• Про це говорять

Політично вмотивований освітній привілей

Олена КОЩЕНКО.

Як уже повідомлялося, Верховна Рада ухвалила закон про вступ до українських закладів вищої освіти дітей із тимчасово окупованих територій Донбасу й анексованого Криму. Відтак вони без наявності сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання можуть навчатись у всіх без винятку українських університетах безкоштовно через держзамовлення в межах 20-відсоткової квоти.

ПОЗА СУМНІВОМ, цей крок влади передовсім є політично вмотивованим у боротьбі за цілісність українських територій у майбутньому. У МОН пояснюють: він іще й ситуативно вимушений. Закон ухвалено у відповідь на блокування російськими найманцями пунктів пропуску під час ЗНО. Відтак випускники звідти не могли потрапити на тестування.

Це рішення влади, ухвалене з ініціативи Президента Володимира Зеленського, викликало гарячу дискусію.

Багато громадян вважають, що такі поблажки призведуть до того, що нинішнього літа вступники з непідконтрольних територій «нечесно позаймають пільгові місця в університетах». «Це відверта дискримінація випускників шкіл із територій, контрольованих українським урядом…», «до національних закладів вищої освіти зараховуватимуть не за рівнем знань, а за місцем проживання», «талановита дитина не зможе вступити до ЗВО, адже її місце буде зайняте пільговиком із Донбасу або Криму»… Такий основний лейтмотив у тих, хто критикує нововведення.

Треба сказати, що ідея вступу без ЗНО для жителів ОРДЛО і Криму загалом не нова. Її було запроваджено ще у червні 2017 року. Тодішня влада пропонувала прийом на навчання без сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання всього-на-всього до ВНЗ, розташованих у Запорізькій, Миколаївській, Херсонській і Одеській областях. Нині ж держава пропонує абітурієнтам із окупованих і анексованих територій необмежену кількість університетів для вибору. Власне, саме це нині й стало, скажімо, каменем суспільного спотикання або яблуком розбрату.

Ніхто не заперечуватиме, що за уми й душі дітей із окупованих і анексованих територій українському суспільству справді треба боротись. Хоча б іще й тому, що з кожним роком війни кількість охочих жити і навчатися в Україні дедалі меншає. Та й загалом в Україні вже намітилась стала і стрімко прогресуюча тенденція, коли батьки прагнуть відправити свою дитину на навчання за кордон, де університети пересічно дають вищі і практичніші знання, а потенційно — і вид на проживання в успішнішому економічному середовищі.

Разом із тим не всі згодні, що привілеєм для таких дітей має стати саме право пільгового вступу (за державною 20-відсотковою бюджетною квотою) до будь-якого університету України. Адже на здобуття предметного сертифіката ЗНО чимало дітей із підконтрольних територій доклали багато зусиль і працелюбства. І вони сподіваються на вступ передовсім за правом знань.

Порівнювати ж рівень підготовки останніх із ровесниками з ОРДЛО сенсу немає. Адже в так званих ЛНР і ДНР у школах викладається зовсім інша навчальна програма. Водночас такі діти не мають рівноцінного доступу до української освіти. Навіть до дистанційної. А навички здобувати її самостійно розвинені аж ніяк не в кожного. Та й батьки не завжди мають матеріальну можливість забезпечити навчання екстернатом, супроводжуване регулярними поїзд-ками на іспити на підконтрольну українському урядові територію.

Але правозахисники стверджують, що якщо діти з окупованих територій матимуть преференції фактично за рахунок інших своїх ровесників, це порушить принцип рівності прав і доступу до вищої освіти. Тож таку ініціативу Президента вони називають не лише неконституційною, а й такою, що породжує новий соціальний конфлікт, навіть суб’єктивно несе загрозу цілісності України. Втім…

Знову ж таки, захисники нововведення переконують: немає підстав очікувати масового напливу абітурієнтів із окупованих і анексованих територій. Хоча б тому, що всі вони для вступу за спрощеною системою все одно складатимуть серйозні іспити. При цьому конкурс на бюджетні місця у межах відведеної для них квоти у престижних університетах, найвірогідніше, буде дуже великий. Водночас, згідно із новим законом, вони мають право подати заяву на вступ не до 15 ВНЗ (як пересічний абітурієнт із сертифікатом ЗНО), а тільки до одного. А відтак якщо в обраний заклад на бюджет вони не пройдуть, то повинні йти або на контрактне (платне) навчання, або ж чекати наступного року. Тож у підсумку стає зрозуміло, що для дітей із тимчасово окупованих територій Донбасу й анексованого Криму найбільшим привілеєм нині стало лише розширення переліку навчальних закладів.

До відома: торік, коли діяла обмежена кількість закладів вищої освіти, куди можна було подавати документи, спрощеною системою вступу скористалися тільки 1600 дітей із Донбасу і 265 — із Криму. При цьому загальна кількість українських абітурієнтів становила понад 1,5 мільйона осіб. До вишів на бюджет тоді вступило 60 354 випускники — тільки кожний, уважаймо, 25-й. За прогнозом експертів, навряд чи нинішнього року абітурієнтів із ОРДЛО і Криму істотно побільшає. Адже нехай і політично вмотивований дарований їм освітній привілей на вступ на бюджет все одно доведеться виборювати у висококонкурентних умовах.