• Екологічна панорама

_{Викидайте маски правильно}

Олена КОЩЕНКО.

І НА ШОСТОМУ місяці карантину масковий режим у громадських місцях є загальнообов’язковим. Багато хто користується одноразовими масками. Нині смітники переповнені таким непотребом. Утім… Виявляється, є певні застороги, як його можна викидати.

Як розповів міністр захисту довкілля Роман Абрамовський, медичні установи утилізують ці відходи через ліцензовані переробні підприємства, тому після переробки вони не становлять небезпеки для громадян. Однак під час домашньої утилізації необхідно дотримуватися певної процедури. «Ми рекомендуємо відходи масок і рукавичок складати в пакет, щільно його зав’язати і витримати в домашніх умовах три доби. Якщо ж маска і рукавички від інфікованої людини, яка перебуває вдома на самоізоляції, то для впевненості, що вірус не пошириться, необхідно додати ще два пакети і щільно зав’язати. І так само витримати 72 години перед тим, як викинути у загальний контейнер. Це європейський досвід, він себе зарекомендував», — наголосив Абрамовський. Він уточнив, що Міністерство захисту довкілля рекомендує за можливості використовувати багаторазові захисні маски.

_{I словом, і ділом}

КОЖНИЙ схвалює захист довкілля. Проте воно було б набагато чистіше, якби люди любили природу не тільки на словах: самі не смітили і чинили так, як 70-річний житель селища Борова на Харківщині Віктор Шаховський. Він заповзявся й організував серед земляків збір відпрацьованих батарейок. А коли їх назбиралося майже півтонни, через столичну волонтерську громадську організацію відправив їх на перероблення до Румунії.

«Дізнався зі ЗМІ про проєкт «Батарейки, здавайтесь». Записався до них у волонтери і почав збирати. Вони вислали плакати, які ми розвісили по селищу і домовилися з магазинами, щоб там встановити ємності для збору відпрацьованих елементів живлення», — розповів пенсіонер. Назбиралося 483 кілограми. Щоб переслати такий вантаж, пенсіонер із однодумцями придбав контейнери. «Це вартувало 1350 гривень, — веде далі Шаховський. — Їх виручили з благодійної «Барахолки». Люди безкоштовно віддають непотрібні їм речі, а ми їх продаємо — в кілька разів дешевше, ніж у секонд-хендах. На нашу «Барахолку» приїздять люди навіть із довколишніх сіл. Поштові послуги 1900 грн сплатив спонсор, один із великих гіпермаркетів».

За громадською роботою пенсіонер іще встигає обробляти город на 30 сотках і доглядати садок із 50 дерев.

_{Мінус 10 тонн пластику щомісяця}

В УКРАЇНСЬКІЙ мережі ресторанів «МакДональдз» відмовились від пластикових стаканчиків і перейшли на паперові, вироблені із сертифікованої сировини целюлози.

Досі у тут подавали гарячі напої в паперових стаканчиках, а шейки, лимонади й інші холодні напої — у пластикових. Тепер паперовий посуд використовуватимуть і для них. Такий крок дасть змогу зменшити споживання пластику на 10 тонн щомісяця. До 2025 року мережа планує повністю перейти на екологічний посуд. Окрім цього, все пакування із закладів має йти на повторну переробку.

_{Чорні лісоруби}

СЛУЖБА безпеки задокументувала масштабне вирубування лісів у держлісгоспах на заході та півночі України. За даними правоохоронців, незаконним вирубуванням цінних дерев займались передовсім… самі ж посадовці лісгоспів.

Зокрема, на Житомирщині дерева вирубували під прикриттям проведення оздоровлення лісів. Керував справою очільник одного із держлісгоспів області. Залучені також були посадовці державної лісової охорони, спеціалізованого лісозахисного підприємства і комерсанти. Тривало це близько трьох років. Для прикриття своїх дій посадовці вносили недостовірні відомості до службової документації. «Тільки протягом серпня-вересня 2019 року там знищили понад 300 дерев різних порід на майже 2,5 мільйона гривень», — підрахували в СБУ. Оперативники відомства також викрили посадовців низки державних лісогосподарських підприємств, які налагодили незаконне вирубування лісу в Івано-Франківській і Закарпатській областях. Про підозру повідомили вже десяткам працівників лісогосподарських підприємств.

_{Невідворотний ужинок пожеж}

НЕЩОДАВНІ пожежі на Луганщині набули масштабу екологічної катастрофи. Упродовж тижня на підконтрольній території вигоріло понад 4% угідь, загальна площа яких становить 200 тисяч гектарів.

Фахівці Держлісагентства оцінили економічні збитки від цих займань близько 4—5 мільярдів гривень. Начальник Луганського облуправління лісового і мисливського господарства Павло Головченко уточнив, що остаточної цифри немає, через те що остаточно задокументовані збитки тільки по Сєвєродонецькому лісгоспу, по Новоайдарському їх продовжують підраховувати. За його словами, потрібно щонайменше п’ять років на те, щоб прибрати горілий ліс і заліснити масив. Утім, не зміряти грошима природні — невідворотні — збитки від пожежі. Бо як оцінити життя загублених у вирі полум’я тварин і рослин? Поліція досі на дала остаточної відповіді, що стало причиною пожеж: складні погодні умови, необережне поводження з вогнем чи підпал.

_{Ось де дихається — у Горішніх Плавнях}

СЕРЕД 39 промислових міст України Горішні Плавні Полтавської області виявилися найменш забрудненими. З великих промислових підприємств тут розташовано Полтавський, Єристівський і Біланівський ГЗК компанії FERREXPO. Також відносно чистим повітря вважається у Світловодську, Ізмаїлі, Харкові та Олександрії.

Своєю чергою антирейтинг із найвищим показником забруднення повітря очолило місто Маріуполь. Важко дихається в Дніпрі, Одесі, Кам’янському, Миколаєві, Кривому Розі, Херсоні, Києві, Запоріжжі та Луцьку. В усіх цих містах є великі промислові підприємства.

Оцінка стану забруднення атмосферного повітря в містах України здійснювалася Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського. В атмосферному повітрі визначався вміст 22 забруднюючих речовин, серед яких особливо небезпечні для здоров’я формальдегід, фенол, фтористий водень, аміак. Із основних домішок — діоксид азоту, завислі речовини, оксид вуглецю.

_{Прісноводна риба стає екзотикою}

ЗА останні півстоліття кількість видів прісноводних риб у світі скоротилася на 76%. Вчені б’ють на сполох: цьому класу тварин найбільше загрожує повне вимирання. Зміни клімату, а також зведення різних річкових бар’єрів упливають на популяцію прісноводних риб. Сьогодні лише третина світових річок мають вільні течії, від чого страждають риби, які мігрують у пошуках харчів або для нересту. Також серйозну загрозу становлять різні хвороби, забруднення річок і надмірний вилов риби.

Найбільше скорочення рибного ресурсу зафіксували в Європі. Наприклад, група осетрових у Дунаї скоротилася на 90%. Вважається, що із шести видів, які історично живуть у цій річці, один уже вимер, а інші перебувають на межі вимирання.