|
Версія для друку На головну Храм буде оберегом Леонід ЛОГВИНЕНКО. Харківська область. Фото автора. У
селі Бугаївка, що у Вовчанському районі, на кордоні з РФ збудовано храм Миколи
Чудотворця. Чин освячення і першу літургію в ньому відслужив Блаженнійший
митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Парафіяни вважають дивом, що
церква ніби виросла із землі всього за рік і два місяці і вдалося дуже швидко
зареєструвати церковну громаду. ХВИЛЮВАТИСЯ
за реєстрацію причина була: Вовчанський район чи не найбільше на Слобожанщині
зазнав упливу російської радянщини. Цей факт відбився і в назвах сіл, які
розташовані між річкою Вовчою, за якою вже територія РФ, і Сіверським Дінцем. У
1920-ті роки минулого століття більшовики стали перейменовувати населені пункти
на свій лад. Бугаївку 1920-го зробили Революційним... А в селі з такою назвою
яка може бути українська церква?.. Лише 2016-го політика декомунізації
попередньої влади очистила його від ідеологічного нашарування минулої епохи. Зросійщенню
дуже посприяв і Голодомор, який нещадно пройшовся Вовчанським районом. У
Бугаївці, яка нараховує нині 800 із гаком жителів, тоді померло понад 300
селян-українців. Я був присутній під час зйомок фільму «Обкрадена земля»,
створеного режисером із Канади Юрієм Луговим, який розповідає про голодні
1930-ті на Слобожанщині. Ця стрічка, до речі, отримала платинову пальмову гілку
на фестивалі кінодокументалістики у США. Так от багато тутешніх людей,
показуючи режисерові в бік російського кордону, казали: «Ми туди відносили зі
скринь усе, вимінюючи на пригорщу борошна…». Хоча що вже
казати про Вовчанський район, якщо зневага до українського, дідівської віри
виявляється часто і в столиці. Чоловік, котрий проживає в Білогородці неподалік
Києва і який займався виготовленням іконостаса для цього Свято-Миколаївського
храму, розповів мені, як непросто було йому працювати. Столичні майстерні, що
професійно виготовляють іконостаси, відмовлялися брати замовлення, щойно
дізнавалися, що працюватимуть для храму ПЦУ. Завдяки тернополянам, які
допомогли створити проєкт іконостаса, роботу виконали своєчасно. Отож, на мою
думку, запитання, адресоване одному зі спонсорів будівництва, мовляв, чому він
підтримав коштами спорудження храму української, а не російської церкви, мало логіку.
Ба більше, коли проїхатися Харковом, то можна побачити численні величезні
новобудови церков на честь святих на кшталт Мотрони Московської, які ведуться в
різних районах столиці Слобожанщини за московські гроші. — А який
храм зводити в Україні, як не український? — відповів запитанням благодійник. — Та от же
кажуть: «Какая разніца, в яку церкву ходити?»… — До 2014
року я теж так думав, а тепер ні, — відрізав чоловік. Блаженнійший
митрополит Київський і всієї України, предстоятель ПЦУ Епіфаній не заперечує,
що розбудовуватися останнім часом стало важче. Однак попри все церква
розвивається. — Кожен
новий храм — це як цеглинка в основу ПЦУ, — каже митрополит. — Сьогодні ми
маємо свою визнану церкву, боремося за неї, бо є багато сил, які намагаються
зруйнувати нашу єдність. Але ми йдемо вперед, незважаючи на перепони,
гуртуємося. Освятили ще одну святиню на теренах Слобожанщини — храм на честь
святителя Миколая, архієпископа Мирлікійського Чудотворця. Якщо поставатиме
більше храмів, то це означатиме, що в Українській державі духовність на
високому рівні. За день до
цього на Харківщині відбулася ще одна подія: у військовому містечку
Клугино-Башкирівка, що поблизу Чугуєва, за участі Блаженнійшого Епіфанія
заклали пам’ятну капсулу у фундамент майбутнього храму на честь апостолів Петра
і Павла, який споруджується поряд із 92-ю окремою механізованою бригадою імені
кошового отамана Івана Сірка. Митрополит також відслужив молебень у храмі Івана
Богослова в Харкові. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Обираємо постачальника ЧитатиЗ 1
СЕРПНЯ в Україні запрацював ринок газу для населення. Запроваджено дві
принципові зміни. Відтепер побутові споживачі можуть вільно змінювати
постачальника (це можна було робити ще з 2015 року, однак раніше регульована
ціна майже завжди була нижча за ринкову, а тепер усе формуватиме ринок, тому
обирайте того, хто запропонує дешевше). Ціна стане ринковою, тобто
коливатиметься залежно від ситуації на ринку. Прогнозувати тенденції на
опалювальний сезон важко, оскільки вони залежать від багатьох факторів, але
деякі експерти думають, що коли не буде серйозних валютних стрибків, то й
вартість блакитного палива для кінцевого споживача в зимовий період не
перевищуватиме 6-7 тис. грн за тисячу кубометрів.
Країна у «смартфоні», а села — ні ЧитатиМІНІСТЕРСТВО
цифрової трансформації провело дослідження і з’ясувало, у цілому 4,2 млн
українців проживають у населених пунктах, де немає жодного оптичного провайдера,
і ще 1,55 млн селян не мають можливості під’єднатися до оптичного Інтернету
через його високу ціну. А загалом 5,75 млн українців не користуються
високоякісним фіксованим широкосмуговим доступом (ШСД) до Мережі. Згідно з
результатами досліджень, 17 310 населених пунктів не покриті якісним ШСД (65%
сіл і 2% міст), до оптичних мереж не під’єднані 16 040 навчальних, 8163 медичні
заклади, 3873 заклади, де надають послуги населенню, та 33 857 закладів
культури і спорту. Мінцифри збирається виправляти це неподобство і порахувало,
що для під’єднання до Інтернету закладів соцінфраструктури загалом потрібно 5,4
млрд грн (3,3 млрд на під’єднання волоконно-оптичними технологіями; 2,1 млрд —
на локальні мережі WiFi). Гроші планують виділяти з місцевих бюджетів і держбюджету.
Ще й поліомієліт ЧитатиУКРАЇНА
потрапила в зону високого ризику спалаху цієї небезпечної хвороби. Так оцінила
ризик передачі інфекції у разі ввезення дикого поліовірусу або появи деривату
вакцинного поліовірусу Європейська регіональна комісія з сертифікації
ліквідації поліомієліту. Протягом п’яти місяців цього року лише 30% дітей
першого року життя, які потребують обов’язкових щеплень, отримали всі три дози
вакцини.
Вічна пам’ять воїну ЧитатиОСТАННІЙ
місяць цього тривожного літа почався з сумної новини: 1 серпня помер заступник
командувача Української добровольчої армії, командир 8-го окремого батальйону
«Аратта» Андрій Гергерт (позивний «Червень»). Він довгий час боровся із важкою
хворобою — раком шлунка, лікувався в Австрії, у Києві та Львові, але, на жаль,
смерть перемогла.
«Зонований» карантин ЧитатиВІД
ПОЧАТКУ серпня запроваджено новий варіант обмежень у зв’язку з коронавірусом.
Україну поділили на чотири зони: зелену, жовту, помаранчеву і червону.
Більшість областей — у першій, кілька частково по районах потрапили у другу і
третю, у найнебезпечнішій — Луцьк, Тернопіль і Кіцманський район Чернівецької
області. За добу 2 серпня виявлено 990 нових випадків COVID-19, померли 13
хворих, одужали 333. За останній тиждень липня в Україні коронавірусну хворобу
діагностували у 7061 особи, 88 пацієнтів померли від ускладнень, 2945 одужали.
Загальноукраїнський показник летальності (відношення кількості померлих до
кількості уражених) від COVID-19 становить 2,4%. Найвищий зафіксовано в
Кіровоградській (5,1%), Черкаській (3,9) і Закарпатській (3,8%) областях.
Україна — у вогні ЧитатиЗА ДАНИМИ Держслужби з надзвичайних
ситуацій, у першому півріччі число лісових пожеж порівняно з торішнім
збільшилося втричі, а площа — у 40 разів. Тому протидія загорянням в
екосистемах є для ДСНС пріоритетом. Як повідомляє служба, загалом здійснено
оперативне реагування на 50 надзвичайних ситуацій, врятовано життя 2694
громадянам. Відзначено зменшення кількості класифікованих надзвичайних ситуацій
порівняно з минулим роком на 40%, хоча число загиблих і постраждалих зросло, що
пояснили ситуацією з коронавірусом. У середньому за добу рятувальники
ліквідовували 280 пожеж.
Служитимуть Батьківщині ЧитатиГЕНШТАБ
ЗСУ прозвітував про завершення призову громадян на строкову військову службу
«Весна-2020». Відправлено у війська 16 460 осіб: до Збройних сил — дев’ять
тисяч юнаків, у Національну гвардію — 5460, у Державну спеціальну службу
транспорту — 700, Державну прикордонну службу — 1,3 тис. осіб. Усім призовникам
провели тести на виявлення коронавірусної інфекції.
|