Серпень

Cторінку підготував
Микола ЮРЧИШИН.
Малюнок
Валентини ПРОТОПОП.

Хлiбодар, плодоносець

Михайло МОРОЗ.

ТАКОЮ спекою, яка була у липні, серпень не може похвалитися, однак на тепло він іще не скупиться. Для нього здебільшого характерна помірна погода. Однак дедалі частіше, особливо вночі, у володіння місяця намагається проникнути осіння прохолода. Тому він старається якомога більше тепла віддати людям, рослинному і тваринному світу. А воно ще вкрай потрібне, зокрема для дозрівання плодів. Адже з давніх-давен серпень вважається головним плодоносцем. Це пора й останніх житніх та пшеничних снопів, які зв’язують на честь закінчення обмолоту зернових із найурожайніших масивів. І саме ці снопи будуть основними показниками, своєрідним підсумком господарювання, атрибутами пошановування жниварів на святах перших короваїв, які традиційно відбуваються саме у серпні. Не випадково в народі його називають хлібодаром.

Природа у серпні багатобарвна, розмаїта і для здоров’я цілюща. Але це в тому разі, якщо цей місяць проведете біля водойм, у лісах, парках, горах і будете спостережливі, допитливі, бережливі й уважні. Природний світ у серпні переходить межу між літом і осінню. Всі його мешканці у передчутті змін зайняті своїми клопотами. І в багатьох випадках ці турботи збігаються. Наприклад, заготівлею кормів, харчів на зиму зайняті не тільки люди, а й звірі, птахи. Тому, зустрівши на своєму шляху різні комори для зберігання кормів, створені співмешканцями нашого спільного природного дому, краще вдайте, ніби ви цієї схованки не помітили, і пройдіть повз. Пам’ятайте, що наприкінці місяця від літньої сплячки пробуджуються байбаки і ховрахи. Зголоднілі, вони відразу шукають собі їжу. За місяць-два їм потрібно запасти побільше жиру, аби спокійно спати взимку. Тим паче що конкурентів у них вистачає і серед звірів, і серед птахів, які харчуються подібним кормом.

Швидко підріс молодняк хутрових звірів і вже починає линяти. Саме він і завдає чимало шкоди людським господарствам. Адже перехідний період від літа до осені є тією порою, коли вони, так би мовити, удосконалюють свої навички полювання, складають іспити на здатність самостійно добувати корм. Це стосується і звірів-гурманів, і травоїдних. Тож навідуються вони і до курників, і до городів. Усе частіше можна бачити стада кабанів навколо лісових боліт, на заплавах, окремо ходять лише старі сікачі. Гурти зайців є частими непрошеними гостями на капустяних плантаціях. Усе нахабніше поводяться молоді лисенята, які швидко опанували уроки полювання і виходять уже самостійно без супроводу батьків.

Рослинний світ теж поступово змінює свій зовнішній вигляд. Зокрема, у зеленому прядиві беріз з’являються перші жовті листочки. Затим починають змінювати своє вбрання липа і черемха. А на луках, галявинах, придорожніх смугах іще довго милуватимуть зір різнобарвні квіти. Особливо впадають в око білопінні ромашкові замети, голубі волошкові смуги. У цьому квітучому хороводі літо почуває себе молодим і красивим. І хоч у різнотрав’ї серед блакитного цикорію ще скрегочуть цвіркуни, але у їхніх звуках уже вчувається смуток. І не відомо, за чим вони більше сумують: за літнім теплом чи за красою, яку створюють квіти. Напевно, за тим і за іншим. Як і весь рослинний світ. Зверніть увагу, наприклад, на ліс. Він став тихим і задумливим, журливим. Відчуває, що скоро доведеться змінити одяг. Та й без пташиних голосів почувається ніяково.

Сивий димок навіває смуток і водоймам. Це ранкові і вечірні тумани, що дедалі густішають, а повітря і вода — холоднішають. Змінюється і колір води. Вона стає прозорішою, хоч іще недавно була густо-зелена від цвітіння дрібних водоростей.

Одне слово, і на землі, і високо над землею природа у серпні змінює не тільки зовнішні декорації, а й нагадує своїм співмешканцям про готовність жити у нових погодно-кліматичних умовах. Бо, лише допомагаючи один одному, всі живі істоти, що населяють планету Земля, зможуть продовжити на ній і своє життя, і її існування. Зважаючи на фенологічні й астрологічні календарні зміни пір року і місяців.

А поки що серпень запрошує на гостину, аби пригостити першим хлібом із нового врожаю. Відчуйте його запах і смак, а всі чари літа збережіть для спогадів, позитивних емоцій.

Щоправда, так і хочеться сказати осені: забарися, запізнися, заблукай. Нехай літо політує ще хоч місяць.

Та вересень сидить уже під березами й осені наспівує мотив.