|
Версія для друку На головну Летить наша пташка Устина ГРЕЧАНЮК. У БІЛЬШОСТІ великих туристичних об’єктів,
зокрема і в Україні, є така послуга, як аудіогід. Це пристрій, схожий на
телефон. Вмикаєш його, ідеш позначеним вказівниками маршрутом і слухаєш
розповідь про історію закладу, його експонати, «родзинки» експозиції. Дуже
зручно. От тільки
багатьох наших співвітчизників засмучує те, що в меню аудіогідів закордонних
історичних пам’яток відсутня українська мова. Зазвичай пропонуються розповіді
англійською, французькою, німецькою, арабською, російською… Хоча українських
туристів із року в рік усе більше. Два роки
тому Українським інститутом, створеним на базі Міністерства закордонних справ
України, метою якого є піднесення міжнародного іміджу нашої держави та
налагодження культурних зв’язків зі світом, був започаткований проєкт «Музеї
світу говорять українською». Першим з’явився аудіогід нашою мовою в
Національному музеї Польщі у Варшаві, потім у ще кількох польських музейних
закладах. Зазвучала солов’їна у найвидатніших історичних пам’ятках Туреччини —
в соборі Святої Софії та палаці Топкапе у Стамбулі. Підписані угоди про
створення українськомовного наповнення для Латвійського національного
художнього музею, палацу Долмабахче у Стамбулі, турецьких Ефеського
археологічного музею та музею Трої в Чанаккале. А днями
прийшла новина з Відня — в одному з найбільших музеїв Австрії, всесвітньо
відомій художній галереї Альбертіна, — також відбувся запуск українськомовного
аудіогіда. Наші туристи рідною мовою можуть почути історію створення та цікаві
подробиці про світові художні шедеври, зокрема картини Моне, Ренуара,
Тулуз-Лотрека, Сіньяка, Матісса, Мунка, Пікассо, Модільяні, Шагала, Малевича,
Кокошки та інших, прослухати екскурсію парадними залами палацу. Підготувати
звукозапис екскурсії — справа копітка. Наприклад, у віденській галереї ця
робота тривала чотири місяці. Вимагає вона і фінансових затрат. Але коли
українська лунає в найвідоміших музеях світу — хіба це не привід пишатися
своїми країною і мовою? Торік у
квітні, після того як Верховна Рада ухвалила Закон «Про забезпечення
функціонування української мови як державної», відома українська актриса і
патріотка Ірма Вітовська привітала нашу солов’їну словами «Лети, пташко!». І
вона полетіла… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
В Одесі — надзвичайна ситуація ЧитатиСТАНОВИЩЕ
затонулого танкера «Делфі», який лежить на мілині на пляжі Південної Пальміри,
загострилося. Нагадаємо, судно перебуває там із торішньої осені, забруднюючи
довкілля: станом на 25 липня було встановлено перевищення нормативів гранично
допустимої концентрації нафтопродуктів у 4,8 разу. Спроби його підняти
відбулися 18 і 25 липня — обидві безуспішні (обірвалися троси буксирів). Відтак
стався новий вилив нафтопродуктів, через що було оголошено надзвичайну ситуацію
місцевого рівня. Судновласник до останнього не відмовлявся від прав на танкер,
затягуючи процес. Але, за інформацією голови ОДА М. Куцого, тепер судном
займеться держава, тобто Адміністрація морських портів. Власник же має
відшкодувати вартість робіт і завдані збитки. Що ж, будемо на це сподіватися.
Стабільно напружено ЧитатиСТРАХ
від коронавірусу в українців зник, однак сама хвороба нікуди не поділася. За
добу, 26 липня, коронавірус зафіксовано у 807 осіб (протягом кількох попередніх
днів число сягало в середньому тисячу на добу), одужали 315 пацієнтів, померли
11. Загалом лабораторно підтверджено 64 849 випадків, із них 1605 летальних, 35
807 пацієнтів одужало. Нині використовується 170 апаратів штучної вентиляції
легень із 2700, встановлених у лікарнях першої хвилі. Відвідувати пацієнтів із
COVID-19 у лікарні не можна, однак ніяких обмежень щодо інших немає. Людина,
яка підхопила коронавірус і живе сама, може звернутися по допомогу у міську чи
обласну державну адміністрацію. Загалом проведено 963 641 тестування методом
ПЛР, результати якого вважаються найповнішими. При цьому у МОЗ заявили, до
20—25% результатів можуть бути хибно негативними через особливості дослідження.
Тобто в реальності інфікованих, імовірно, набагато більше.
Врятували заблукалих ЧитатиГОРИ
ваблять численних любителів яскравих вражень і відчуттів єдності з природою.
Але там може бути небезпечно, і не лише взимку через морози. У суботу на
Говерлі застрягла група із 13 осіб, серед яких було шестеро малолітніх дітей.
Почалася сильна злива, і самостійно вибратися люди вже не могли. На щастя, їх швидко
знайшли. Гірське пошуково-рятувальне відділення с. Лазещини направило чотирьох
рятувальників і дві одиниці техніки, всіх було безпечно евакуйовано. Додамо, що
потрібно бути обережними під час будь-якого відпочинку і тримати руку на пульсі
погоди, наскільки це можливо.
Євросоюз проти ЧитатиНЕЩОДАВНО
парламент ухвалив зміни до закону про держзакупівлі, згідно з якими до
публічних закупівель допускається тільки та продукція машинобудування, в якій
хоча б частина компонентів виготовлена в Україні. Зроблено це було для
підтримки вітчизняного виробника. Євросоюзу це не сподобалось. Там вважають, що
це однозначне порушення принципу недискримінації, закладеного в Угоді про
асоціацію, а також у зобов’язаннях України в рамках Світової організації торгівлі.
Такої самої думки і Прем’єр Д. Шмигаль, котрий переконаний, що ухвалене
парламентом рішення не відповідає міжнародним угодам, учасником яких є Україна,
і потребує змін.
Проголосувати стане простіше ЧитатиРОЗГОРТАЄТЬСЯ
політична битва за місцеву владу, фінал якої, тобто волевиявлення, заплановано
на 25 жовтня. Аби всі охочі могли проголосувати з комфортом, ЦВК максимально
спростила процедуру зміни місця голосування. Тепер не потрібно надавати
документальне підтвердження фактичного місця проживання. У заяві треба вказати
лише адресу житла, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою.
Чергові місцеві вибори відбудуться на новій територіальній основі, вперше
використають систему пропорційного представництва за відкритими виборчими
списками, а також застосують гендерні квоти (обов’язковий відсоток жінок).
Дороги замість медицини? ЧитатиДЛЯ БОРОТЬБИ з коронавірусом у квітні був
заснований спеціальний фонд, загальна сума котрого становила 64,7 млрд грн.
Минуло кілька місяців, і там залишилося тільки… 3,2 мільярди. Таку суму
оприлюднили у Мінфіні на запит організації StateWatch. Експерти констатують, що
тільки 16% коштів пішли безпосередньо на медицину, а 57% спрямували… на
будівництво доріг. У цифрах це має такий вигляд: Мінінфраструктури дісталося 35
млрд грн, Мінекономіки — 7,9 млрд грн для Фонду соцстрахування на випадок
безробіття, Мінсоцполітики — близько чотирьох млрд грн (надання допомоги на
дітей ФОПам, виплати матеріального забезпечення та страхові), МВС — 2,7 млрд
грн доплат правоохоронцям, один мільярд — Мінкульту на кіно і туризм. МОЗ отримало
лише 8,3 млрд грн. Зрештою, як бачимо, після такого врядування не маємо ми ні
пристойних доріг, ні ефективної медицини…
|