Наша пошта

• Рядки з листів

Обіцяного покращання не видно

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ситуація в нашому краї останнім часом різко загострилась. А все через примусове і абсолютно невиправдане скорочення районів. Попередньо на Хмельниччині їх планувалося створити п’ять (Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Шепетівський, Дунаєвецький і Старокостянтинівський), але Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування вирішив 16 голосами залишити тільки перших три із вищеназваних. Чому саме стільки і чому саме такі? Люди не знають, якими будуть функції кожного з районів, чого очікувати в кінцевому результаті. Відповіді їм ніхто не дає, і ніхто нічого не пояснює. Приміром, якщо це допоможе заощадити кошти, то про яку саме суму йдеться і на що у подальшому вона буде використана? А головне, що це дасть для поліпшення життя людей, особливо в селах, якого вони так очікують?

Звісно, в кожній області є чимало сіл, де залишилося по кілька хат. І вони з часом справді зникнуть. Але є і перспективні, в яких слід налагодити виробництво. Над цим має працювати місцева влада, а держава повинна бути зацікавлена в такому розвитку подій. Скажімо, варто будувати в таких населених пунктах заводи для переробки плодоовочевої та м’ясо-молочної сировини. Відповідно це і робочі місця для селян, і заробітна плата, надходження до бюджетів, Пенсійного фонду. Натомість «слуги народу» своїми горе-реформами спонукають людей до переїзду в обласні центри, столицю та інші країни.

А ще потрібно більше уваги приділяти ремонту доріг, освітленню вулиць, прокладанню водопроводів, медичному обслуговуванню, відпочинку селян, комфортному перебуванню дітей у садочках і школах. Прикметно, що така робота проводиться на території багатьох об’єднаних громад Хмельниччини. Зокрема, Розсошанської, Олешинської (Хмельницького району), Ганнопільської (Славутського), Солобківецької (Ярмолинського), Ямпільської (Білогірського) та інших. Але замість того, щоб підтримати сільськогосподарського товаровиробника, високопосадовці хочуть запровадити податок на пай. За їхніми підрахунками, власники сплачуватимуть у скарбницю півтори тисячі гривень щорічно. Ось як допомагають селянам! Цим самим навмисне спонукають їх до продажу паїв за безцінь і до знищення фермерських господарств. Вочевидь, це і є їхня справжня мета.

Валерій МАРЦЕНЮК.

Хмельницька область.

Тяжко спостерігати за тим, що коїться в Україні. Вже майже все знищено: ні заводів, ні фабрик. Дійшла черга і до землі... Можновладці проводять децентралізацію, але не думають, як зробити так, щоб людям було краще жити. В нашому селі не працюють ні стаціонарні телефони, ні радіо. Телеканали теж від початку року платні. З моєю мізерною пенсією до Українського телебачення зась. Оце тільки й радості, що отримаю улюблену газету та почитаю.

Село не газифіковане. Раніше щомісяця 27-го числа возили газ у балонах, але останні два роки цієї послуги нам не надають. Тепер, щоб заправити балон, треба їхати в район за 35 км, заплатити за машину 200 грн і за балон. Оце так ми живемо.

Галина БАЗИЛЬКО.

с. Підвисоке

Новоархангельського району

Кіровоградської області.

Народ наш уже вшосте вручив булаву правління кандидатові-обіцяльникові. У результаті з обраних президентів не виявилося жодного, хто б розбудовував державу й об’єднував народ. Для простих людей дорога залишається скрізь закритою, натомість для хапуг, олігархів, яким Україна потрібна тільки для власної наживи, зелене світло завше горить.

У селах і райцентрах масово закривають поштові відділення і скорочують листонош. В аптеках продають дорогі ліки, нерідко підроблені. На здоров’ї українців наживаються все ті ж нечесні бізнесмени, яким так добре живеться за будь-якої влади. Чиновники не можуть визначитися, що і як їм робити: то хочуть укрупнювати райони, то об’єднувати села з містами. Чіткого плану дій катма, а відповідно, й пояснити ніхто нічого не здатен. З людьми, за конституційного народовладдя, ніхто не радиться. Гарне і справедливе гасло, що пролунало з головної трибуни країни (кожен із нас — президент), після виборів забулося.

Володимир ЛАВРЕНЮК.

с. Гореничі

Києво-Святошинського району

Київської області.