|
Версія для друку На головну Під захистом вічної мерзлоти Марія КРАМАР. |
Підземні
камери для зберігання зразків. |
|
Надземна
частина Всесвітнього сховища насіння. |
На
норвезькому острові Шпіцберген (архіпелаг Свальбард), на відстані 1125 км від
Північного полюса, неподалік міста Лонг’їр розташоване Всесвітнє сховище
насіння. Тут, у вічній мерзлоті, зберігаються зразки насіння
сільськогосподарських рослин з усього світу. ЧОМУ саме на
Шпіцбергені? Бо у цьому куточку планети майже не фіксується землетрусів, а
клімат дає змогу без зайвих витрат підтримувати мінусову температуру, необхідну
для збереження насіння. Цю безцінну
скарбницю, яку ще називають «сховищем Судного дня», створили 2006 року під
егідою ООН. Проєкт, що коштував дев’ять мільйонів доларів США, профінансував
уряд Норвегії. Головна його мета — зберегти бездоганний садивний матеріал
сільськогосподарських рослин, що існують у світі, у разі природного або
техногенного катаклізму планетарного масштабу, наприклад, падіння астероїда,
ядерної війни, гігантського тектонічного зсуву… Це дасть можливість людству
(якщо воно, звичайно, виживе) відновити ці біологічні види. На глибині
120 метрів у камерах-відсіках із вибухостійкими дверима зберігаються 1 млн 59
тисяч 646 зразків. Є тут насіння рису, пшениці, кукурудзи, унікальний сорт
естонської цибулевої картоплі, ячмінь, який використовується для виготовлення
ірландського пива. У червні 2017 року Україна передала до сховища на довічне
зберігання 2633 свої зразки, зокрема, насіння унікальних сортів миронівської
селекційної пшениці. Загалом же, підрахували біологи, в світі існує близько 2,2
млн різновидів сільськогосподарських культур. Насіння усіх, зрештою, хочуть
зібрати на Шпіцбергені. Насіннєвий
матеріал міститься у запечатаних конвертах, які запаковані в пластикові
чотиришарові пакети і складені в ящики зі спеціальними ярликами. Ідеальні умови
зберігання забезпечують низька температура (-18°C) і обмежений доступ кисню. Це
фактично зупиняє старіння насіння. Холодильні установки можуть працювати на
місцевому вугіллі, а також у вічній мерзлоті. Навіть якщо обладнання вийде з
ладу, тільки через кілька тижнів температура у камерах підвищиться на три
градуси. Щоб
підтвердити доцільність і користь такого надійного сховища, не довелося чекати
й глобальної катастрофи. Це зробила біда, що сталася із Міжнародним центром
досліджень агрономії посушливих районів, розташованим у сирійському місті
Алеппо, який постачав насіння усьому Близькосхідному регіону. У 2012 році через
громадянську війну в Сирії його запаси зазнали величезної шкоди. На щастя,
свого часу він передав дублікати зразків у сховище на Свальбарді. Тож коли було
ухвалено рішення про перенесення центру до Бейрута, його керівництво попросило
повернути їм зі «сховища Судного дня» 130 ящиків із насінням зі 325, відправлених
на зберігання до Норвегії до війни. Таким чином установа відновила свої запаси.
А от насіннєві банки Іраку й Афганістану, які не підписали угоди про співпрацю
із Всесвітнім сховищем, через війну назавжди втратили надзвичайно цінні зразки
давнього насіння. До речі,
одна із глобальних катастроф уже почала наступ на сховище. Через потепління
клімату на Шпіцбергені сталася потужна повінь. На щастя, вода не проникла в
холодильні камери, де зберігаються зразки. Втім, це стало приводом для
прокладання додаткового шару гідроізоляції та початку робіт із підготовки
Всесвітнього банку насіння до роботи в умовах більш вологої і теплої погоди. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чинили тиск на слідчих ЧитатиУ СЕРЕДУ, 8 липня, завершилося чергове
судове засідання з обрання запобіжного заходу П. Порошенку у справі щодо
схиляння ним голови Служби зовнішньої розвідки Є. Божка до призначення на
посаду свого заступника С. Семочка. Під будівлю Печерського суду столиці знову
прийшли тисячі українців, котрі протестують проти політичного переслідування
загалом, курс на яке взяла нинішня влада, і цькування П. Порошенка зокрема.
Прокуратура раніше просила для політика запобіжний захід у вигляді особистого
зобов’язання. Однак суд залишив це клопотання без розгляду, оскільки після
оголошення перерви в засіданні до зали суду зайшов представник ДБР і оголосив,
що в нього є постанова генпрокурора І. Венедіктової про завершення досудового
слідства. Крім того, стало відомо, що керівник слідчої групи бюро О. Корецький
заявив, що на нього чинився тиск з метою порушення кримінальних проваджень
проти П. Порошенка. Події стають іще динамічнішими.
Щось у лісі... ЧитатиМІНІСТР культури О. Ткаченко нещодавно
заявляв, що фінансування цієї сфери зменшено наполовину, і просив уряд
повернути гроші. На минулому засіданні Кабміну це сталося — ухвалено рішення
спрямувати галузі мільярд гривень. 590 млн піде на гранти через Український
культурний фонд для інституційної підтримки, стипендій самозайнятим митцям,
підтримки проєктів, креативних індустрій та внутрішнього туризму, 50 млн — на
гранти через Український інститут книги, 50 млн — на підтримку кіновиробництва
через Держкіно, 100 млн — для проведення конкурсу з відбору проєктів серіалів
патріотичного спрямування. Також закладено фінансування на створення
електронного обліку культурної спадщини та культурних цінностей, аби, за
словами міністра, «не виникало «випадкових» нових забудов на їхньому місці».
Закладам культури компенсують витрати на оплату комунальних послуг, пожежну
безпеку та охорону за період карантину.
Де потепліло? ЧитатиЯК ВІДОМО, протягом останніх десятиліть
клімат на всій планеті став м’якшим. Україна не виняток: до середини «нульових»
у нас іще панували повноцінні сніжні зими, а літо не було схоже на пекло…
Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського оприлюднила
підсумки спостережень за 1991—2020 роки. Отже, найсильніше за останнє 30-річчя
потеплішало в Чернігові та Києві — на 1,6°С, а найменше в Ужгороді — на 0,9°С.
Стосовно опадів картина дуже строката, але загалом кількість їх зменшилась, і
дефіцит зволоження нашої території зростає. Крім того, темпи глобального
потепління в Україні загалом швидші, ніж у світі (Всесвітня метеорологічна
організація вважає потепління за 30 років близьким до 1°С).
Уповноваженого призначено ЧитатиУРЯД визначився з кандидатурою мовного
омбудсмена (попередня омбудсмен Т. Монахова звільнилася, через те що її працю
взагалі не оплачували півроку). Нині цю посаду обійняв Тарас Кремінь. Як і його
попередниця, він із Миколаєва, за освітою вчитель української та іноземної мов.
Має кандидатський ступінь, є доцентом і докторантом. Був депутатом та
очільником Миколаївської облради. У 2014-му став народним депутатом, очолював
підкомітет із питань середньої і загальної освіти, автор близько 60
законодавчих ініціатив, серед яких закони про освіту та про забезпечення
функціонування української мови як державної. У його планах — упровадити
державну програму сприяння опануванню державної мови (бо на голому ентузіазмі
далеко не заїдеш, що й підтверджують попередні десятиліття), підготувати пропозиції
стосовно забезпечення ефективної реалізації держполітики у царині мови,
розглядати скарги щодо дотримання вимог мовного законодавства. Що ж, побажаємо
йому успіхів.
Аби була гречка ЧитатиЦІ ПОПУЛЯРНІ серед населення і політиків
крупи з певних причин час від часу стають дефіцитним товаром, якого то нема, то
він з’являється, але втричі дорожче, ніж раніше. У першому кварталі Україна
імпортувала гречки на 115 мільйонів гривень (4,6 млн дол.) — у 6,5 разу більше,
ніж за аналогічний період минулого року. Нині цією культурою засіяно 74 тисячі
га, тобто на 10 тисяч га більше. Але аби забезпечити українців крупами, уряд
збирається закуповувати гречку в резерв. Також тепер у Кабміні працюють над
корпоративним управлінням, бо є запитання до Державної продовольчо-зернової
корпорації України. Заявляють, що хочуть зробити все прозоро і без зловживань.
|