Архів
П’ятниця,
10 липня 2020 року

№ 51 (19799)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Це цікаво

Під захистом вічної мерзлоти

Марія КРАМАР.

Підземні камери для зберігання зразків.

Надземна частина Всесвітнього сховища насіння.

На норвезькому острові Шпіцберген (архіпелаг Свальбард), на відстані 1125 км від Північного полюса, неподалік міста Лонг’їр розташоване Всесвітнє сховище насіння. Тут, у вічній мерзлоті, зберігаються зразки насіння сільськогосподарських рослин з усього світу.

ЧОМУ саме на Шпіцбергені? Бо у цьому куточку планети майже не фіксується землетрусів, а клімат дає змогу без зайвих витрат підтримувати мінусову температуру, необхідну для збереження насіння.

Цю безцінну скарбницю, яку ще називають «сховищем Судного дня», створили 2006 року під егідою ООН. Проєкт, що коштував дев’ять мільйонів доларів США, профінансував уряд Норвегії. Головна його мета — зберегти бездоганний садивний матеріал сільськогосподарських рослин, що існують у світі, у разі природного або техногенного катаклізму планетарного масштабу, наприклад, падіння астероїда, ядерної війни, гігантського тектонічного зсуву… Це дасть можливість людству (якщо воно, звичайно, виживе) відновити ці біологічні види.

На глибині 120 метрів у камерах-відсіках із вибухостійкими дверима зберігаються 1 млн 59 тисяч 646 зразків. Є тут насіння рису, пшениці, кукурудзи, унікальний сорт естонської цибулевої картоплі, ячмінь, який використовується для виготовлення ірландського пива. У червні 2017 року Україна передала до сховища на довічне зберігання 2633 свої зразки, зокрема, насіння унікальних сортів миронівської селекційної пшениці. Загалом же, підрахували біологи, в світі існує близько 2,2 млн різновидів сільськогосподарських культур. Насіння усіх, зрештою, хочуть зібрати на Шпіцбергені.

Насіннєвий матеріал міститься у запечатаних конвертах, які запаковані в пластикові чотиришарові пакети і складені в ящики зі спеціальними ярликами. Ідеальні умови зберігання забезпечують низька температура (-18°C) і обмежений доступ кисню. Це фактично зупиняє старіння насіння. Холодильні установки можуть працювати на місцевому вугіллі, а також у вічній мерзлоті. Навіть якщо обладнання вийде з ладу, тільки через кілька тижнів температура у камерах підвищиться на три градуси.

Щоб підтвердити доцільність і користь такого надійного сховища, не довелося чекати й глобальної катастрофи. Це зробила біда, що сталася із Міжнародним центром досліджень агрономії посушливих районів, розташованим у сирійському місті Алеппо, який постачав насіння усьому Близькосхідному регіону. У 2012 році через громадянську війну в Сирії його запаси зазнали величезної шкоди. На щастя, свого часу він передав дублікати зразків у сховище на Свальбарді. Тож коли було ухвалено рішення про перенесення центру до Бейрута, його керівництво попросило повернути їм зі «сховища Судного дня» 130 ящиків із насінням зі 325, відправлених на зберігання до Норвегії до війни. Таким чином установа відновила свої запаси. А от насіннєві банки Іраку й Афганістану, які не підписали угоди про співпрацю із Всесвітнім сховищем, через війну назавжди втратили надзвичайно цінні зразки давнього насіння.

До речі, одна із глобальних катастроф уже почала наступ на сховище. Через потепління клімату на Шпіцбергені сталася потужна повінь. На щастя, вода не проникла в холодильні камери, де зберігаються зразки. Втім, це стало приводом для прокладання додаткового шару гідроізоляції та початку робіт із підготовки Всесвітнього банку насіння до роботи в умовах більш вологої і теплої погоди.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Чинили тиск на слідчих
Читати
Щось у лісі...
Читати
Де потепліло?
Читати
Уповноваженого призначено
Читати
Аби була гречка
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове