|
Версія для друку На головну Дванадцятий кубок «Динамо» Микола МОТОРНИЙ. Кубок
України. Сезон-2019-2020. Фінал. «Динамо» (Київ) — «Ворскла» (Полтава) — 1:1
(пенальті — 8:7). ОЧІКУВАЛОСЯ,
що саме кияни, які проводять свій не найкращий сезон, відразу атакуватимуть,
але «Ворскла» з перших хвилин помчала здобувати результат. Динамівці пропустили
м’яч у ворота вже на 11-й хвилині: Кане виконав навісну передачу після
розіграшу кутового, Сидорчук зробив невдалу спробу перехоплення, після чого
Степанюк відправив м’яч у сітку воріт. «Динамо» почало тиснути на ворота
полтавців і вже на 28-й хвилині відновило рівновагу: подачу з флангу Де Пена
головою спрямував на Вербича, який із розвороту розстріляв ворота Різника —
1:1. Кияни створили ще кілька гострих моментів, проте надійно діяв голкіпер
полтавців. У другому
таймі Олексій Михайличенко випустив на поле Циганкова, який на 62-й хвилині
почав гостру атаку. Шепелєв віддавав пас уздовж воріт, м’яч зачепив захисника і
летів у ворота, але знову виручив Різник. Далі стався спірний момент. Вербич
забив у дотик після передачі партнера, та Монзуль не зарахувала гол після
підказки VAR. Повтор показав, що офсайд був у Шепелєва. «Ворскла»
вистояла в основний час, після чого гра перейшла в овертайми. Кияни вже не
могли встановити тотальний контроль над м’ячем, а численні подачі Де Пени
ставали легкою здобиччю захисників полтавської команди. Серія
пенальті вийшла захоплива. По сім ударів футболісти обох команд виконали
ідеально. Затим Бущан парирував удар Сапая, а Різник впорався з пострілом
Миколенка. Далі до точки підійшов Баєнко і запустив м’яч вище воріт, тоді як
динамівський захисник Шабанов реалізував свою спробу і приніс киянам трофей. Це вже 12-й
кубковий здобуток «Динамо» у 17-му фіналі за часи незалежності України. У
донецького «Шахтаря» залишається 13 кубкових перемог. Іще двічі почесний трофей
здобував одеський «Чорноморець» і по одному разу — «Ворскла» і сімферопольська
«Таврія». На шляху до вирішального
матчу динамівці обіграли донецький «Шахтар» (2:1), ПФК «Олександрія» (1:0) і
«Минай» (2:0). Натомість ворскляни пройшли ковалівський «Колос»(1:0),
чернігівську «Десну» (1:0) і ФК «Маріуполь» (1:1, пенальті — 3:2). Раніше шляхи
«Динамо» і «Ворскли» перетиналися в Кубку України лише одного разу. 2012-го
столичний клуб на стадії чвертьфіналу обіграв полтавців і вдома (1:0), і в
гостях (4:0). Це був другий фінал для ворсклян за історію турніру. У першому,
11 років тому, команда тренера Миколи Павлова здобула трофей, перемігши
донецький «Шахтар» (1:0). У різному
настрої дали післяматчеві інтерв’ю наставники обох команд. Юрій Максимов: «Мені
шкода хлопців. Нікому не побажав би опинитися в такій ситуації. Зрозуміло, що
суперники були дещо сильніші, але нам багато що вдавалося. Нам щастило, що
динамівці не забили. Втім, краще б вони забили, ніж програти так, у лотереї.
Тоді це було б не так болісно». Олексій Михайличенко: «Вітаю нашу команду з
перемогою. Нарешті після п’ятирічної перерви Кубок України знову зимуватиме в
столиці. Докладемо зусиль на цьому не зупинятися та йти далі і далі». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чинили тиск на слідчих ЧитатиУ СЕРЕДУ, 8 липня, завершилося чергове
судове засідання з обрання запобіжного заходу П. Порошенку у справі щодо
схиляння ним голови Служби зовнішньої розвідки Є. Божка до призначення на
посаду свого заступника С. Семочка. Під будівлю Печерського суду столиці знову
прийшли тисячі українців, котрі протестують проти політичного переслідування
загалом, курс на яке взяла нинішня влада, і цькування П. Порошенка зокрема.
Прокуратура раніше просила для політика запобіжний захід у вигляді особистого
зобов’язання. Однак суд залишив це клопотання без розгляду, оскільки після
оголошення перерви в засіданні до зали суду зайшов представник ДБР і оголосив,
що в нього є постанова генпрокурора І. Венедіктової про завершення досудового
слідства. Крім того, стало відомо, що керівник слідчої групи бюро О. Корецький
заявив, що на нього чинився тиск з метою порушення кримінальних проваджень
проти П. Порошенка. Події стають іще динамічнішими.
Щось у лісі... ЧитатиМІНІСТР культури О. Ткаченко нещодавно
заявляв, що фінансування цієї сфери зменшено наполовину, і просив уряд
повернути гроші. На минулому засіданні Кабміну це сталося — ухвалено рішення
спрямувати галузі мільярд гривень. 590 млн піде на гранти через Український
культурний фонд для інституційної підтримки, стипендій самозайнятим митцям,
підтримки проєктів, креативних індустрій та внутрішнього туризму, 50 млн — на
гранти через Український інститут книги, 50 млн — на підтримку кіновиробництва
через Держкіно, 100 млн — для проведення конкурсу з відбору проєктів серіалів
патріотичного спрямування. Також закладено фінансування на створення
електронного обліку культурної спадщини та культурних цінностей, аби, за
словами міністра, «не виникало «випадкових» нових забудов на їхньому місці».
Закладам культури компенсують витрати на оплату комунальних послуг, пожежну
безпеку та охорону за період карантину.
Де потепліло? ЧитатиЯК ВІДОМО, протягом останніх десятиліть
клімат на всій планеті став м’якшим. Україна не виняток: до середини «нульових»
у нас іще панували повноцінні сніжні зими, а літо не було схоже на пекло…
Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського оприлюднила
підсумки спостережень за 1991—2020 роки. Отже, найсильніше за останнє 30-річчя
потеплішало в Чернігові та Києві — на 1,6°С, а найменше в Ужгороді — на 0,9°С.
Стосовно опадів картина дуже строката, але загалом кількість їх зменшилась, і
дефіцит зволоження нашої території зростає. Крім того, темпи глобального
потепління в Україні загалом швидші, ніж у світі (Всесвітня метеорологічна
організація вважає потепління за 30 років близьким до 1°С).
Уповноваженого призначено ЧитатиУРЯД визначився з кандидатурою мовного
омбудсмена (попередня омбудсмен Т. Монахова звільнилася, через те що її працю
взагалі не оплачували півроку). Нині цю посаду обійняв Тарас Кремінь. Як і його
попередниця, він із Миколаєва, за освітою вчитель української та іноземної мов.
Має кандидатський ступінь, є доцентом і докторантом. Був депутатом та
очільником Миколаївської облради. У 2014-му став народним депутатом, очолював
підкомітет із питань середньої і загальної освіти, автор близько 60
законодавчих ініціатив, серед яких закони про освіту та про забезпечення
функціонування української мови як державної. У його планах — упровадити
державну програму сприяння опануванню державної мови (бо на голому ентузіазмі
далеко не заїдеш, що й підтверджують попередні десятиліття), підготувати пропозиції
стосовно забезпечення ефективної реалізації держполітики у царині мови,
розглядати скарги щодо дотримання вимог мовного законодавства. Що ж, побажаємо
йому успіхів.
Аби була гречка ЧитатиЦІ ПОПУЛЯРНІ серед населення і політиків
крупи з певних причин час від часу стають дефіцитним товаром, якого то нема, то
він з’являється, але втричі дорожче, ніж раніше. У першому кварталі Україна
імпортувала гречки на 115 мільйонів гривень (4,6 млн дол.) — у 6,5 разу більше,
ніж за аналогічний період минулого року. Нині цією культурою засіяно 74 тисячі
га, тобто на 10 тисяч га більше. Але аби забезпечити українців крупами, уряд
збирається закуповувати гречку в резерв. Також тепер у Кабміні працюють над
корпоративним управлінням, бо є запитання до Державної продовольчо-зернової
корпорації України. Заявляють, що хочуть зробити все прозоро і без зловживань.
|