Архів
П’ятниця,
10 липня 2020 року

№ 51 (19799)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Людина та її справа

Життєві університети Миколи Моспана

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Фото автора.

Двадцять два роки він завідує дільницею відділення «Гармаки» СТОВ «Прогрес», що в Барському районі. Тут, на основній виробничій базі рибоводного господарства, побували за цей період тисячі людей з усієї України. Вони приїздять сюди не лише по рибопосадковий матеріал чи товарну рибу, а й за консультаціями і порадами досвідченого й знаного рибовода.

У МИКОЛИ Станіславовича Моспана немає вищої освіти, а є тільки диплом випускника півторарічної заочної школи-рибоводів Інституту рибного господарства України. Каже, так склалося, що не міг собі дозволити сидіти на лекціях. Довелося стати «професором»-практиком у своїй справі. Його багаж знань такий об’ємний, що цілком може конкурувати з програмою профільного вишу.

СТОВ «Прогрес» вийшло багато років тому на всеукраїнську орбіту завдяки семінарам-нарадам, які започаткував і проводив директор товариства заслужений працівник сільського господарства України Микола Іванович Мельник. Так звану школу Мельника пройшли сотні початківців-рибоводів, яких він вважав не конкурентами, а колегами.

…Ми стоїмо з Миколою Моспаном на дамбі ставу «Гармаки». Тихий вітерець ганяє хвильки, а з води раз по раз вискакують карасики, заманюючи до охоти зграю чайок. Він каже, що це найбільша водойма господарства, яка займає 186 гектарів.

— Ви милуєтеся красою, а я дивлюся на став із болем, бо знаю, що він зараз заповнений водою тільки на 40 відсотків, — перехоплює мій погляд Микола Станіславович. — Ця біда дала знати про себе шість років тому, коли через відсутність дощів і снігів буквально на очах водойма почала міліти. Нестача води спричинила зменшення площі і, відповідно, зниження валового виробництва товарної риби, хоча наша дільниця ще виходить на заплановані показники. А був час, коли ми тут регулярно проводили водообмін, скидаючи зайві тонни у русло річки Рів. Тепер же суша наступає на став. Не знаю, як буде далі, але до доброго не йдеться…

Від березня до жовтня триває сезон вирощування риби. Навесні ми запускаємо у ставки 200-грамовий зарибок коропа, товстолоба, білого амура, сома, щуки, а восени виловлюємо двокілограмову і більшу рибу. Для того щоб вона набрала такої ваги, щоденно припасаємо її на кормових майданчиках, куди доправляємо човнами запашні гранули, виготовлені із пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшникового шроту, макухи… Під кінець вигульного періоду висипаємо у став «Гармаки» до 10 тонн корму. Це я для скептиків, від яких часом можна почути, що риба сама по собі росте, а ви тільки сіті розкладаєте… Якби ж то було так.

Вся трудова діяльність Миколи Моспана пов’язана з Барським рибгоспом, в колектив якого він влився у березні 1978 року. Спочатку був рибалкою-охоронцем, затим — бригадиром ставка «Новий», що біля його рідного села Діброва, а останні два з лишком десятиліття завідує рибоводною дільницею.

Десятки тонн риби виростив і виловив він за ці роки, став визнаним фахівцем рибоводної галузі і жодного разу не піддався на спокусливу угоду з браконьєрами. Бо чесне ім’я і чиста совість для Миколи Моспана важливіші понад усе.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Чинили тиск на слідчих
Читати
Щось у лісі...
Читати
Де потепліло?
Читати
Уповноваженого призначено
Читати
Аби була гречка
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове