|
Версія для друку На головну Життєві університети Миколи Моспана Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. Фото автора. Двадцять
два роки він завідує дільницею відділення «Гармаки» СТОВ «Прогрес», що в
Барському районі. Тут, на основній виробничій базі рибоводного господарства,
побували за цей період тисячі людей з усієї України. Вони приїздять сюди не
лише по рибопосадковий матеріал чи товарну рибу, а й за консультаціями і
порадами досвідченого й знаного рибовода. У МИКОЛИ
Станіславовича Моспана немає вищої освіти, а є тільки диплом випускника
півторарічної заочної школи-рибоводів Інституту рибного господарства України.
Каже, так склалося, що не міг собі дозволити сидіти на лекціях. Довелося стати
«професором»-практиком у своїй справі. Його багаж знань такий об’ємний, що
цілком може конкурувати з програмою профільного вишу. СТОВ
«Прогрес» вийшло багато років тому на всеукраїнську орбіту завдяки
семінарам-нарадам, які започаткував і проводив директор товариства заслужений
працівник сільського господарства України Микола Іванович Мельник. Так звану
школу Мельника пройшли сотні початківців-рибоводів, яких він вважав не
конкурентами, а колегами. …Ми стоїмо з
Миколою Моспаном на дамбі ставу «Гармаки». Тихий вітерець ганяє хвильки, а з
води раз по раз вискакують карасики, заманюючи до охоти зграю чайок. Він каже,
що це найбільша водойма господарства, яка займає 186 гектарів. — Ви милуєтеся
красою, а я дивлюся на став із болем, бо знаю, що він зараз заповнений водою
тільки на 40 відсотків, — перехоплює мій погляд Микола Станіславович. — Ця біда
дала знати про себе шість років тому, коли через відсутність дощів і снігів
буквально на очах водойма почала міліти. Нестача води спричинила зменшення
площі і, відповідно, зниження валового виробництва товарної риби, хоча наша
дільниця ще виходить на заплановані показники. А був час, коли ми тут регулярно
проводили водообмін, скидаючи зайві тонни у русло річки Рів. Тепер же суша
наступає на став. Не знаю, як буде далі, але до доброго не йдеться… Від березня
до жовтня триває сезон вирощування риби. Навесні ми запускаємо у ставки
200-грамовий зарибок коропа, товстолоба, білого амура, сома, щуки, а восени
виловлюємо двокілограмову і більшу рибу. Для того щоб вона набрала такої ваги,
щоденно припасаємо її на кормових майданчиках, куди доправляємо човнами запашні
гранули, виготовлені із пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшникового шроту,
макухи… Під кінець вигульного періоду висипаємо у став «Гармаки» до 10 тонн
корму. Це я для скептиків, від яких часом можна почути, що риба сама по собі
росте, а ви тільки сіті розкладаєте… Якби ж то було так. Вся трудова
діяльність Миколи Моспана пов’язана з Барським рибгоспом, в колектив якого він
влився у березні 1978 року. Спочатку був рибалкою-охоронцем, затим — бригадиром
ставка «Новий», що біля його рідного села Діброва, а останні два з лишком
десятиліття завідує рибоводною дільницею. Десятки тонн
риби виростив і виловив він за ці роки, став визнаним фахівцем рибоводної
галузі і жодного разу не піддався на спокусливу угоду з браконьєрами. Бо чесне
ім’я і чиста совість для Миколи Моспана важливіші понад усе. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чинили тиск на слідчих ЧитатиУ СЕРЕДУ, 8 липня, завершилося чергове
судове засідання з обрання запобіжного заходу П. Порошенку у справі щодо
схиляння ним голови Служби зовнішньої розвідки Є. Божка до призначення на
посаду свого заступника С. Семочка. Під будівлю Печерського суду столиці знову
прийшли тисячі українців, котрі протестують проти політичного переслідування
загалом, курс на яке взяла нинішня влада, і цькування П. Порошенка зокрема.
Прокуратура раніше просила для політика запобіжний захід у вигляді особистого
зобов’язання. Однак суд залишив це клопотання без розгляду, оскільки після
оголошення перерви в засіданні до зали суду зайшов представник ДБР і оголосив,
що в нього є постанова генпрокурора І. Венедіктової про завершення досудового
слідства. Крім того, стало відомо, що керівник слідчої групи бюро О. Корецький
заявив, що на нього чинився тиск з метою порушення кримінальних проваджень
проти П. Порошенка. Події стають іще динамічнішими.
Щось у лісі... ЧитатиМІНІСТР культури О. Ткаченко нещодавно
заявляв, що фінансування цієї сфери зменшено наполовину, і просив уряд
повернути гроші. На минулому засіданні Кабміну це сталося — ухвалено рішення
спрямувати галузі мільярд гривень. 590 млн піде на гранти через Український
культурний фонд для інституційної підтримки, стипендій самозайнятим митцям,
підтримки проєктів, креативних індустрій та внутрішнього туризму, 50 млн — на
гранти через Український інститут книги, 50 млн — на підтримку кіновиробництва
через Держкіно, 100 млн — для проведення конкурсу з відбору проєктів серіалів
патріотичного спрямування. Також закладено фінансування на створення
електронного обліку культурної спадщини та культурних цінностей, аби, за
словами міністра, «не виникало «випадкових» нових забудов на їхньому місці».
Закладам культури компенсують витрати на оплату комунальних послуг, пожежну
безпеку та охорону за період карантину.
Де потепліло? ЧитатиЯК ВІДОМО, протягом останніх десятиліть
клімат на всій планеті став м’якшим. Україна не виняток: до середини «нульових»
у нас іще панували повноцінні сніжні зими, а літо не було схоже на пекло…
Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського оприлюднила
підсумки спостережень за 1991—2020 роки. Отже, найсильніше за останнє 30-річчя
потеплішало в Чернігові та Києві — на 1,6°С, а найменше в Ужгороді — на 0,9°С.
Стосовно опадів картина дуже строката, але загалом кількість їх зменшилась, і
дефіцит зволоження нашої території зростає. Крім того, темпи глобального
потепління в Україні загалом швидші, ніж у світі (Всесвітня метеорологічна
організація вважає потепління за 30 років близьким до 1°С).
Уповноваженого призначено ЧитатиУРЯД визначився з кандидатурою мовного
омбудсмена (попередня омбудсмен Т. Монахова звільнилася, через те що її працю
взагалі не оплачували півроку). Нині цю посаду обійняв Тарас Кремінь. Як і його
попередниця, він із Миколаєва, за освітою вчитель української та іноземної мов.
Має кандидатський ступінь, є доцентом і докторантом. Був депутатом та
очільником Миколаївської облради. У 2014-му став народним депутатом, очолював
підкомітет із питань середньої і загальної освіти, автор близько 60
законодавчих ініціатив, серед яких закони про освіту та про забезпечення
функціонування української мови як державної. У його планах — упровадити
державну програму сприяння опануванню державної мови (бо на голому ентузіазмі
далеко не заїдеш, що й підтверджують попередні десятиліття), підготувати пропозиції
стосовно забезпечення ефективної реалізації держполітики у царині мови,
розглядати скарги щодо дотримання вимог мовного законодавства. Що ж, побажаємо
йому успіхів.
Аби була гречка ЧитатиЦІ ПОПУЛЯРНІ серед населення і політиків
крупи з певних причин час від часу стають дефіцитним товаром, якого то нема, то
він з’являється, але втричі дорожче, ніж раніше. У першому кварталі Україна
імпортувала гречки на 115 мільйонів гривень (4,6 млн дол.) — у 6,5 разу більше,
ніж за аналогічний період минулого року. Нині цією культурою засіяно 74 тисячі
га, тобто на 10 тисяч га більше. Але аби забезпечити українців крупами, уряд
збирається закуповувати гречку в резерв. Також тепер у Кабміні працюють над
корпоративним управлінням, бо є запитання до Державної продовольчо-зернової
корпорації України. Заявляють, що хочуть зробити все прозоро і без зловживань.
|