Архів
П’ятниця,
10 липня 2020 року

№ 51 (19799)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Гаряча тема

Народ виходить на протести

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Що не день, то нова акція. На інше годі чекати в країні, де судам не довіряють, бо вони повсякчас компрометують себе, а парламент не спроможний реагувати на нові й нові виклики. Тоді політика із рамок обговорень у затишних оселях виходить на вулиці. У Харкові люди зав-ше збираються на майдані Свободи біля намету «Усе для перемоги».

ДУЖЕ ПРОСТО пояснити все те, що відбувається на вулиці, справою найманців, які, мовляв, за гроші підбурюють народ, переважно у соціальних мережах, до протестів. Найчастіше це закидають противникам Зеленського. Однак, спілкуючись із мітингувальниками у Києві та Харкові, я зустрів серед них чимало й тих, хто голосував за нинішнього Главу держави. Чому ж вони виходять на площі?

Звісно, якби Генеральна прокуратура разом із Державним бюро розслідувань (ДБР) надала докази на тему «Порошенко все вкрав» і піддала суду його та членів його команди саме за незаконне збагачення, то обурених мітингувальників було б менше. Так ні, тут рили, але, здається, так нічого й не нарили. Натомість ці правоохоронні установи ніби навмисне зачіпають теми, які стосуються насамперед патріотичних людей, готових за Україну життя віддати. Скажімо, питання переходу українських катерів з українського Чорного моря в Азовське через Керченську протоку, яка за міжнародними угодами належить Україні. Міжнародний трибунал з морського права визначив винного — Росію, проте наш суд за позовом одіозного Андрія Портнова, який свого часу разом із Януковичем втік до РФ, а за нинішньої влади хутенько повернувся, робить винним у цьому конфлікті Україну.

Чи ще одна дурниця — обвинувачення в розпалюванні релігійної ворожнечі, яку начебто спричинило надання Томосу. Тобто українці століттями чекали, коли ж їхня церква стане незалежною, визнаною у світі, а їм кажуть, що це розпалювання. А ексочільник Харківщини Михайло Маркович Добкін, який у 2014-му носився з колорадською стрічкою, як із писаною торбою, відверто глузує з мільйонів віруючих ПЦУ, котрі надання Томосу вважають найважливішою подією для них і для України: мовляв, рано раділи, сяде за це тепер колишній президент.

А справа Стерненка?! Чоловік він, звісно, непростий, до речі, дуже різко критикував і того ж Порошенка. Однак річ не в політичних уподобаннях, а в справедливості. Активіста судять за те, що посмів захищатися від замовних убивць. Двічі зазіхали на його життя, він звертався до поліції, називав людей, яких вважає замовниками, а третього разу, виявляється, краще було б загинути, ніж постояти за себе, інакше — буцегарня.

Ще є справа Антоненка—Кузьменко—Дугар, за якою музикант і воїн, а також дитячий лікар ось уже півроку перебувають за ґратами без достатніх доказів, а військова медсестра — під домашнім арештом… Це відбувається тому, що свого часу Президент узяв участь у пресконференції, на якій задля піару й власних рейтингів цих людей без вироку суду було оголошено винними.

Утім, чому дивуватися, якщо днями чільниця ОГПУ Ірина Венедіктова записала відео, в якому ошелешила всіх правовим невіглаством. Вона закликала Петра Порошенка «довести свою невинуватість». А як же 62-га стаття Конституції, де сказано, що «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду»?

Тобто, уявімо, ви перейшли дорогу якійсь впливовій особі, і вона, щоб «розв’язати проблему», надумала посадити вас до в’язниці. Слідчі і прокурори назбирали фальшивих доказів, знайшли «свідків», а потім кажуть, що або доведіть свою невинуватість, або сядете за ґрати.

— Ми протестуємо проти будь-яких правових утисків і репресій, — стверджує харківський громадський активіст Сергій Петров. — Згадуємо всіх більш-менш відомих людей та спільноти, проти яких «правопохоронні» органи проводять судові процеси, що мають всі ознаки замовних розправ. Ці акції — за Україну, її свободу, право на чесний суд. Бо якщо не вийдемо зараз, то завтра можуть усіх нас пересаджати.

Чим усе це закінчиться, невідомо. «Мій президент (мається на увазі — України. — Ред.) — хаос», — сказав Путін перед тим, як обрали Зеленського. Певна річ, хаос ні до чого доброго не призводить. Але хто ж може прийти на зміну нинішній владі? Гірше не буде — це ми вже чули.

На фото автора: протест на майдані Свободи в Харкові.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Чинили тиск на слідчих
Читати
Щось у лісі...
Читати
Де потепліло?
Читати
Уповноваженого призначено
Читати
Аби була гречка
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове