|
Версія для друку На головну Ситуація напружена Михайло ВЕДМІДЬ. ВНАСЛІДОК
вогневої активності бойовиків у середу, 8 липня, загинув один
військово-службовець ЗСУ, ще троє українських воїнів дістали поранення. Суттєві
втрати і в російських окупантів. Так, у зведенні пресцентру штабу ООС за 7
липня повідомили, що напередодні вогнем у відповідь вісім окупантів було вбито,
одного поранено. Також знищено один бліндаж і дві самохідні артилерійські
установки загарбників. Через ці втрати, зазначили в штабі, «агресія
супротивника була подавлена, а його морально-психологічний стан різко
погіршився». У Міноборони
України наголосили, що Росія продовжує постачати окупаційним військам на
території Донецької та Луганської областей озброєння, боєприпаси,
пально-мастильні матеріали та інше військове майно через неконтрольовані
Україною ділянки кордону. «Зокрема, від 15 червня поточного року до з’єднань і
частин 1-го (м. Донецьк) та 2-го (м. Луганськ) АК ЗС РФ доправлено близько 4,5
тис. тонн пального і понад 20 вантажних автомобілів боєприпасів і майна
військового призначення», — розповіли у відомстві і додали, що окремими
колонами була переміщена броньована техніка, відновлена на ремонтних заводах
російського військово-промислового комплексу. 7-8 липня в
режимі відеоконференцій відбулися нові засідання контактної групи по Донбасу.
За результатами онлайн-зустрічі в Офісі президента пізно ввечері 8 липня
заявили: «Україна також укотре підтвердила готовність до якомога швидшого
взаємного звільнення утримуваних осіб у форматі «всіх на всіх» і наголосила, що
очікує на письмові підтвердження від іншої сторони». Якихось подробиць щодо
обміну в ОП не навели. Натомість
представник Росії у ТКГ Борис Гризлов звинуватив українську владу у створенні
перешкод для подальшого обміну. «Київ відмовився від узгоджених раніше
домовленостей щодо складання списків на обмін згідно з чотирма категоріями
утримуваних осіб. Буквально в ході засідання київська делегація заявила, що
хоче ще дві категорії», — цитує Гризлова Радіо Свобода. Нагадаємо:
востаннє обмін утримуваними відбувся 16 квітня. Українська влада тоді передала
угрупованням «ЛДНР» 14 осіб, а бойовики українській стороні — 20. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чинили тиск на слідчих ЧитатиУ СЕРЕДУ, 8 липня, завершилося чергове
судове засідання з обрання запобіжного заходу П. Порошенку у справі щодо
схиляння ним голови Служби зовнішньої розвідки Є. Божка до призначення на
посаду свого заступника С. Семочка. Під будівлю Печерського суду столиці знову
прийшли тисячі українців, котрі протестують проти політичного переслідування
загалом, курс на яке взяла нинішня влада, і цькування П. Порошенка зокрема.
Прокуратура раніше просила для політика запобіжний захід у вигляді особистого
зобов’язання. Однак суд залишив це клопотання без розгляду, оскільки після
оголошення перерви в засіданні до зали суду зайшов представник ДБР і оголосив,
що в нього є постанова генпрокурора І. Венедіктової про завершення досудового
слідства. Крім того, стало відомо, що керівник слідчої групи бюро О. Корецький
заявив, що на нього чинився тиск з метою порушення кримінальних проваджень
проти П. Порошенка. Події стають іще динамічнішими.
Щось у лісі... ЧитатиМІНІСТР культури О. Ткаченко нещодавно
заявляв, що фінансування цієї сфери зменшено наполовину, і просив уряд
повернути гроші. На минулому засіданні Кабміну це сталося — ухвалено рішення
спрямувати галузі мільярд гривень. 590 млн піде на гранти через Український
культурний фонд для інституційної підтримки, стипендій самозайнятим митцям,
підтримки проєктів, креативних індустрій та внутрішнього туризму, 50 млн — на
гранти через Український інститут книги, 50 млн — на підтримку кіновиробництва
через Держкіно, 100 млн — для проведення конкурсу з відбору проєктів серіалів
патріотичного спрямування. Також закладено фінансування на створення
електронного обліку культурної спадщини та культурних цінностей, аби, за
словами міністра, «не виникало «випадкових» нових забудов на їхньому місці».
Закладам культури компенсують витрати на оплату комунальних послуг, пожежну
безпеку та охорону за період карантину.
Де потепліло? ЧитатиЯК ВІДОМО, протягом останніх десятиліть
клімат на всій планеті став м’якшим. Україна не виняток: до середини «нульових»
у нас іще панували повноцінні сніжні зими, а літо не було схоже на пекло…
Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського оприлюднила
підсумки спостережень за 1991—2020 роки. Отже, найсильніше за останнє 30-річчя
потеплішало в Чернігові та Києві — на 1,6°С, а найменше в Ужгороді — на 0,9°С.
Стосовно опадів картина дуже строката, але загалом кількість їх зменшилась, і
дефіцит зволоження нашої території зростає. Крім того, темпи глобального
потепління в Україні загалом швидші, ніж у світі (Всесвітня метеорологічна
організація вважає потепління за 30 років близьким до 1°С).
Уповноваженого призначено ЧитатиУРЯД визначився з кандидатурою мовного
омбудсмена (попередня омбудсмен Т. Монахова звільнилася, через те що її працю
взагалі не оплачували півроку). Нині цю посаду обійняв Тарас Кремінь. Як і його
попередниця, він із Миколаєва, за освітою вчитель української та іноземної мов.
Має кандидатський ступінь, є доцентом і докторантом. Був депутатом та
очільником Миколаївської облради. У 2014-му став народним депутатом, очолював
підкомітет із питань середньої і загальної освіти, автор близько 60
законодавчих ініціатив, серед яких закони про освіту та про забезпечення
функціонування української мови як державної. У його планах — упровадити
державну програму сприяння опануванню державної мови (бо на голому ентузіазмі
далеко не заїдеш, що й підтверджують попередні десятиліття), підготувати пропозиції
стосовно забезпечення ефективної реалізації держполітики у царині мови,
розглядати скарги щодо дотримання вимог мовного законодавства. Що ж, побажаємо
йому успіхів.
Аби була гречка ЧитатиЦІ ПОПУЛЯРНІ серед населення і політиків
крупи з певних причин час від часу стають дефіцитним товаром, якого то нема, то
він з’являється, але втричі дорожче, ніж раніше. У першому кварталі Україна
імпортувала гречки на 115 мільйонів гривень (4,6 млн дол.) — у 6,5 разу більше,
ніж за аналогічний період минулого року. Нині цією культурою засіяно 74 тисячі
га, тобто на 10 тисяч га більше. Але аби забезпечити українців крупами, уряд
збирається закуповувати гречку в резерв. Також тепер у Кабміні працюють над
корпоративним управлінням, бо є запитання до Державної продовольчо-зернової
корпорації України. Заявляють, що хочуть зробити все прозоро і без зловживань.
|