|
Версія для друку На головну Очікуємо справедливого рішення! Олена БЕГМА. Конституційний
суд узявся за розгляд справи щодо відповідності Конституції Закону «Про
забезпечення функціонування української мови як державної». 25 КВІТНЯ
минулого року Верховна Рада з 17-ї спроби проголосувала за новий закон про
забезпечення функціонування державної мови, який набув чинності за кілька
місяців — 16 липня. У ньому, зокрема, зазначено, що державною мовою мають
володіти кожний громадянин України та претенденти на українське громадянство.
Нею мають розмовляти всі високопосадовці і керівники силових структур,
депутати, судді, адвокати. Відповідно до закону державною мовою мають
проводитись засідання у владних органах та установах — як центральних, так і
регіональних. Українською мають послуговуватись у царинах освіти, культури,
охорони здоров’я, у сфері обслуговування, а також у підписах та маркуванні
товарів і послуг. При цьому закон передбачає, що на нивах обслуговування та
охорони здоров’я допускається використання іншої мови за бажанням клієнта чи
пацієнта. Водночас чинність закону не поширюється на приватне спілкування і
відправлення релігійних обрядів. Також документ передбачає не лише
запровадження адміністративної відповідальності за порушення законодавства у
сферах застосування нашої рідної солов’їної, а й кримінальну відповідальність
«за публічне приниження і зневагу до державної мови»… Позов подав
51 народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя». Серед його
підписантів, зокрема, Олександр Вілкул, Євген Мураєв, Нестор Шуфрич, Михайло
Добкін, Сергій Ківалов, Вадим Рабинович, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський.
Вони вимагають скасувати закон. Заявили, що деякі його норми «фактично
означають дискримінацію російськомовних громадян». Терміни
розгляду справи поки що важко спрогнозувати. Закінчилися тільки перші дебати,
які тривали 7 і 9 липня. Під час їх представник Президента у КС Федір
Веніславський заявив про незмінність позиції Глави держави щодо української
мови як єдиної державної. Також він наголосив, що в законі є норма, яка
зобов’язувала Кабмін у шестимісячний термін підготувати законопроєкт про мови
меншин, але уряд досі цього не зробив. Міністерство культури своєю чергою у
власному висновку зазначило, що російська мова не є такою, що зникає.
Представниця Верховної Ради у Конституційному суді Ольга Совгиря також
наголосила на відсутності ознак дискримінації щодо російської або інших мов
нацменшин. Тим часом
чимало політиків, депутатів і громадських діячів у дні слухань теж заявили про
свою підтримку мовного закону. Вони підкреслюють, що нині відбувається атака на
українську мову, яку спільно здійснюють представники «п’ятої колони» та чинної
української влади. Вони вбачають у цьому стратегію Російської Федерації на
знищення українців. І поки влада зволікає з виконанням ключових норм цього
документа та не ухвалює закону про мови нацменшин, антиукраїнські сили не
дрімають. Прикриваючись захистом прав російськомовних, вони воюють з мовою, аби
догодити Володимиру Путіну, якому все українське — як кістка в горлі. Всі
соціологічні дослідження свідчать, що більшість українців закон підтримує.
Громадяни нашої країни різних національностей пишаються мовою, люблять її. Вони
за те, щоб цей закон існував і діяв. Навіть ті, хто наразі не дуже добре
опанував українську. Саме для таких закон передбачає програму з підтримки,
навчальні курси, заохочення різних видів для вивчення мови. Хочеться
вірити, що Конституційний суд ухвалить справедливе рішення. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чинили тиск на слідчих ЧитатиУ СЕРЕДУ, 8 липня, завершилося чергове
судове засідання з обрання запобіжного заходу П. Порошенку у справі щодо
схиляння ним голови Служби зовнішньої розвідки Є. Божка до призначення на
посаду свого заступника С. Семочка. Під будівлю Печерського суду столиці знову
прийшли тисячі українців, котрі протестують проти політичного переслідування
загалом, курс на яке взяла нинішня влада, і цькування П. Порошенка зокрема.
Прокуратура раніше просила для політика запобіжний захід у вигляді особистого
зобов’язання. Однак суд залишив це клопотання без розгляду, оскільки після
оголошення перерви в засіданні до зали суду зайшов представник ДБР і оголосив,
що в нього є постанова генпрокурора І. Венедіктової про завершення досудового
слідства. Крім того, стало відомо, що керівник слідчої групи бюро О. Корецький
заявив, що на нього чинився тиск з метою порушення кримінальних проваджень
проти П. Порошенка. Події стають іще динамічнішими.
Щось у лісі... ЧитатиМІНІСТР культури О. Ткаченко нещодавно
заявляв, що фінансування цієї сфери зменшено наполовину, і просив уряд
повернути гроші. На минулому засіданні Кабміну це сталося — ухвалено рішення
спрямувати галузі мільярд гривень. 590 млн піде на гранти через Український
культурний фонд для інституційної підтримки, стипендій самозайнятим митцям,
підтримки проєктів, креативних індустрій та внутрішнього туризму, 50 млн — на
гранти через Український інститут книги, 50 млн — на підтримку кіновиробництва
через Держкіно, 100 млн — для проведення конкурсу з відбору проєктів серіалів
патріотичного спрямування. Також закладено фінансування на створення
електронного обліку культурної спадщини та культурних цінностей, аби, за
словами міністра, «не виникало «випадкових» нових забудов на їхньому місці».
Закладам культури компенсують витрати на оплату комунальних послуг, пожежну
безпеку та охорону за період карантину.
Де потепліло? ЧитатиЯК ВІДОМО, протягом останніх десятиліть
клімат на всій планеті став м’якшим. Україна не виняток: до середини «нульових»
у нас іще панували повноцінні сніжні зими, а літо не було схоже на пекло…
Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського оприлюднила
підсумки спостережень за 1991—2020 роки. Отже, найсильніше за останнє 30-річчя
потеплішало в Чернігові та Києві — на 1,6°С, а найменше в Ужгороді — на 0,9°С.
Стосовно опадів картина дуже строката, але загалом кількість їх зменшилась, і
дефіцит зволоження нашої території зростає. Крім того, темпи глобального
потепління в Україні загалом швидші, ніж у світі (Всесвітня метеорологічна
організація вважає потепління за 30 років близьким до 1°С).
Уповноваженого призначено ЧитатиУРЯД визначився з кандидатурою мовного
омбудсмена (попередня омбудсмен Т. Монахова звільнилася, через те що її працю
взагалі не оплачували півроку). Нині цю посаду обійняв Тарас Кремінь. Як і його
попередниця, він із Миколаєва, за освітою вчитель української та іноземної мов.
Має кандидатський ступінь, є доцентом і докторантом. Був депутатом та
очільником Миколаївської облради. У 2014-му став народним депутатом, очолював
підкомітет із питань середньої і загальної освіти, автор близько 60
законодавчих ініціатив, серед яких закони про освіту та про забезпечення
функціонування української мови як державної. У його планах — упровадити
державну програму сприяння опануванню державної мови (бо на голому ентузіазмі
далеко не заїдеш, що й підтверджують попередні десятиліття), підготувати пропозиції
стосовно забезпечення ефективної реалізації держполітики у царині мови,
розглядати скарги щодо дотримання вимог мовного законодавства. Що ж, побажаємо
йому успіхів.
Аби була гречка ЧитатиЦІ ПОПУЛЯРНІ серед населення і політиків
крупи з певних причин час від часу стають дефіцитним товаром, якого то нема, то
він з’являється, але втричі дорожче, ніж раніше. У першому кварталі Україна
імпортувала гречки на 115 мільйонів гривень (4,6 млн дол.) — у 6,5 разу більше,
ніж за аналогічний період минулого року. Нині цією культурою засіяно 74 тисячі
га, тобто на 10 тисяч га більше. Але аби забезпечити українців крупами, уряд
збирається закуповувати гречку в резерв. Також тепер у Кабміні працюють над
корпоративним управлінням, бо є запитання до Державної продовольчо-зернової
корпорації України. Заявляють, що хочуть зробити все прозоро і без зловживань.
|