Архів
П’ятниця,
10 липня 2020 року

№ 51 (19799)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Приймальний покій

Будьте здорові й не кашляйте

Михайло ПРУДНИК.

м. Київ.

— А це що?

— Картоплі мішечок. Молода. Тільки з городу.

— Хлорофосом кропили?

— Боронь Боже! Екологічно чистий продукт!

— Що, зовсім нічим не кропили? А як же колорадські жуки?..

— А ми їм на городі корита поставили. Спеціально їх годуємо. Так вони біля тих корит лежать... Як свині! На картоплю й не дивляться.

— Гаразд, заносьте мішок. А це?..

— Це морква...

— З нітратами?

— Та де вони візьмуться? Ми тих нітратів зроду-віку не бачили... Хіба що в кіно... Їй-богу!

— Не божіться, заносьте. А буряки привезли? Чи ви вважаєте, що борщ і без них можна зварганити?

— Ось і бурячки...

— З пестицидами?

— І без пестицидів, і без гербіцидів...

— Добре. А засмачувати чим?..

— Ось сальце і цибулька...

— Кладіть. Кабана соломою смалили?

— Соломою, соломою... А різали бензопилкою «Дружба».

— Кабана чи сало?

— Сало. Бачите, яке товсте? У вісім пальців.

— Серйозно «Дружбою» різали? Чи жартуєте?

— Жартуємо...

— Ну й жарти у вас. Гаразд, на першу страву у вас продукти є. А на другу?

— А на другу... Ось гречка, пшоно, локшина, перловка...

— Перловку можете забирати назад. Яка у вашого хворого болячка?

— Choditis vocalis...

— Що ще за вокаліс? У нас лікарня, а не філармонія.

— То по-народному так — Choditis vocalis. А по-науковому — запалення голосових зв’язок...

— Так би й казали. Добре. З продуктами у вас усе гаразд. Від голоду, можна сказати, ваш хворий у нашій лікарні не пропаде. А ліки привезли?

— Привезли... Репісіllinum... Ось одноразові шприци, ось...

— Так, і з ліками у вас все нормально. А лікаря свого привезли?

— Якого?

— Ну, у вас же вокаліс. Значить — вухо-горло-ніс. А по-народному — лора...

— А у вас хіба немає?

— У нас є Лора. Практикантка з медінституту. А справжній лор недавно звільнився. Свою фірму відкрив. Бо у нас, знаєте, зарплата невеличка. Та й ту нерегулярно виплачують. Медикаментів не вистачає. Ну ви у курсі...

— Якщо треба лікаря, то привеземо. Іншого виходу немає...

— Точно привезете?..

— Точно...

— Тоді пишіть про це розписку і давайте вашого хворого у третю палату.

— А ліжко вам не треба? Бо ми й ліжко своє привезли.

— Ви б іще піч сюди притарабанили... Даремно старалися. Ліжка у нас є. Все-таки лікарня у нас, а не пляж! Давайте хворого.

— Хворого? А де ж це наш Ферапонтович? Хе, а хворого Ферапонтовича, виявляється, ми вдома забули. Голова з цими харчами, ліками, ліжками зовсім замакітрилася... Зараз привеземо.

— Давайте! Тільки швидше, доки ваші харчі інші хворі не згамали.

Версія для друку          До списку статтей

— Барани, вівці... Взагалі це мій ідеал виборців.

Мал. А. Василенка.

Мал. С. Федька.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове