Архів
Вівторок,
7 липня 2020 року

№ 50 (19798)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Людина та її справа

Знавець лісових секретів

Василь ГОРВАТ.

Закарпатська область.

Саме так можна сказати про Олександра Жолдоша, який за 45 років роботи пройшов усі щаблі кар’єри лісівника і знає кожну стежину, кожен куточок лісів Виноградівщини.

ОЛЕКСАНДР Михайлович може детально не тільки розповісти, а й показати, де на узбережжі Тиси поблизу Малої Копані була колись стоянка кельтських племен, вали і насипи поблизу вершини Чорної гори, які півтори тисячі років тому залишили після себе авари — кочовий народ Середземномор’я. Знає він, де жили племена даків. Дізнався про все це, коли допомагав археологам, які проводили тут дослідження.

Якщо історичні пам’ятки пережили століття, то життя лісових насаджень динамічніше. За 45 років змінилася структура лісів, на місці старих дерев ростуть нові цінні перспективні породи. Зокрема, цього року у Затисянському лісництві, де Олександр Михайлович зараз працює помічником лісівника, запланували посадити дубові гаї на площі понад чотири гектари. Всього ж лісова площа цього господарства становить більш як 10 тисяч гектарів.

Іще донедавна відчутно дошкуляли браконьєри. Зараз, за словами Жолдоша, ситуація змінилася на краще. Та все ж ворогів лісу ще чимало. Дошкуляють гори сміття, серед яких багато токсичних відходів. Пластикові пляшки, пакети, тепличні плівки тощо, на жаль, стали звичним явищем у лісах і річках.

«У дитинстві, — згадує лісівник, — ми з друзями знали, що забруднювати лісовий струмок не можна, «бо мамка вмре». Так нас навчали батьки. Тоді можна було спокійно пити воду з лісових потічків — настільки вона була чиста».

Які б зміни не потрясали сьогоднішній світ, каже Олександр Михайлович, ліс потрібно оберігати й плекати. Сам він любов до лісівничої справи успадкував від батька, який починав трудовий шлях на лісозаготівлі у селі Керецьки ще в повоєнні роки. Але сильно пошкодив ногу, через що змінив професію — став учителем. Та бажання примножувати і охороняти зелене багатство передалося синові. 1975-го він і ще троє хлопців із Новоселиці — Юра Савко, Вася Кочіш, Юра Густа — вступили до Хустського технікуму лісового господарства. На навчання в сусідній райцентр ходили пішки. Знайшли свою, найкоротшу, дорогу через гору, яка все ж забирала понад годину в один кінець. Після закінчення навчання кожен із друзів реалізував себе в лісничій справі, що підтверджують грамоти та інші відзнаки держави. Олександр Жолдош став ще й прикладом для сина Ігоря, племінника Віталія, трьох онуків. Словом, виховав надійну зміну захисників лісу…

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Анонсували підвищення
Читати
На Буковині — уповільнення
Читати
Обіцяють, що електрика не подорожчає
Читати
Повернули фінансування
Читати
За німецькими лекалами
Читати
Знайшлися кошти
Читати
Скасовано кримінальну відповідальність
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове