|
Версія для друку На головну П’ять років колотнечі Віктор ЗЕЛЕНЮК.
Вінницька область. Ця
тема вже набила оскомину і стала притчею во язиціх у Барі. Мова про котельню та
зовнішні теплові мережі комунального некомерційного підприємства «Барська
центральна районна лікарня», яку вперто не хоче повернути законним власникам КП
«Вінницяоблтеплоенерго». Ціна питання — великі гроші, що «течуть» у скарбницю
вінницьких тепловиків з Бара. І ніхто з чиновників не може вплинути на
проблему, в результаті якої місцеві медики опинилися в ролі прохачів із
простягнутою рукою… ВІЙНА за котельню триває з 11 грудня 2015 року, коли депутати райради
вперше захотіли позбутись «опікуна» з Вінниці і дати змогу громаді району самій
розпоряджатися цілісним майновим комплексом райлікарні. Своє бажання вони
узаконили тоді відповідним рішенням сесії. Але тільки у казці зі щасливим
кінцем мова швидко мовиться. У реальності ж, де все «схоплено», набагато
складніше. — Ну як,
скажіть, адміністрація лікарні може здійснювати контроль за температурним
режимом у приміщеннях закладу, коли кочегари підпорядковані лише своєму
безпосередньому начальству, що за сімдесят кілометрів од міста? — обурюється
голова райради Михайло Піддубний. — Ми вже надіслали чотири звернення до
керівників області з проханням допомогти розв’язати це нібито просте питання.
Важко полічити, скільки разів обговорювали проблему у форматі безпосереднього
спілкування з головами облдержадміністрації та обласної ради. У відповідь
постійно чуємо запевнення, що «візьмемо під особистий контроль, і все
владнається…». Минають дні й роки, а віз, як кажуть, і нині там… Своєю чергою
керівництво «Вінницяоблтеплоенерго» безапеляційно стверджує, що робить для Бара
дуже велике благо, продаючи тепло в гігакалоріях. Мовляв, ніхто, з ким вони співпрацюють,
від цього не відмовився. Може, й справді комусь вигідно, але для громади міста
це справжня фінансова кабала, з якої вона наполегливо хоче вирватися. Та ніхто
не відпускає. В останньому
зверненні, ухваленому 28 травня на сесії районної ради, барські депутати
переконливо аргументують, що «зміна власника котельні дасть змогу оперативно
вирішувати питання переведення її на альтернативні види палива, проведення
ремонтних, профілактичних робіт самої котельні й зовнішніх теплових мереж та
значно зекономити бюджетні кошти на експлуатацію обладнання і виробництво
теплової енергії». До речі,
постійна комісія районної ради з питань бюджету, регулювання комунальної
власності та приватизації, реалізації державної регуляторної політики зробила
розрахунки і дійшла висновку, що за теплої погоди на опалення Барської районної
лікарні використовується значно більший об’єм газу від потреби. А це призвело
до боргу перед комунальним підприємством «Вінницяоблтеплоенерго», який станом
на середину грудня минулого року становив понад два мільйони гривень. Наприклад,
щоб порівняти вартість опалення одного квадратного метра, було взято розрахунки
опалення комунальної установи Барської міської ради ЗОШ №4. Так от, витрати
коштів на один квадратний метр опалюваної площі школи в листопаді та грудні
2019 року в середньому дорівнювали 11 гривням. А за цей самий період вартість
опалення одного квадратного метра в КНП «Барська центральна районна лікарня»
зупинилася на позначці за 36 гривень! Тобто послуги комунального підприємства
«Вінницяоблтеплоенерго» завищені більш ніж утричі. Не
сподіваючись на компромісне розв’язання цієї проблеми й тепер, барські депутати
підстрахувалися ще одним, ультимативним, рішенням — вони дали дозвіл
адміністрації райлікарні на виготовлення проєктно-кошторисної документації
«Нове будівництво блочної котельні по вулиці Каштановій, 34 В.». Так що
незабаром на території медичного закладу може бути дві котельні: одна — діюча,
друга — законсервована. «Не віддаєте? Побудуємо нову…». Отака вийшла
заковика на рівному місці, через яку вкотре вилітають у трубу бюджетні, а
значить — народні, гроші. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Анонсували підвищення ЧитатиПРЕМ’ЄР Д. Шмигаль повідомив, що
заплановано три етапи підняття розміру мінімальної заробітної плати. З 1
вересня вона зросте до 5000 грн (на 277 грн), з 1 січня наступного року — до
6000 грн (+1000 грн), а з 1 липня 2021-го — до 6500 грн (+500 грн). За словами
глави уряду, це рішення базується на кількох факторах — споживчий попит,
інфляція, зайнятість, подолання бідності, нерівність тощо. Зростання
мінімальної заробітної плати, стверджується, дасть змогу привести її до
реального прожиткового мінімуму, який нині становить 4,9 тис. грн,
стимулюватиме споживчий попит на продукцію вітчизняних виробників і не матиме
значного впливу на інфляцію.
На Буковині — уповільнення ЧитатиЧЕРНІВЕЦЬКА область стала першим
регіоном, де було діагностовано COVID-19. Відтоді вона постійно в антилідерах
із захворюваності. Однак у Чернівецькій ОДА повідомляють, що днями динаміка
інфікування жителів дещо сповільнилася. 5 липня хворобу виявлено у 16
буковинців, 59 одужали. Загалом в області захворіли 5018 осіб, вилікувались
2218 пацієнтів. Також у неділю по всій країні зафіксовано 529 випадків, 13
інфікованих померли, 327 одужали. Найбільше фактів зараження у Львівській
(104), Рівненській (82) областях і в Києві (59). За весь час в Україні COVID-19
діагностували у 49 043 осіб (із них 7030 медичних працівників та 3550 дітей),
1262 пацієнти померли, 21 703 одужали. Міністр охорони здоров’я М. Степанов
заявив, що його непокоїть збільшення числа пацієнтів, які мають тяжкий перебіг
хвороби і потребують госпіталізації.
Обіцяють, що електрика не подорожчає ЧитатиВИКОНУВАЧКА обов’язків міністра
енергетики О. Буславець повідомила, що тариф на електроенергію для населення,
незмінний із 2017 року, ніхто не збирається збільшувати. За її словами, без
посилення соцзахисту людей і підвищення рівня їхнього життя говорити про
подорожчання послуг недоречно. В інших сегментах ринку електроенергії, тобто у
промисловості тощо, діють двосторонні договори і своє ціноутворення.
Повернули фінансування ЧитатиНАЦІОНАЛЬНИЙ центр Олександра Довженка —
це державний фільмофонд України, аудіовізуальний архів, який забезпечує
збереження, дослідження, популяризацію та реставрацію національної
кіноспадщини. Він перебуває під управлінням Міністерства культури і нинішнього
року опинився в дуже складному становищі: працівники заявили, що від 1 січня не
одержують фінансування. І ось у Мінкульті повідомили, що Міністерство фінансів
підписало паспорт бюджетної програми на відновлення грошового забезпечення.
Центр отримає суму 7,6 млн грн — за всі місяці вимушеного безгрошів’я. В міністерстві
заявляють, що це відновить діяльність центру в нормальному режимі, а
співробітники нарешті зможуть повернутися до роботи. Наступний етап — розробка
поетапної стратегії виходу установи з фінансової кризи.
За німецькими лекалами Читати30 ЧЕРВНЯ в Києві розпочалася безстрокова
акція протесту шахтарів. Серед їхніх вимог — погашення заборгованості із
зарплати, яка станом на 1 липня перевищила 1,2 млрд грн, заборона імпорту
електрики та вугілля газових марок із РФ і Білорусі тощо. Загалом вугільна
галузь уже тривалий час перебуває в занепаді. Це зумовлено багатьма факторами,
і уряд думає, що робити. В. о. міністра енергетики О. Буславець повідомила, що
ідея таки з’явилася: готують пілотний проєкт із закриття шахти в одному з міст,
спираючись на німецький досвід і допомогу цієї країни. Загалом у міністерстві
визнають, що це не буде просто: в Україні налічується майже 65 мономіст, у яких
шахта є єдиним підприємством. Тож слід визначити, яким чином можна захистити
жителів від втрати доходів, дати можливість цим регіонам трансформуватися,
створити робочі місця.
Знайшлися кошти ЧитатиМИНУЛОЇ п’ятниці парламент ухвалив зміни до
держбюджету-2020, згідно з якими виділили 2 млрд грн на подолання наслідків
паводків на заході країни. Гроші візьмуть із загального фонду за рахунок
доходів від податку на додану вартість од виготовлених в Україні товарів.
Нагадаємо, глава уряду Д. Шмигаль вважає, що підтоплення на заході — так би
мовити, фатальні примхи природи, хоча екологи переконані, що вони є наслідком
«облисіння» Карпат. За даними Прем’єра, за останні 10 років площа відтворених
лісів в Україні перевищила площу вирубок (навесні відновили 32,3 тисячі зелених
гектарів). Держава також гарантує допомогу сім’ям загиблих у розмірі 200 тисяч
гривень, власникам зруйнованих будинків виділять по 300 тисяч гривень на сім’ю,
кому потрібен капітальний ремонт, дадуть по 50 тисяч гривень, решті
постраждалих на відновлення житла — по 20 тисяч гривень.
Скасовано кримінальну відповідальність ЧитатиПЕРШОГО
липня мав набути чинності закон, який запроваджував кримінальну
відповідальність за п’яне водіння, ухвалений ще 2018 року. Проте 17 червня було
прийнято інший закон, згідно з яким уводиться поняття «кримінального проступку»
та підвищуються штрафи за повторне водіння у нетверезому стані. Президент В. Зеленський
уже його підписав. Отже, норми ухваленого 2018 року документа перекриті новими,
цьогорічними, і кримінальна відповідальність за доведений факт п’яного водіння
не настане. Однак усі водії мають пам’ятати, що сідати за кермо напідпитку —
злочин. Така поведінка небезпечна і для самого кермувальника, і для інших
учасників руху.
|