|
Версія для друку На головну Відмовляти у передплаті не мають права Микола ЮРЧИШИН. Останнім
часом почастішали листи та телефонні дзвінки до редакції зі скаргами на
поштовиків. «БЛИЗЬКО
сорока років я є передплатницею «Сільських вістей», але такого хамського
ставлення з боку поштовиків не пригадую, — зателефонувала жителька м. Лимана
Донецької області Раїса Федорівна Осадча. — 16 червня завітала до 4-го
відділення зв’язку Лимана з проханням передплатити мою улюблену газету на друге
півріччя, але у відповідь від операторки почула: «Запізно вже. Передплату на
«Сільські вісті» ми приймали лише до 10 червня». Показую їй оголошення в газеті,
що «Укрпошта» продовжила її по 23 число включно. «Це для нас не закон,
комп’ютер уже передплати не приймає!» — нагримала операторка. Мені аж зле після
цього стало. Як так? Хотілося б отримати від керівників «Укрпошти» роз’яснення
щодо дій своїх підлеглих. Бо створюється враження, що державне поштове
відомство спеціально чинить перепони у передплаті «Сільських вістей», через те
що газета пише правду. В тому числі і про непорядних зв’язківців». Непрості
відносини склались із поштовиками у Миколи Петровича Гордієнка з Боярки
Києво-Святошинського району Київщини. У червні йому не принесли жодного номера
передплачених ним «Сільських вістей». Чому так сталося, запитував по телефону
листоношу Любов Іванівну. Вона обіцяла принести газети то завтра, то післязавтра,
а згодом сказала, що доставить тоді, коли буде мати час. Бо вулиця Самійленка,
на якій проживає Микола Петрович, — не її дільниця. От, мовляв, стане до роботи
в липні ще одна листоноша, тоді газету доставлятимуть вчасно. Врешті-решт Любов
Іванівна газети за червень таки принесла, хоча не всі номери. Та й за це М.
Гордієнко подякував, бо й справді його вулиця — не її дільниця. Обурило Миколу
Петровича інше. У Боярському відділенні зв’язку йому відмовили у передплаті
«Сільських вістей» на друге півріччя. Мовляв, індекс газети не значиться у
комп’ютері. Змушений був чоловік їхати аж у Вишневе, щоб зробити передплату. «Ефективні»
менеджери «Укрпошти» докерувалися до того, що навіть у столиці нема кому
доставляти періодику. Про це повідомила Галина Миколаївна Троценко, що проживає
на вулиці Потоцького. Пів року її син Михайло Васильович, їдучи з роботи, робив
великий гак до 66-го відділення зв’язку, що обслуговує цю вулицю, аби забрати
матері «Сільські вісті», без яких вона не уявляє свого життя. Щоб не
намотувати зайвих кілометрів, на друге півріччя Микола Васильович передплатив
«Селяночку» «до запитання» в іншому відділенні зв’язку, яке поблизу його
роботи. Чоловік дивується: чому «Укрпошта» дере за доставку чималі кошти, а
своїх прямих обов’язків не виконує? Залишився
без «Сільських вістей» на друге півріччя і житель селища Боромля Тростянецького
району Сумщини Андрій Володимирович Петренко. У місцевому відділенні зв’язку
йому відмовили у передплаті. Сказали, що газета, мабуть, уже не виходитиме, бо
не зазначена в комп’ютері. Ось так познущалися над ветеранами праці! А жителеві
Ромнів цієї ж Сумської області Володимирові Миколайовичу Коновалу поштовики
відмовили у пільговій передплаті «Сільських вістей», хоча він звернувся до
поштового відділення ще на початку червня і є багаторічним передплатником
газети. Скаржаться
на недоодержані номери, які десь постійно губляться в дорозі, Лідія Олексіївна
Маляренко із селища Семенівка на Полтавщині та Галина Петрівна Чумак зі
Слобожанського Дніпровського району Дніпропетровщини. «Доки триватимуть такі
безпорядки?» — запитують вони. Відмова у
передплаті та доставці преси — це порушення права людини на отримання
інформації. Просимо повідомляти редакцію про такі дії поштовиків листом або
телефоном за номером (044) 454-86-60. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Анонсували підвищення ЧитатиПРЕМ’ЄР Д. Шмигаль повідомив, що
заплановано три етапи підняття розміру мінімальної заробітної плати. З 1
вересня вона зросте до 5000 грн (на 277 грн), з 1 січня наступного року — до
6000 грн (+1000 грн), а з 1 липня 2021-го — до 6500 грн (+500 грн). За словами
глави уряду, це рішення базується на кількох факторах — споживчий попит,
інфляція, зайнятість, подолання бідності, нерівність тощо. Зростання
мінімальної заробітної плати, стверджується, дасть змогу привести її до
реального прожиткового мінімуму, який нині становить 4,9 тис. грн,
стимулюватиме споживчий попит на продукцію вітчизняних виробників і не матиме
значного впливу на інфляцію.
На Буковині — уповільнення ЧитатиЧЕРНІВЕЦЬКА область стала першим
регіоном, де було діагностовано COVID-19. Відтоді вона постійно в антилідерах
із захворюваності. Однак у Чернівецькій ОДА повідомляють, що днями динаміка
інфікування жителів дещо сповільнилася. 5 липня хворобу виявлено у 16
буковинців, 59 одужали. Загалом в області захворіли 5018 осіб, вилікувались
2218 пацієнтів. Також у неділю по всій країні зафіксовано 529 випадків, 13
інфікованих померли, 327 одужали. Найбільше фактів зараження у Львівській
(104), Рівненській (82) областях і в Києві (59). За весь час в Україні COVID-19
діагностували у 49 043 осіб (із них 7030 медичних працівників та 3550 дітей),
1262 пацієнти померли, 21 703 одужали. Міністр охорони здоров’я М. Степанов
заявив, що його непокоїть збільшення числа пацієнтів, які мають тяжкий перебіг
хвороби і потребують госпіталізації.
Обіцяють, що електрика не подорожчає ЧитатиВИКОНУВАЧКА обов’язків міністра
енергетики О. Буславець повідомила, що тариф на електроенергію для населення,
незмінний із 2017 року, ніхто не збирається збільшувати. За її словами, без
посилення соцзахисту людей і підвищення рівня їхнього життя говорити про
подорожчання послуг недоречно. В інших сегментах ринку електроенергії, тобто у
промисловості тощо, діють двосторонні договори і своє ціноутворення.
Повернули фінансування ЧитатиНАЦІОНАЛЬНИЙ центр Олександра Довженка —
це державний фільмофонд України, аудіовізуальний архів, який забезпечує
збереження, дослідження, популяризацію та реставрацію національної
кіноспадщини. Він перебуває під управлінням Міністерства культури і нинішнього
року опинився в дуже складному становищі: працівники заявили, що від 1 січня не
одержують фінансування. І ось у Мінкульті повідомили, що Міністерство фінансів
підписало паспорт бюджетної програми на відновлення грошового забезпечення.
Центр отримає суму 7,6 млн грн — за всі місяці вимушеного безгрошів’я. В міністерстві
заявляють, що це відновить діяльність центру в нормальному режимі, а
співробітники нарешті зможуть повернутися до роботи. Наступний етап — розробка
поетапної стратегії виходу установи з фінансової кризи.
За німецькими лекалами Читати30 ЧЕРВНЯ в Києві розпочалася безстрокова
акція протесту шахтарів. Серед їхніх вимог — погашення заборгованості із
зарплати, яка станом на 1 липня перевищила 1,2 млрд грн, заборона імпорту
електрики та вугілля газових марок із РФ і Білорусі тощо. Загалом вугільна
галузь уже тривалий час перебуває в занепаді. Це зумовлено багатьма факторами,
і уряд думає, що робити. В. о. міністра енергетики О. Буславець повідомила, що
ідея таки з’явилася: готують пілотний проєкт із закриття шахти в одному з міст,
спираючись на німецький досвід і допомогу цієї країни. Загалом у міністерстві
визнають, що це не буде просто: в Україні налічується майже 65 мономіст, у яких
шахта є єдиним підприємством. Тож слід визначити, яким чином можна захистити
жителів від втрати доходів, дати можливість цим регіонам трансформуватися,
створити робочі місця.
Знайшлися кошти ЧитатиМИНУЛОЇ п’ятниці парламент ухвалив зміни до
держбюджету-2020, згідно з якими виділили 2 млрд грн на подолання наслідків
паводків на заході країни. Гроші візьмуть із загального фонду за рахунок
доходів від податку на додану вартість од виготовлених в Україні товарів.
Нагадаємо, глава уряду Д. Шмигаль вважає, що підтоплення на заході — так би
мовити, фатальні примхи природи, хоча екологи переконані, що вони є наслідком
«облисіння» Карпат. За даними Прем’єра, за останні 10 років площа відтворених
лісів в Україні перевищила площу вирубок (навесні відновили 32,3 тисячі зелених
гектарів). Держава також гарантує допомогу сім’ям загиблих у розмірі 200 тисяч
гривень, власникам зруйнованих будинків виділять по 300 тисяч гривень на сім’ю,
кому потрібен капітальний ремонт, дадуть по 50 тисяч гривень, решті
постраждалих на відновлення житла — по 20 тисяч гривень.
Скасовано кримінальну відповідальність ЧитатиПЕРШОГО
липня мав набути чинності закон, який запроваджував кримінальну
відповідальність за п’яне водіння, ухвалений ще 2018 року. Проте 17 червня було
прийнято інший закон, згідно з яким уводиться поняття «кримінального проступку»
та підвищуються штрафи за повторне водіння у нетверезому стані. Президент В. Зеленський
уже його підписав. Отже, норми ухваленого 2018 року документа перекриті новими,
цьогорічними, і кримінальна відповідальність за доведений факт п’яного водіння
не настане. Однак усі водії мають пам’ятати, що сідати за кермо напідпитку —
злочин. Така поведінка небезпечна і для самого кермувальника, і для інших
учасників руху.
|