|
Версія для друку На головну Турботи і тривоги жниварів Ганна КЛІКОВКА. Запорізька область. |
Фото Володимира Токарця. |
Запоріжжя
жнивує. У селян головна турбота — зібрати до зернини все вирощене нелегкою
працею. Якщо ще з місяць тому сподівання на врожай були вельми невтішними, то
травнево-червневі дощі істотно поліпшили ситуацію навіть у посушливих південних
районах. — В «АГРО-ДАВИДІВЦІ» навіть перші намолоти
озимого ячменю показали, що не все втрачено, — констатує керівник господарства
в Якимівському районі Анатолій Тиховод. — Збираємо в середньому по тридцять
центнерів, за таких обставин це добре. Тут жнивують
прямим комбайнуванням, за словами Анатолія Миколайовича, новітня техніка дає
змогу практично уникати втрат збіжжя. Разом із агрофірмою «Ольвія», що в
Приазовському районі, хліборобам належить зібрати збіжжя на площі близько п’яти
тисяч гектарів. У поле
загалом виходить шість агрегатів, у двох господарствах зайняті на всіх роботах
понад 160 чоловік. Основний намолот становлять озимі — ячмінь і пшениця. Але
підприємливі господарі, підлаштовуючись до примх природи, вирощують тут, у
Степовій зоні, також горох, льон, гірчицю, коріандр та інші культури. Люди
сповнені відповідальності, в чому могли нещодавно пересвідчитися колеги з
різних регіонів, які завітали в «Ольвію» на День поля, присвячений проблемам
насінництва сортів зернових культур, які найбільше пристосовані до кліматичних
змін в Україні. Гості
відвідали демонстраційні ділянки, де селекціонери представили 30 сортів озимої
м’якої і твердої пшениці, шість сортів озимого ячменю, 14 сортів ярого ячменю,
яру тверду пшеницю, п’ять сортів вівса, яре тритикале та інші культури, над
удосконаленням яких працює базове господарство Одеського селекційно-генетичного
інституту ТОВ «Агрофірма «Ольвія». Спілкування
аграріїв переросло у змістовну розмову про те, як щонайретельніше зібрати
врожай, котрий селяни виборюють цього року в двобої з негодою, а також —
протидіяти спритникам, що намагаються збити ціну на збіжжя, обібрати хлібороба. — На жаль, —
розмірковує Анатолій Миколайович, — ми вже навчені гірким досвідом, коли просто
від комбайнів вивозять зерно за не адекватними затратам цінами. Трейдери добре
знають психологію господарів, котрим як повітря потрібна жива копійка, щоб
погасити борги, позики чи придбати щось нагальне. Я вкотре повторюю колегам — не
можна цього робити! Нема де зберігати зерно? Поділимось місцем у сховищах, а
хто має великі площі, візьме на безоплатне зберігання збіжжя на кілька місяців.
Виграємо час, зате потім продамо його за гідною ціною. Якщо поведемося розумно,
то не дамо ошукати себе. А ще
Анатолій Тиховод продовжує ініціювати і власним прикладом поширювати серед
колег благодійний почин — передати частку, хто скільки може, насінного
матеріалу нового врожаю хліборобам тих регіонів, які зазнали немилосердної
посухи і непоправних збитків через неї. Стартувала
збиральна кампанія-2020 і в одному з найпотужніших агропідприємств області — ФГ
«Таврія-Скіф» Михайлівського району. Поля тут просто золоті. — Почали ми
зі збирання озимої пшениці, на черзі горох та озимий ячмінь, — розповідає
головний агроном господарства Володимир Копєйченко. — Нинішня весна добряче нас
вимуштрувала. Особливо примхливим видався квітень: різкі перепади температури
повітря та приморозки негативно позначились на врожайності. Із
задоволенням оглядає пшеничне поле з дорідним колоссям керівник запорізьких
агропідприємств Геннадій Марич, який вирощує зернові в Оріхівському,
Запорізькому і Вільнянському районах. Пробує зерно «на зуб» — за кілька днів
розпочнуться жнива у Запорізькому районі. — Зима була
складною, озимина вийшла з неї не в кращому стані, — каже Геннадій Вікторович.
— Але дощі нам допомогли, тож урожай очікуємо не гірший, ніж торік. Втім, якщо
за коровай нині хвилювань поменшало, то нова ініціатива Кабміну щодо
запровадження мита і квот на імпорт нафтопродуктів неабияк стурбувала всіх.
Така політика може призвести до зростання цін на дизельне пальне і зріджений
газ. Переконаний, що на ринку має бути конкуренція. І чим більше у цій сфері
налічуватиметься гравців, тим дешевшими будуть нафтопродукти в Україні. У жнива
селянам потрібно багато пально-мастильних матеріалів, тому, безперечно, такі
«новації» позначаться на собівартості нашої продукції. Кому це вигідно?
Населенню — в жодному разі. Аграріям? Нас і так щороку обкладають все новими
податками, вже довели до краю. Згадаймо, коли ввели мито на добрива, це
призвело до подорожчання їх удвічі. Держава, і це глибоке переконання всіх
сільгоспвиробників, такої гарячої пори не повинна стриножити їх, а навпаки —
відкрити простір для розвитку, дати змогу господарям купити нову техніку,
побудувати складські приміщення тощо. Це зробить ефективнішою працю фермерів і
сприятиме економіці в цілому. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Анонсували підвищення ЧитатиПРЕМ’ЄР Д. Шмигаль повідомив, що
заплановано три етапи підняття розміру мінімальної заробітної плати. З 1
вересня вона зросте до 5000 грн (на 277 грн), з 1 січня наступного року — до
6000 грн (+1000 грн), а з 1 липня 2021-го — до 6500 грн (+500 грн). За словами
глави уряду, це рішення базується на кількох факторах — споживчий попит,
інфляція, зайнятість, подолання бідності, нерівність тощо. Зростання
мінімальної заробітної плати, стверджується, дасть змогу привести її до
реального прожиткового мінімуму, який нині становить 4,9 тис. грн,
стимулюватиме споживчий попит на продукцію вітчизняних виробників і не матиме
значного впливу на інфляцію.
На Буковині — уповільнення ЧитатиЧЕРНІВЕЦЬКА область стала першим
регіоном, де було діагностовано COVID-19. Відтоді вона постійно в антилідерах
із захворюваності. Однак у Чернівецькій ОДА повідомляють, що днями динаміка
інфікування жителів дещо сповільнилася. 5 липня хворобу виявлено у 16
буковинців, 59 одужали. Загалом в області захворіли 5018 осіб, вилікувались
2218 пацієнтів. Також у неділю по всій країні зафіксовано 529 випадків, 13
інфікованих померли, 327 одужали. Найбільше фактів зараження у Львівській
(104), Рівненській (82) областях і в Києві (59). За весь час в Україні COVID-19
діагностували у 49 043 осіб (із них 7030 медичних працівників та 3550 дітей),
1262 пацієнти померли, 21 703 одужали. Міністр охорони здоров’я М. Степанов
заявив, що його непокоїть збільшення числа пацієнтів, які мають тяжкий перебіг
хвороби і потребують госпіталізації.
Обіцяють, що електрика не подорожчає ЧитатиВИКОНУВАЧКА обов’язків міністра
енергетики О. Буславець повідомила, що тариф на електроенергію для населення,
незмінний із 2017 року, ніхто не збирається збільшувати. За її словами, без
посилення соцзахисту людей і підвищення рівня їхнього життя говорити про
подорожчання послуг недоречно. В інших сегментах ринку електроенергії, тобто у
промисловості тощо, діють двосторонні договори і своє ціноутворення.
Повернули фінансування ЧитатиНАЦІОНАЛЬНИЙ центр Олександра Довженка —
це державний фільмофонд України, аудіовізуальний архів, який забезпечує
збереження, дослідження, популяризацію та реставрацію національної
кіноспадщини. Він перебуває під управлінням Міністерства культури і нинішнього
року опинився в дуже складному становищі: працівники заявили, що від 1 січня не
одержують фінансування. І ось у Мінкульті повідомили, що Міністерство фінансів
підписало паспорт бюджетної програми на відновлення грошового забезпечення.
Центр отримає суму 7,6 млн грн — за всі місяці вимушеного безгрошів’я. В міністерстві
заявляють, що це відновить діяльність центру в нормальному режимі, а
співробітники нарешті зможуть повернутися до роботи. Наступний етап — розробка
поетапної стратегії виходу установи з фінансової кризи.
За німецькими лекалами Читати30 ЧЕРВНЯ в Києві розпочалася безстрокова
акція протесту шахтарів. Серед їхніх вимог — погашення заборгованості із
зарплати, яка станом на 1 липня перевищила 1,2 млрд грн, заборона імпорту
електрики та вугілля газових марок із РФ і Білорусі тощо. Загалом вугільна
галузь уже тривалий час перебуває в занепаді. Це зумовлено багатьма факторами,
і уряд думає, що робити. В. о. міністра енергетики О. Буславець повідомила, що
ідея таки з’явилася: готують пілотний проєкт із закриття шахти в одному з міст,
спираючись на німецький досвід і допомогу цієї країни. Загалом у міністерстві
визнають, що це не буде просто: в Україні налічується майже 65 мономіст, у яких
шахта є єдиним підприємством. Тож слід визначити, яким чином можна захистити
жителів від втрати доходів, дати можливість цим регіонам трансформуватися,
створити робочі місця.
Знайшлися кошти ЧитатиМИНУЛОЇ п’ятниці парламент ухвалив зміни до
держбюджету-2020, згідно з якими виділили 2 млрд грн на подолання наслідків
паводків на заході країни. Гроші візьмуть із загального фонду за рахунок
доходів від податку на додану вартість од виготовлених в Україні товарів.
Нагадаємо, глава уряду Д. Шмигаль вважає, що підтоплення на заході — так би
мовити, фатальні примхи природи, хоча екологи переконані, що вони є наслідком
«облисіння» Карпат. За даними Прем’єра, за останні 10 років площа відтворених
лісів в Україні перевищила площу вирубок (навесні відновили 32,3 тисячі зелених
гектарів). Держава також гарантує допомогу сім’ям загиблих у розмірі 200 тисяч
гривень, власникам зруйнованих будинків виділять по 300 тисяч гривень на сім’ю,
кому потрібен капітальний ремонт, дадуть по 50 тисяч гривень, решті
постраждалих на відновлення житла — по 20 тисяч гривень.
Скасовано кримінальну відповідальність ЧитатиПЕРШОГО
липня мав набути чинності закон, який запроваджував кримінальну
відповідальність за п’яне водіння, ухвалений ще 2018 року. Проте 17 червня було
прийнято інший закон, згідно з яким уводиться поняття «кримінального проступку»
та підвищуються штрафи за повторне водіння у нетверезому стані. Президент В. Зеленський
уже його підписав. Отже, норми ухваленого 2018 року документа перекриті новими,
цьогорічними, і кримінальна відповідальність за доведений факт п’яного водіння
не настане. Однак усі водії мають пам’ятати, що сідати за кермо напідпитку —
злочин. Така поведінка небезпечна і для самого кермувальника, і для інших
учасників руху.
|