Архів
Вівторок,
7 липня 2020 року

№ 50 (19798)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар

Добрий господар

Сторінку підготувала
Тетяна РОЗДОБУДЬКО.

Версія для друку          До списку статтей

Хвороби овочевих за підвищеної вологості

НАДЗВИЧАЙНО висока вологість після частих і холодних дощів наприкінці травня та на початку червня створила неабияку загрозу для городніх культур. За таких умов часто уражуються овочеві, що формують урожай над землею: огірки, помідори, цибуля (хворіє спершу перо).

Огірки потерпають переважно від борошнистої роси, несправжньої борошнистої роси та антракнозу.

Надмірне внесення азотних добрив, загущеність посадок, холодні дощі або полив холодною водою посилюють розвиток хвороби.

А проявляється вона у вигляді білого або сіруватого нальоту з грибниці патогена спочатку окремими осередками на верхньому і нижньому боках листків гарбузових культур. Потім вони, зливаючись, поступово поширюються по всій площі. Молоде листя закручується догори, засихає і відмирає, асиміляція порушується, і рослина гине.

За перших же ознак хвороби треба обприскати рослини настоєм коров’яку: на 10 л теплої води (25ОC) беруть 1 л кашкоподібного коров’яку і 1 столову ложку сечовини. Слід ретельно перемішати, процідити і ввечері обробити рослини з обприскувача.

Настій коров’яку можна приготувати й іншим способом. Для цього одну частину злегка підсушеного коров’яку (вчорашнього), взятого з тонким шаром ґрунту, залити трьома частинами води, витримати три доби в теплому місці (поки не з’являться бульбашки), процідити, розвести втричі й обприскати рослини ввечері.

При сильному розвитку хвороби проводиться обприскування рослин препаратом Топаз, к. е. (0,025% робочим розчином).

Не менш пильної уваги потребує захист огірків від несправжньої борошнистої роси (пероноспороз).

На листі ознаки хвороби проявляються зверху у вигляді жовтуватих незграбно округлих плям, а з нижнього боку — білувато-сіруватого нальоту. Дозрілі спори підхоплюються повітряними потоками, розносяться по всьому просторі грядки, укриття або теплиці й викликають зараження нового листя. Незабаром воно зморщується, буріє, засихає й опадає. При підвищеній вологості повітря, особливо в теплицях, листя може загнивати.

За перших ознак хвороби поливи і підживлення припиняють (7 днів їх узагалі проводити не слід), а рослини обприскують оксихомом (2 таблетки, або 20 г, на 10 л води).

Антракноз огірків дається взнаки на всіх надземних органах рослини в будь-якому віці як у відкритому ґрунті, так і в теплицях. На листі з’являються округлі розпливчасті жовтувато-коричневі плями. В умовах високої вологості на плямах можуть утворюватися рожеві подушечки (конідій). На стеблах і черешках — плями у вигляді виразок, вдавлені та довгасті, саме в цих місцях стебло часто надломлюється, відтак рослина відмирає. На плодах плями вдавлені, спершу дрібні, але по мірі збільшення стають виразками, розташовуючись концентричними колами.

Розвиток антракнозу зумовлюють високі вологість повітря (90% і вище) і температура (близько 27ОC). В цьому разі ознаки хвороби проявляються вже через 4 дні. При зменшенні вологості повітря розвиток хвороби пригальмовується, а за показника 55% і нижче зараження не відбувається взагалі.

Пряме сонячне освітлення також різко затримує розвиток інфекції, тому остання найчастіше «відвідує» загущені посадки і затінені місця.

Збудник інфекції зберігається на рештках рослин, отже, теплиці й грядки необхідно ретельно від них прибирати з подальшим спалюванням.

Захисні заходи в основному такі ж, як і проти борошнистої роси та пероноспорозу.

Бура плямистість томатів, або листова цвіль (кладоспориоз), дається взнаки тим, що на нижніх листках з верхнього боку з’являються жовті розпливчасті плями, а на нижньому боці — наліт, спершу світлий, потім він стає коричневим.

Хворе листя треба видаляти — дуже обережно, щоб не сприяти розпорошенню спор. Для цього хворий листок охоплюють целофановим пакетиком, після чого акуратно зривають.

Найдошкульніша хвороба томатів — фітофтороз. Проявляється в період плодоутворення за підвищеної вологості повітря (вище 80%) і значних коливаннях середньодобової температури від 22ОC вдень до 12ОC вночі, що спостерігається у другій половині вегетації на відкритій місцевості.

Частіше страждають рослини на низинних ділянках, у загущених непровітрюваних посадках і при поганому догляді. Їм потрібен додатковий захист.

Профілактика фітофторозу томатів починається з локалізації вогнища зараження. Спори заражають інше листя, стебла і зелені плоди. За сприятливих умов для збудника захворювання листя буріє, всихає, плоди швидко буріють і стають непридатними для споживання.

При появі фітофторозу слід провести обприскування мідьмісткими препаратами, наприклад бордоською рідиною, не менше трьох разів з інтервалом 10 днів, але не пізніше, ніж за 15 днів до знімання плодів. Замість бордоської рідини рослини можна обприскувати оксихомом (2 таблетки, або 20 г, на 10 л води) — не менше двох разів з інтервалом 14 днів. Дієвий у цьому разі й ридоміл голд. Використовувати за інструкцією.

Безпечно для екології та здоров’я людини обприскувати рослини настоєм часнику: на 10 л теплої води (25ОC) — 1 склянка пропущеного через м’ясорубку часнику або 400-500 г добре стовчених стрілок і 1 г марганцівки, витрачаючи потім готовий робочий склад по 0,5 л на метр квадратний

За високої вологості найімовірніше ураження цибулі (як ріпчастої, так і багаторічних видів) пероноспорозом. На листках (пір’ї) рослин з’являються блідо-зелені розпливчасті плями зі слабким спороношенням гриба, що має сіруватий відтінок. Листя здається брудним, ніби запиленим. Незабаром таке листя і стрілки жовтіють і засихають. У період його підсихання грибниця паразита переходить на зав’язь цибулини. Там інфекція зберігається всю зиму. Значно довше гриб тримається на рослинних рештках у ґрунті і в насінні. За сухої і теплої погоди розвиток хвороби припиняється. При появі несправж­ньої борошнистої роси на цибулі поливи і підживлення слід припинити.

Боротьба з пероноспорозом включає профілактику та лікування. Для запобігання ураженню цибулю доцільно повертати на попереднє місце не раніше, ніж через 5 років. Також бажано розміщувати грядки з цибулею і рядки на грядках у напрямку з півночі на південь, щоб вони добре освітлювалися сонцем.

Як тільки з’явиться хвороба, насадження слід обприскати оксихомом (дозу див. вище). Повторити обприскування через 2 тижні. Якщо посадки цибулі призначені тільки для збору на зелене перо, то проводити хімічну обробку їх категорично не можна. Посадкова цибуля ефективно дезінфікується шляхом сухого прогрівання за температури 43ОС протягом 16 годин: цибулю-ріпку краще обробляти восени, а насінку — навесні за 14 днів до висадження.

Версія для друку          До списку статтей

ОСТАННІМИ місяцями «завдяки» коронавірусу виникла тенденція, якій, можливо, варто й порадіти. Міські жителі, серед яких чимало молоді, перебираються в село. Багато хто, придбавши недорогу сільську хату, вирішує таким чином своє житлове питання і вбезпечує сім’ю від ризиків, пов’язаних зі скупченнями людей. Та ось люди переїхали й окинули прискіпливим оком обійстя: тут можна залишити, як є, а оце негайно змінити, добудувати, відремонтувати,           досадити... На допомогу новим домовласникам — наш матеріал у наступному випуску «ДГ».

Що городники можуть зробити в липні, аби вітамінна продукція не закінчувалась на столі? Звісно, посіяти та посадити скоростиглі сільськогосподарські культури. Ще один плюс цього — повторний урожай можна сміливо закладати на зберігання на зиму, тоді як зібраному й викопаному за традиційної весняної сівби важко забезпечити відповідні умови у спеку.

Також помістимо інформацію про боротьбу з дуже небезпечним шкідником винограду — буйволоподібною цикадкою.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове