Добрий господар

Селекціонує найкращі породи

Віталій НАЗАРЕНКО.

Фото Миколи Олексієнка.

Петра Шалупню знають як селекціонера не лише в рідному Ріпкинському районі, а й у багатьох інших куточках Чернігівщини. Впродовж 28 років він займається кролівництвом. Схрещуючи найліпші породи вуханів, чоловік намагається вивести свою унікальну породу, котра б найбільше підходила до місцевих умов.

ПЕРЕД запровадженням карантину чоловіка часто можна було зустріти вихідними на ріпкинському базарі. Він продавав кролів, курей, індиків та цесарок.

Від райцентру Ріпки до села Вороб’їв — усього 25 кілометрів. Тут і господарює наш герой.

У різні часи на власному обійсті селянин утримував різну кількість цих тварин. Було, до восьми сотень доходило. Однак посуха останніми місяцями, а отже, брак кормової бази, змусили господаря скоротити поголів’я до ста п’ятдесяти тварин.

Потрапивши на подвір’я цього працьовитого чоловіка, розумієш, що маєш справу не лише з тваринником, а й із майстром на всі руки. Чого тільки варті його унікальні трьох’ярусні клітки! Вони заощаджують життєвий простір для вухатих мешканців, до них підведений водогін.

«Система утримання побудована таким чином, що сеча не потрапляє кролям на голови — все стікає в один куток», — пояснює мій інтерес Петро Шалупня.

Цікавлюсь, чи не має він технічної освіти.

«Яка там освіта? — усміхається селянин. — За плечима вісім класів і робота в колгоспі — спершу на тракторі, а потім будівельником».

А в кролячому «хобі», мабуть, далася взнаки кров. Адже вуханів тримав його батько Василь, а перед тим — батько його батька. Вочевидь, він перевершив своїх предків, оскільки такого розмаїття порід, як нині в нього, у них напевне не було.

Ось сірі велетні, що набирають вагу до 10 кіло­грамів, поруч — біловухі новозеландці, трохи далі — бургундці, виведені в результаті схрещування каліфорнійської і новозеландської червоної порід.

«Чи не найулюбленіші — барани, крупні кролі, які швидко набирають масу, — розповідає господар. — Є в мене й хіплуси, які в Європі вважаються однією з найліпших м’ясних порід. Промислове кролівництво в європейських країнах ґрунтується в основному на породах хіплус, оскільки вони спеціально виведені для технологій інтенсивного вирощування. По-своєму цікава порода німецький строкач, або німецький строкатий велетень. Мінімальна вага представників цієї породи — 5 кілограмів, а максимальна — десять. При цьому особини даної породи в середньому набирають по кілограму живої ваги за місяць життя».

А найкрасивіша порода, мабуть, — віденський блакитний. Це кролі середніх розмірів, досягають ваги п’яти кілограмів і мають дивовижне сизо-блакитне густе та шовковисте хутро. Вони м’ясо-шкуркового напряму.

Запитую: «А як зі збутом шкурок?»

«Проблем нема, — відповідає хазяїн обійстя. — У Ріпках забирають хутро по 75 гривень за кілограм».

Найкращою породою, яку повсякчас бере за основу, селекціонер вважає каліфорнійців.

«Вони спокійні, й кролиці завжди хороші мами, — пояснює. — Тому я схрещую їх із біловухими, баранами, бургундцями… Кролівництво нелегке заняття. Ці тварини потребують догляду та раціональної годівлі».

«Навесні завжди кошу кропиву, підв’ялюю її і даю пухнастикам, — ділиться секретами кролівник. — У кропиві стільки вітамінів, що ніяка інша трава з нею не зрівняється. Ця рослина гарантує імунітет».

Свого часу Петро Шалупня справді, як мовиться, виїжджав за рахунок самої кропиви, заощаджуючи на щепленні. Але після того, як у 1999 році в нього пропало близько півтори сотні тварин, щеплення робить неодмінно.

Окрім кролівництва, захопленням селянина є садок із грушами, яблунями, персиками, черешнями, абрикосами та вишнями, посеред яких рясніють ремонтантна полуниця і малинники. Це вже поле діяльності дружини Віри Миколаївни. А ще господарі тримають цесарок, курей, качок та індиків.

«За поживністю і смаковими якостями м’ясо цесарок і їхні яйця не тільки не поступаються продукції від іншої птиці, а й значно перевершують її, — вважає чоловік. — Недарма цесарок в минулі часи називали царськими птахами. Їхні яйця, хоч і дрібніші за курячі, багатші на вітаміни, а зберігатися можуть упродовж трьох місяців».

Усе вирощене Петро Шалупня намагається продати живим. Каже, що шкодує вбивати. З багатьма тваринами чоловік спілкується, наче з людьми, он навіть індика Юрком назвав. З людей Петро Васильович теж не дере три шкури, як деякі комерсанти, а продає недорого. Так, маленькі кроленята коштують від 100 гривень за голову, піврічні самочки — 350 гривень.