• На зв’язку — Сумщина

_{А жити на що?}

Микола МОСКАЛЕНКО.

РОБОТОДАВЦІ області заборгували своїм працівникам понад 360 мільйонів гривень зарплати. У «чорному списку» неплатників — 34 підприємства. Левова частка їх розташована в обласному центрі. Також наявні борги на підприємствах Шостки, Охтирки, Конотопа, Лебедина та інших міст.

Серед найвідоміших боржників — шосткинський завод «Зірка», Охтирський сиркомбінат, Свеський насосний завод. А ще «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» — один з найпотужніших заводів галузі хімічного та нафтоперекачувального машинобудування України, яке виробляє устаткування для виробництва міндобрив, спирту, каучуку, штучного волокна та пласт-мас. Щоправда, керівництво підприємства заявило, що воно виходить «на більш стабільний рівень роботи». Тож уже найближчим часом обіцяють погасити заборгованість.

_{Екологія в пріоритеті}

НА ТЕРИТОРІЇ Деснянського біосферного резервату (так називають природоохоронні території, яким за рішенням ЮНЕСКО надано міжнародний природоохоронний статус), до складу котрого входить і Деснянсько-Старогутський національний заповідник, міністерство довкілля Німеччини взялось профінансувати втілення ряду екопроєктів. Один із них передбачає переорієнтацію місцевих жителів на вирощування ягід — черешень, вишень, смородини, ожини. Також їм запропоновано збирати лікарські й дикорослі рослини, які прийматимуть заготівельні пункти. Другий проєкт орієнтований на збереження родючості ґрунтів, тому сільгоспвиробникам рекомендуватимуть розвивати органічне землеробство і замість хімікатів застосовувати природні методи підвищення врожайності. Третій проєкт стосується лісових насаджень на території заповідника.

_{А решта ходитиме пішки}

КАРАНТИН карантином, проте освітяни не полишають надії, що першого вересня у школах краю епідемічна ситуація таки дозволить розпочати навчальний рік. За таких умов великого значення набувають не лише організація санітарних умов у класах, а й підвезення дітей до закладів спецтранспортом. Втім, навряд чи його буде достатньо. На Сумщині можуть закупити тільки 15 шкільних автобусів за нагальної потреби їх більш як півсотні. Відтак, заявили у департаменті освіти і науки ОДА, автобуси одержать школи лише в тих районах, що змогли хоча б частково профінансувати покупку. «Щасливчиками» виявились Роменський, Охтирський, Сумський та Середино-Будський райони.

Минулого навчального року в області виходили на маршрути 265 шкільних автобусів. Із них, за даними департаменту, як мінімум 25 вимагають капітального ремонту.

_{Літо без дитячих таборів}

КАНІКУЛИ — радісна для школярів пора, а для працюючих батьків — великий клопіт, як організувати дозвілля дитини. Адже вона не повинна вештатись без нагляду днями на вулиці, а має бути доглянутою і нагодованою. Щоб посприяти розв’язанню цієї проблеми, мешканці Глухівського району від імені «всіх батьків школярів України» написали петицію-звернення до можновладців, яку підписали понад 50 тисяч співвітчизників. До них долучились і працівники глухівського табору «Сонячний», що виклали у Всесвітню мережу відеорепортаж про готовність закладу приймати дітей. Втім, це не допомогло.

Відповідно до розпорядження Кабміну від 17 червня №500, уряд не дозволив роботу оздоровчих закладів у період карантину. Останній подовжено поки що до 31 липня. Навіть якщо гіпотетично припустити, що цієї дати карантин закінчиться, відкривати табір на одну зміну нема сенсу.

_{Кардіологічний прорив}

ЧАСОМ серце підносить неприємні сюрпризи, що загрожують життю. До них належать і аритмії, які можуть призвести до раптової зупинки серця. Так було і з 56-річною сумчанкою, котру після раптового знепритомнення «швидка» доправила у сумську центральну міськлікарню. Хірурги відділення інтервенційної кардіології та інтенсивної терапії вперше в області зробили жінці унікальну операцію з імплантації кардіовертера-дефибрилятора. Так називається прилад, котрий відслідковує і усуває напади загрозливих для життя аритмій. Він ушивається під шкіру над грудним м’язом і постійно стежить за ритмом серця. А при виникненні аритмії цей розумний пристрій дає електричний розряд, тим самим відновлюючи нормальну роботу серця. Для виконання такого втручання у медзакладі є все необхідне, зокрема ангіограф, два роки тому придбаний за бюджетні кошти.

_{У пошуках давніх скарбів}

НА ЗАРІЧНЕНСЬКОМУ археологічному комплексі, що у Тростянецькому районі, щойно завершились розкопки. Вчені Інституту археології НАН України досліджували перший посад городища Х-ХІ століть. Серед його найцінніших знахідок — жіноче захоронення з унікальною кістяною підвіскою у вигляді грифона, якій, за словами вчених, нема аналогів, фрагменти кераміки роменської культури та пічні шматки глини з текстильними візерунками, нанесеними літописними сіверянами…

Зарічненський археологічний комплекс приховує ще багато нерозгаданих таємниць, тож дослідницька робота триває.

_{Трагедія на воді}

СПЕКА дедалі частіше змушує людей шукати порятунок у прохолоді водойм. Проте не всі на відпочинку дотримуються елементарних правил безпеки, що, на жаль, нерідко призводить до трагічних наслідків. Від початку року на Сумщині потонув 31 чоловік. А впродовж лише червня вода забрала життя 21 людини, четверо з яких — діти.

Так, днями у місті Лебедин робітниками місцевої рибоводомеліоративної станції зі ставка на поверхню було піднято тіло чоловіка 1984 року народження. Пірнав у недозволеному місці…

_{Кролевецькі диво-рушники}

У СУМСЬКОМУ обласному художньому музеї імені Никанора Онацького відкрито виставку «Кролевецькі рушники — таїна щирої української душі», яка представляє рушникову колекцію Сумщини ХІХ — початку ХХ століть із фондів музею. Виставка демонструє унікальні грані візерункового перебірного і ремізно-човникового ткацтва, що у світі є неповторним творчим скарбом України. Це свого роду ключ до пізнання української нації, осягнення її самобутнього внутрішнього світу, неповторної нематеріальної культурної спадщини. Зокрема й своєрідні орнаментальні «літописи», адресовані сучасникам й майбутнім поколінням.

Там же відбулась презентація наукового альбому-каталогу кролевецьких рушників з колекції музею.