• Екологічна панорама

_{А маску кинув під ноги}

Олена КОЩЕНКО.

ПІСЛЯ ПОСЛАБЛЕННЯ карантину прикметою дня стали одноразові медичні маски та рукавички, що валяються просто на землі. На них можна натрапити посеред дороги, у лісопосадках, полях, поблизу великих крамниць, на газонах, узбіччях доріг… Люди кидають їх мало собі не під ноги. Явище стало настільки масовим, що становить загрозу для довкілля. Для подолання негативної тенденції Державна екологічна інспекція ініціювала проєкт зі збирання використаних медичних масок і рукавичок для подальшої їх утилізації: у людних громадських місцях встановлюються урни зі спеціальними позначками «Для масок і рукавичок».

Втім, у деяких країнах із таким видом засмічення довкілля борються по-іншому. Так, у Франції, якщо помітять, що людина позбулась використаних засобів захисту в неналежному місці, до неї застосують штраф у розмірі 300 євро (майже 10 тисяч гривень). Аби запобігати порушенням і доводити провину несумлінних громадян, там у громадських місцях масово запровадили відеоспостереження.

_{Гідрометеоцентр попереджає}

ГЛОБАЛЬНЕ потепління спричинило незворотні зміни клімату. В Україні він стає дедалі посушливішим і теплішим. Пересічно в різних частинах країни літо триває на тиждень довше, ніж було ще 10 років тому, в той час як днів із низькою температурою взимку, навпаки, поменшало. Теплішими стали і наші водойми…

Науковці Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України попередили про значні перепади погоди нинішнього літа: завбачається чимало днів із тривалою задушливою спекою, в багатьох регіонах спостерігатиметься посуха. Втім, короткочасні зливи з градом, подібні до тропічних, теж вельми ймовірні.

_{Тваринка має жити в лісі}

КОЖНОГО року навесні та на початку літа чимало людей вибираються на відпочинок у ліси і парки. І часом знаходять, як їм здається, кинутих напризволяще лисенят, сарн, болотяних черепах, пташенят і забирають, щоб опікуватись ними вдома. Але так робити не можна, застерегли співробітники Галицького національного природного парку. Бо потім тварина, не навчена сама добувати собі корм у дикій природі, але яка стала вже непотрібною, може загинути. Так, рік тому на околиці села Пуків Рогатинського району місцеві жителі знайшли маленьку сарну європейську і принесли її додому. Коли тварина виросла, її стало важко утримувати в домашніх умовах, а у лісі вона б уже не вижила. Тому її віддали до Центру реабілітації та реінтродукції парку. «Не забирайте і не несіть додому здорових пташенят і дитинчат диких звірів з лісу, — настійливо просять його працівники. — У природі про них подбають батьки, які перебувають десь неподалік, у той час як ви думаєте, що малюки залишились сиротами. Не торкайтеся гнізд, не беріть у руки пташенят і звірят. Не намагайтеся з ними контактувати, інакше батьки можуть зовсім залишити їх».

_{Довкілля дедалі токсичніше}

ЗАБРУДНЕННЯ повітря і природи — ще одна глобальна проблема людства. Про стан довкілля на нашій території красномовно свідчить факт, оприлюднений ВООЗ: в Україні смертність, обумовлена екологічним фактором, становить 67 осіб на 100 тисяч населення. Тоді як у Європі цей показник 20 смертей на 100 тисяч населення. Тобто у нас від отруєного навколишнього середовища вмирає людей утричі більше!

У погіршенні екологічної ситуації часто звинувачують підприємства, які викидають шкідливі речовини у повітря, воду, ґрунт. Однак не тільки вони є винуватцями великої проблеми. Кожний українець може допомогти природі в еру масового забруднення довкілля. Передовсім — якщо почне сортувати побутові відходи, прибирати сміття в лісах і парках. Також важливо припинити вирубувати дерева, зливати хімікати в каналізацію, спалювати сухостій.

_{Новий рух}

МОЖНА скільки завгодно говорити про необхідність захисту природного середовища, але при цьому виявляти повну бездіяльність. Тож великої шани заслуговує вчинок киянина Владислава Стемковського, який у період карантину, час від часу прогулюючись лісом неподалік свого будинку в Києві, зібрав 2,5 тонни сміття. «У столиці (та хіба лише тут?) чимало місць для відпочинку і прогулянок засмічені, — сказав чоловік. — Очевидно те, що треба не тільки там прибирати, а й на державному рівні проводити освітню роботу серед людей. Тому що в тих місцях, звідки я забрав сміття, згодом з’являлися нові його купи. Але тішить, що мій приклад почали наслідувати інші».

До речі, біг у неспішному темпі зі збиранням сміття на маршруті нині популярний у світі. Це називається «плогінг». Таку ініціативу започаткував шведський еколог Ерік Альстрем, котрий щодня робить легку пробіжку на свіжому повітрі. Коли він переїхав у Стокгольм, то звернув увагу на те, як сильно засмічені столичні вулиці. А бігати і перестрибувати купи непотребу Альстрему не подобалося. Тоді ж він і став брати з собою на пробіжку мішок, щоб його збирати.

_{Уявімо Арктику взагалі без льоду}

КОЖНИЙ ще зі шкільної лави знає, що Арктика — укритий крижаною шапкою північний полярний регіон Землі. Проте з початком активних викидів вуглекислого газу в атмосферу і глобальним потеплінням з року в рік льоду в Арктиці стає все менше. Нині його вже так мало, що у багатьох арктичних районах він встигає повністю розтанути протягом літа. За даними нової розвідки Міжнародного наукового центру аерокосмічних досліджень Землі, вже 2050 року може розтанути весь арктичний лід. Автори дослідження стверджують, що це станеться, навіть якщо викиди вуглецю будуть на 1000 гігатонн меншими, ніж нині.

_{Не займайте Попа Iвана!}

У КАРПАТАХ зупинили будівництво Хресної дороги до вершини гори Піп Іван. Раніше Прикарпатський університет повідомив про початок прокладання Хресної дороги від підніжжя до вершини цієї однієї з найвищих гір Українських Карпат, висота якої 2020,5 м. Шлях передбачався довгим і складним, із кам’яними виступами як зріст людини, оглядовими майданчиками і містками. Втім, активісти туристичної спільноти розкритикували цей проєкт і під гаслом «Не займайте Попа Івана!» почали збір підписів під вимогою припинити будівництво дороги. Голос громадськості був почутий. «Зважаючи на дискусію у суспільстві й різнополюсність оцінок проєкту, університет прийняв рішення не переходити до його реалізації», — йдеться у повідомленні Прикарпатського університету.