|
Версія для друку На головну У пам’яті залишаються не гроші, а справи Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. Третій
рік поспіль у піднятій із руїн Покровській церкві села Мала Ростівка
Оратівського району правляться богослужіння. Реставрацію унікального
дерев’яного храму ініціював небайдужий фермер. ДАВНЯ
святиня побудована 1776 року. Про це свідчить запис у книзі «Сказание о
населенных местностях Киевской губернии» (1864). Відомо також, що її закрили
після революційних подій 1917-го. Хоча старожили розповідають, що службу в
церкві правили до середини Другої світової війни, щоправда, таємно, а потім
почали використовувати приміщення як клуб, пізніше — колгоспну комору. Довели
до того, що перегнилі бані впали всередину, а від самого храму залишилися
тільки дерев’яні стіни, які почали заростати чагарниками. І так за
волею Божою сталося, що на довгому віку козацької церкви трапилася не байдужа
до історичного минулого людина. Директор ФГ «Агроросток» Микола Вікторович
Мотузюк (на фото) родом із Шепетівки Хмельницької області, але
Вінниччина теж стала йому рідною. Тому за підтримки істориків, реконструкторів,
сільської громади вирішив самотужки відновити храм із надзвичайною
архітектурою. Скільки грошей витратив фермер на унікальну споруду, не
зізнається, каже, що гроші пам’яті не мають, а збережена церква стоятиме ще
роки. — Я приїхав
в Оратівський район 1986 року. Щоразу, коли відвідував Малу Ростівку,
зруйнована церква на горі не давала мені спокою. Церква руйнувалася, по суті,
гнила, і це боліло. Сільський голова писав листи по інстанціях, їздив навіть на
ВДНГ до Києва, клопотав, щоб її забрали, але, оскільки святиня не є пам’яткою
архітектури, ніхто не реагував. Тим часом люди (чи як їх назвати) позривали
підлогу, дошки добротні дубові порозтягували по господарствах. Із роками від
святині залишилися руїни... Отож, зібравши статки, якраз після жнив чотири роки
тому взялися до реставрації. Дехто радив нам збудувати нову церкву, мовляв, так
буде простіше, а головне — дешевше. Ми не погодилися, хотіли врятувати і
зберегти те, до чого доклали рук і сил ті, хто жив у нашому селі за давніх
часів, — каже Микола Мотузюк. Чимало
зусиль довелося йому докласти, щоб козацька церква у Малій Ростівці постала
перед сучасниками у точно такому вигляді, в якому стояла майже 250 минулих літ.
Унікальність споруди в тому, що вона має дерев’яний тетраконх із прибудованою
дзвіницею. На щастя,
ніхто Миколі Мотузюку не устромляв палиці в колеса в його благородних діях.
Бюрократичної тяганини не було, оскільки церква не значиться як пам’ятка. Та
без допомоги спеціалістів не обійшлося. В одну зі столичних експертних установ
він доправив старі балки для встановлення надійності їхнього подальшого
використання. Після висновків спеціалістів окремі у споруді залишили, але
чимало довелося замінити. — Про
складність реставраційних робіт ми сьогодні говоримо в минулому часі, але попервах
було дуже непросто, — веде далі співрозмовник. — Почали з того, що підігнали
крани, підняли споруду, поставили на колодки, підмурували фундамент, кинули
ваги з дубу, постелили дерев’яну підлогу і зробили покрівлю. Всі стіни обробили
антисептиком, щоб шашіль не їв. Відновили бані і спорудили дзвіницю. Щодо
акустики в церкві, то звук у ній не відлунює і водночас не гасне. В цьому й
особливість дерев’яних храмів незалежно від того, якого розміру споруда —
велика чи мала… Всередині
відновленої церкви гарний іконостас, залишилося ще впорядкувати територію. По
великих святах у храмі править священник УПЦ Іван із сусіднього села Чагів.
Щоправда, вірян приходить небагато. Село ж бо маленьке, до двох сотень душ. А
втім, тішить, що серед парафіян є діти. Хочу вірити, що наші старання не
пропадуть марно, що майбутні покоління вдруге не осквернять козацьку святиню
своєю байдужістю і бездуховністю. До речі,
схожа дерев’яна церква Пресвятої Параскеви Сербської тієї пори побудови служить
людям в іншому кінці області — в Обухові Мурованокуриловецького району. З нею
тут пов’язують кілька випадків зцілення прихожан. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Отримали гроші Читати10 ЧЕРВНЯ виконавча рада МВФ затвердила
програму Stand-by для нашої держави з фінансуванням близько 5 млрд доларів.
Перший транш у розмірі 2,1 млрд доларів уже одержано. Це на 200 млн дол.
більше, ніж планувалося спочатку. Нова програма покликана допомогти Україні
розв’язати проблеми, спричинені COVID-19, шляхом підтримки платіжного балансу
та бюджету і просування ключових структурних реформ. Заходи для стабілізації
економіки, які вживалися в останні п’ять років, були сильними, підкреслили в МВФ.
Водночас Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз падіння нашого ВВП з
передбачуваних раніше 7,7% до 8,2%. Крім того, був оновлений прогноз
відновлення української економіки наступного року з 3,6% до 1,1%, зі
збільшенням до 3% у 2022-му.
Європа теж підкинула ЧитатиЄВРОКОМІСІЯ надала нашій країні другий
транш обсягом 500 млн євро в рамках четвертої програми макрофінансової
допомоги. Виплата другого, останнього, траншу здійснена завдяки виконанню
Україною дванадцяти політичних дій, узгоджених із Євросоюзом. У переліку —
важливі заходи в площині боротьби з корупцією та відмиванням грошей, управління
державними фінансами, в банківському секторі, енергетиці, у сферах охорони
здоров’я та соцполітики.
Загроза не минула ЧитатиКАРАНТИН послаблено, Україна, хоч і не
скрізь, поступово повертається до колишнього життя. Однак це не означає, що
небезпека зникла. За свіжою інформацією Центру громадського здоров’я, впродовж
доби, 10 червня, коронавірус діагностували у 689 громадян — це фактично
антирекорд, 372 пацієнти одужали, а 21 людина не змогла побороти хворобу. Тим
часом МОЗ оприлюднило статистику приросту кількості захворювань на COVID-19 у
регіонах за два місяці — станом на 8 квітня, 8 травня та 8 червня. Найбільше
число випадків — на Буковині, 273, 2097 і 3698 відповідно, зростання — у 14
разів. Далі з таким же приростом іде столиця — 256, 1721 і 3490 заражень. Третя
Львівщина — 36, 660 та 2167, однак тут динаміка взяла гору: збільшення аж у 60
разів. На четвертому місці за кількістю — Рівненщина (44, 855 і 2071) із
приростом у 47 разів.
Вимоги послаблено ЧитатиДОСІ критерієм для виписки хворих із
COVID-19 зі стаціонарів були відсутність клінічних симптомів, а також два
поспіль негативні ПЛР-тести. Однак Міністерство охорони здоров’я змінило підхід
до зняття діагнозу. Теперішні критерії — не проявляються клінічні симптоми,
один негативний ПЛР-тест. Таким чином, число людей, котрих офіційно вважатимуть
такими, що побороли хворобу, може зрости.
Пакують валізи. Назавжди ЧитатиЄВРОСОЮЗ планує 1 липня повноцінно відкрити
кордони. Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування,
аналізуючи тенденції серед українців, прогнозує у найближчому майбутньому нову
хвилю міграції. Адже люди з огляду на стан розвитку вітчизняної економіки
починають замислюватися, де будуть працювати, жити, де і як житимуть їхні діти
та внуки. Тому, ймовірно, відбуватиметься не просто трудова міграція, щоб
заробити грошей: українці шукатимуть можливості виїхати з країни, вивезти свої
сім’ї і лишитися за кордоном назавжди.
Дороги чи врожай? Читати1 ЧЕРВНЯ «Укравтодор» заборонив рух
великовагового транспорту (маса понад 24 тонни і навантаження на вісь понад 7
тонн) автошляхами загальнодержавного значення в денну пору доби за температури
понад 28°С. Цей захід, як пояснили в держагентстві, покликаний зберегти
покриття доріг. Однак Українська зернова асоціація б’є на сполох: заборона
поширюється, зокрема, й на транспортування техніки, призначеної для проведення
сільгоспробіт та збору врожаю. Аграрії фактично не мають права транспортувати
комбайни як у світлу, так і в темну пору доби! Які це матиме наслідки для збору
збіжжя, пояснювати не треба.... Асоціація звернулася до уряду з проханням
скасувати цю заборону транспортним засобам, які здійснюють перевезення
сільгосптехніки та мають відповідний дозвіл.
Найважчим був квітень ЧитатиКАРАНТИН, мабуть, найбільше підкосив сферу
розваг і харчування — закрилися ресторани, торговельно-розважальні центри тощо
(де працюють, зокрема, багато приїжджих студентів та внутрішньоукраїнських
заробітчан із глибинок — вони втратили шматок хліба). Компанія з автоматизації
кафе, ресторанів і магазинів Poster провела дослідження й визначила, що
найважчим місяцем для закладів громадського харчування став квітень: виручка
становила лише 26% від лютневої. За чотири тижні квітня — травня падіння обігу
у невеликих ресторанів середнього і невисокого сегмента сягнуло в середньому
58%, у барів — 53%. Закусочні й кафе втратили 45% і 43% відповідно, кав’ярні —
12%. Найменші збитки в закладів, які й до карантину працювали тільки на
доставку, — всього на 4% (але такі в основному зосереджені у великих містах).
Водночас зазначається, що після послаблення карантину, в другій половині
травня, змогли повернутися до роботи 70% закладів громадського харчування.
Поки що негусто ЧитатиПРОТЯГОМ першого тижня літа банки-партнери
державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», покликаної допомагати
підприємцям, видали 51 нову позику на загальну суму 32,6 млн грн. Фінустанови
приймають заявки на нові інструменти програми, запроваджені урядом під час
карантину (рефінансування, обігові, інвестиційні кредити виробникам медичного
обладнання). Загалом уже видано 605 кредитів на суму 381,05 млн грн. Першим,
хто отримав кошти на розвиток свого бізнесу, став екопідприємець із
Хмельницького.
|