|
Версія для друку На головну Деокупація від радіації Галина Вернигора. Десятиліттями
мешканці селища міського типу Цибулеве в Знам’янському районі Кіровоградщини у
буквальному сенсі жили на радіоактивній «пороховій бочці». На околиці, впритул
до житлових будинків, знаходилися вкопані в землю ще за Союзу три бетонні
колодязі з радіоактивними відходами, кожен завглибшки 6 метрів. І ось нещодавно
їх вивезли звідти разом із небезпечним умістом… ІЩЕ У 1960 — 1990 роках на території УРСР
радянська влада створила шість могильників радіоактивних відходів — результатів
діяльності своєї ядерної програми, які 1991-го перейшли Україні без необхідної
документальної інформації-характеристики про те, що саме в них захоронено. У ті
часи такі об’єкти «замикалися» виключно на Москву. Вся технічна документація,
всі формуляри ніколи не перебували в Києві. Відомо лише, що там могли бути
здебільшого відпрацьовані стронцій і цезій. Два могильники розташовані в
окупованому Криму, один — на території Донецького казенного заводу хімвиробів,
який нині перебуває під контролем бойовиків, один — біля селища міського типу
Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, й ще один — про який
мова, біля Цибулевого. Донедавна був могильник і поблизу селища міського типу
Вакуленчук, що у Чуднівському районі Житомирської області. 2016 року його
ліквідували — вивезли 30 тонн радіоактивних відходів до могильника «Буряківка»
в Чорнобильській зоні відчуження. Після цього наземні конструкції сховища
демонтували, а прилеглий майданчик піддали рекультивації, про що газета свого
часу повідомляла. Тривалий час
радянський «історичний» спадок у Цибулевому доводилося охороняти українським
військовим. Зрозуміло, що могильник загрожував здоров’ю місцевого люду. Селяни
не раз улаштовували протести з вимогою до влади провести нарешті радіоактивну
деокупацію Цибулевого. Проте лише торік Україні вдалося домовитись із Трастовим
фондом НАТО про надання технічної допомоги для ліквідації цього небезпечного
об’єкта. Профінансувати роботи на суму півтора мільйона євро погодилась
Німеччина. Тендер на
проведення необхідних дій виграла компанія «НТ-Інжиніринг». Тож українські
спеціалісти спроєктували та збудували майданчик біля могильника, де відбувалась
ліквідація сховища з максимальним захистом для довкілля та людей. Колодязі з
відходами обережно вилучили. Їхній вміст запакували у спеціально розроблені
сертифіковані контейнери для переміщення небезпечних ядерних відходів. Затим
так само, дотримуючись усіх спеціальних заходів безпеки, вивезли до
Чорнобильської зони на територію сховища радіоактивних відходів «Буряківка». «Тісна
співпраця з НАТО дає змогу Україні ефективно виконувати проєкти з посилення
радіаційної безпеки нашої країни», — сказав голова Держагентства з управління
зоною відчуження Сергій Калашник. А на об’єкті
«Цибулеве» тривають відновлювальні роботи. Аби місцина залишилась екологічно
чистою, фахівці компанії «НТ-Інжиніринг» очищають і рекультивують територію. На черзі
радіоактивна деокупація коштом міжнародної спільноти ще одного небезпечного
об’єкта в Україні — могильника «Делятин» на Івано-Франківщині. На цій
радіоактивній «пороховій бочці» так само десятиліттями проживають майже дев’ять
тисяч мешканців селища. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Отримали гроші Читати10 ЧЕРВНЯ виконавча рада МВФ затвердила
програму Stand-by для нашої держави з фінансуванням близько 5 млрд доларів.
Перший транш у розмірі 2,1 млрд доларів уже одержано. Це на 200 млн дол.
більше, ніж планувалося спочатку. Нова програма покликана допомогти Україні
розв’язати проблеми, спричинені COVID-19, шляхом підтримки платіжного балансу
та бюджету і просування ключових структурних реформ. Заходи для стабілізації
економіки, які вживалися в останні п’ять років, були сильними, підкреслили в МВФ.
Водночас Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз падіння нашого ВВП з
передбачуваних раніше 7,7% до 8,2%. Крім того, був оновлений прогноз
відновлення української економіки наступного року з 3,6% до 1,1%, зі
збільшенням до 3% у 2022-му.
Європа теж підкинула ЧитатиЄВРОКОМІСІЯ надала нашій країні другий
транш обсягом 500 млн євро в рамках четвертої програми макрофінансової
допомоги. Виплата другого, останнього, траншу здійснена завдяки виконанню
Україною дванадцяти політичних дій, узгоджених із Євросоюзом. У переліку —
важливі заходи в площині боротьби з корупцією та відмиванням грошей, управління
державними фінансами, в банківському секторі, енергетиці, у сферах охорони
здоров’я та соцполітики.
Загроза не минула ЧитатиКАРАНТИН послаблено, Україна, хоч і не
скрізь, поступово повертається до колишнього життя. Однак це не означає, що
небезпека зникла. За свіжою інформацією Центру громадського здоров’я, впродовж
доби, 10 червня, коронавірус діагностували у 689 громадян — це фактично
антирекорд, 372 пацієнти одужали, а 21 людина не змогла побороти хворобу. Тим
часом МОЗ оприлюднило статистику приросту кількості захворювань на COVID-19 у
регіонах за два місяці — станом на 8 квітня, 8 травня та 8 червня. Найбільше
число випадків — на Буковині, 273, 2097 і 3698 відповідно, зростання — у 14
разів. Далі з таким же приростом іде столиця — 256, 1721 і 3490 заражень. Третя
Львівщина — 36, 660 та 2167, однак тут динаміка взяла гору: збільшення аж у 60
разів. На четвертому місці за кількістю — Рівненщина (44, 855 і 2071) із
приростом у 47 разів.
Вимоги послаблено ЧитатиДОСІ критерієм для виписки хворих із
COVID-19 зі стаціонарів були відсутність клінічних симптомів, а також два
поспіль негативні ПЛР-тести. Однак Міністерство охорони здоров’я змінило підхід
до зняття діагнозу. Теперішні критерії — не проявляються клінічні симптоми,
один негативний ПЛР-тест. Таким чином, число людей, котрих офіційно вважатимуть
такими, що побороли хворобу, може зрости.
Пакують валізи. Назавжди ЧитатиЄВРОСОЮЗ планує 1 липня повноцінно відкрити
кордони. Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування,
аналізуючи тенденції серед українців, прогнозує у найближчому майбутньому нову
хвилю міграції. Адже люди з огляду на стан розвитку вітчизняної економіки
починають замислюватися, де будуть працювати, жити, де і як житимуть їхні діти
та внуки. Тому, ймовірно, відбуватиметься не просто трудова міграція, щоб
заробити грошей: українці шукатимуть можливості виїхати з країни, вивезти свої
сім’ї і лишитися за кордоном назавжди.
Дороги чи врожай? Читати1 ЧЕРВНЯ «Укравтодор» заборонив рух
великовагового транспорту (маса понад 24 тонни і навантаження на вісь понад 7
тонн) автошляхами загальнодержавного значення в денну пору доби за температури
понад 28°С. Цей захід, як пояснили в держагентстві, покликаний зберегти
покриття доріг. Однак Українська зернова асоціація б’є на сполох: заборона
поширюється, зокрема, й на транспортування техніки, призначеної для проведення
сільгоспробіт та збору врожаю. Аграрії фактично не мають права транспортувати
комбайни як у світлу, так і в темну пору доби! Які це матиме наслідки для збору
збіжжя, пояснювати не треба.... Асоціація звернулася до уряду з проханням
скасувати цю заборону транспортним засобам, які здійснюють перевезення
сільгосптехніки та мають відповідний дозвіл.
Найважчим був квітень ЧитатиКАРАНТИН, мабуть, найбільше підкосив сферу
розваг і харчування — закрилися ресторани, торговельно-розважальні центри тощо
(де працюють, зокрема, багато приїжджих студентів та внутрішньоукраїнських
заробітчан із глибинок — вони втратили шматок хліба). Компанія з автоматизації
кафе, ресторанів і магазинів Poster провела дослідження й визначила, що
найважчим місяцем для закладів громадського харчування став квітень: виручка
становила лише 26% від лютневої. За чотири тижні квітня — травня падіння обігу
у невеликих ресторанів середнього і невисокого сегмента сягнуло в середньому
58%, у барів — 53%. Закусочні й кафе втратили 45% і 43% відповідно, кав’ярні —
12%. Найменші збитки в закладів, які й до карантину працювали тільки на
доставку, — всього на 4% (але такі в основному зосереджені у великих містах).
Водночас зазначається, що після послаблення карантину, в другій половині
травня, змогли повернутися до роботи 70% закладів громадського харчування.
Поки що негусто ЧитатиПРОТЯГОМ першого тижня літа банки-партнери
державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», покликаної допомагати
підприємцям, видали 51 нову позику на загальну суму 32,6 млн грн. Фінустанови
приймають заявки на нові інструменти програми, запроваджені урядом під час
карантину (рефінансування, обігові, інвестиційні кредити виробникам медичного
обладнання). Загалом уже видано 605 кредитів на суму 381,05 млн грн. Першим,
хто отримав кошти на розвиток свого бізнесу, став екопідприємець із
Хмельницького.
|