|
Версія для друку На головну Закон має перемогти Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. |
Представники
Чернігівської ОДА біля Смолинського торф’яного родовища. |
За
даними державного концерну «Укрторф», загалом запасів торфу в нас близько двох
мільярдів тонн, майже 12% із них — на Чернігівщині. Потенціал регіону
очевидний! Проте місцевим торфозаводам непереливки: замість потужно працювати
вони змушені відстоювати своє право на існування. «Сільські вісті» відстежують
ситуацію і повідомляють останні новини звідти. ІСТОРІЯ Смолинського торфозаводу нагадує легенду про
птаха Фенікса: після десятилітнього простою та штучного доведення до
банкрутства держпідприємства «Чернігівторф», філією якого він є, працівники
2015-го самостійно відремонтували та запустили виробничий цех. Цей рік вони
вважають другим народженням. Відтоді колектив підприємства перебуває у
перманентному протистоянні спробам рейдерства та руйнації ДП «Чернігівторф»,
яке покривається на рівні профільного міністерства. Зовсім не отримуючи
фінансування від держави, завод постійно нарощує показники видобутку та
виготовлення продукції, б’ючи рекорди 15-річної давності. За словами
керівництва підприємства, якби воно працювало на повну потужність, видаючи по
30 тисяч тонн торфобрикету на рік, запасів сировини вистачило б на століття.
Цей вид палива має особливий попит серед бюджетних установ, закладів охорони
здоров’я і населення. Нещодавно на
завод приїхав голова ОДА Андрій Прокопенко, сходив на торф’яне болото, щоб
побачити, звідки добувається «чернігівське золото». Трудовий колектив
сподівається на те, що влада нарешті повернеться обличчям до державного заводу,
а торф’яна галузь дістане нове дихання. «Підприємство має великий ресурсний, а
головне — людський потенціал. Ми маємо зберегти такі потужні й важливі для
області підприємства. Тож домовились, що напрацюємо спільно з колективами
необхідні кроки для виходу з кризи, а готові пропозиції направимо Міненерго та
уряду», — пообіцяв після зустрічі «губернатор». Утім, із
подальших подій склалося враження, що органи влади в Україні живуть кожний
власним життям. З одного боку голова облдержадміністрації демонструє підтримку
галузі, з іншого — держава раптом стала демонструвати поліцейські замашки:
вслід за Андрієм Прокопенком на Смолинському болоті десантувалися слідчі з
особливо тяжких злочинів! Приїхали цілою делегацією, ще й привезли з собою
представників Держгеонадрів, законність перебування яких на території
держпідприємства викликає великий сумнів навіть у керівництва «Укрторфу». Водив
по болоту «експертів» сумнозвісний слідчий Іван Крічфалушин — саме він, за
твердженням заводчан, усі ці роки гальмував справи проти рейдерів, яких
присилали з Києва. Очевидно,
столичні ляльководи-товстосуми, зрозумівши, що черговим маріонеткам із ДП
«Чернігівторф» не вдалося переламати через коліно трудові колективи, пішли
іншим шляхом — вирішили порушити кримінальне провадження. Знайшли й білі нитки,
якими шитимуть справу: подумати тільки — «незаконне видобування торфу». І ось
вам — ухвала суду на проведення слідчих дій... Дарма що
«Чернігівторф» — єдине підприємство в структурі ДК «Укрторф», яке має ліцензію
на видобуток корисних копалин. Причому термін її чинності становить 20 років,
тож 275 гектарів родовищ поблизу Смолина можуть і будуть розроблятися законно.
Єдиний нюанс — позиція обласного управління Держгеокадастру, яке всупереч
закону, незважаючи на наявність ліцензії, вже понад два роки зумисне не змінює
цільового призначення з сільгоспугідь на надра. І всьому цьому, певна річ, є
документальне підтвердження. А найголовніше те, що для більшості
торфовидобувних підприємств в інших регіонах наявність ліцензії взагалі не
обов’язкова! Вони працюють, спираючись на рішення облрад. «Чернігівторф» —
єдине підприємство, яке таку ліцензію має, тож неважко зрозуміти, яким замовним
душком пахне слідство. Рейдери
взялися за «діло» серйозно — спустили на підприємство всіх собак. Як повідомили
в чернігівській поліції, окрім слідчих із особливо тяжких злочинів,
процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні
здійснює обласна прокуратура, а оперативний супровід — місцеві співробітники
управління Служби безпеки України. Це ж на голову не налазить: на
держпідприємстві добувають торф і заробляють копійку в скарбницю держави,
звідки годують тих самих «ментів», прокурорів та «есбеушників», і після цього
трударів називають злочинцями?! Не змогли
подолати завод штрейкбрехерами і «тітушками», так вирішили зацькувати
«хортами». Кінцева мета зрозуміла — звільнити Валентину Огієнко з посади директора
Смолинського торфозаводу і зламати опір. Кінцеве слово все ж за керівниками
області, які, сподіваємося, дадуть адекватну оцінку подіям. Сила закону має
перемогти! Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Отримали гроші Читати10 ЧЕРВНЯ виконавча рада МВФ затвердила
програму Stand-by для нашої держави з фінансуванням близько 5 млрд доларів.
Перший транш у розмірі 2,1 млрд доларів уже одержано. Це на 200 млн дол.
більше, ніж планувалося спочатку. Нова програма покликана допомогти Україні
розв’язати проблеми, спричинені COVID-19, шляхом підтримки платіжного балансу
та бюджету і просування ключових структурних реформ. Заходи для стабілізації
економіки, які вживалися в останні п’ять років, були сильними, підкреслили в МВФ.
Водночас Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз падіння нашого ВВП з
передбачуваних раніше 7,7% до 8,2%. Крім того, був оновлений прогноз
відновлення української економіки наступного року з 3,6% до 1,1%, зі
збільшенням до 3% у 2022-му.
Європа теж підкинула ЧитатиЄВРОКОМІСІЯ надала нашій країні другий
транш обсягом 500 млн євро в рамках четвертої програми макрофінансової
допомоги. Виплата другого, останнього, траншу здійснена завдяки виконанню
Україною дванадцяти політичних дій, узгоджених із Євросоюзом. У переліку —
важливі заходи в площині боротьби з корупцією та відмиванням грошей, управління
державними фінансами, в банківському секторі, енергетиці, у сферах охорони
здоров’я та соцполітики.
Загроза не минула ЧитатиКАРАНТИН послаблено, Україна, хоч і не
скрізь, поступово повертається до колишнього життя. Однак це не означає, що
небезпека зникла. За свіжою інформацією Центру громадського здоров’я, впродовж
доби, 10 червня, коронавірус діагностували у 689 громадян — це фактично
антирекорд, 372 пацієнти одужали, а 21 людина не змогла побороти хворобу. Тим
часом МОЗ оприлюднило статистику приросту кількості захворювань на COVID-19 у
регіонах за два місяці — станом на 8 квітня, 8 травня та 8 червня. Найбільше
число випадків — на Буковині, 273, 2097 і 3698 відповідно, зростання — у 14
разів. Далі з таким же приростом іде столиця — 256, 1721 і 3490 заражень. Третя
Львівщина — 36, 660 та 2167, однак тут динаміка взяла гору: збільшення аж у 60
разів. На четвертому місці за кількістю — Рівненщина (44, 855 і 2071) із
приростом у 47 разів.
Вимоги послаблено ЧитатиДОСІ критерієм для виписки хворих із
COVID-19 зі стаціонарів були відсутність клінічних симптомів, а також два
поспіль негативні ПЛР-тести. Однак Міністерство охорони здоров’я змінило підхід
до зняття діагнозу. Теперішні критерії — не проявляються клінічні симптоми,
один негативний ПЛР-тест. Таким чином, число людей, котрих офіційно вважатимуть
такими, що побороли хворобу, може зрости.
Пакують валізи. Назавжди ЧитатиЄВРОСОЮЗ планує 1 липня повноцінно відкрити
кордони. Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування,
аналізуючи тенденції серед українців, прогнозує у найближчому майбутньому нову
хвилю міграції. Адже люди з огляду на стан розвитку вітчизняної економіки
починають замислюватися, де будуть працювати, жити, де і як житимуть їхні діти
та внуки. Тому, ймовірно, відбуватиметься не просто трудова міграція, щоб
заробити грошей: українці шукатимуть можливості виїхати з країни, вивезти свої
сім’ї і лишитися за кордоном назавжди.
Дороги чи врожай? Читати1 ЧЕРВНЯ «Укравтодор» заборонив рух
великовагового транспорту (маса понад 24 тонни і навантаження на вісь понад 7
тонн) автошляхами загальнодержавного значення в денну пору доби за температури
понад 28°С. Цей захід, як пояснили в держагентстві, покликаний зберегти
покриття доріг. Однак Українська зернова асоціація б’є на сполох: заборона
поширюється, зокрема, й на транспортування техніки, призначеної для проведення
сільгоспробіт та збору врожаю. Аграрії фактично не мають права транспортувати
комбайни як у світлу, так і в темну пору доби! Які це матиме наслідки для збору
збіжжя, пояснювати не треба.... Асоціація звернулася до уряду з проханням
скасувати цю заборону транспортним засобам, які здійснюють перевезення
сільгосптехніки та мають відповідний дозвіл.
Найважчим був квітень ЧитатиКАРАНТИН, мабуть, найбільше підкосив сферу
розваг і харчування — закрилися ресторани, торговельно-розважальні центри тощо
(де працюють, зокрема, багато приїжджих студентів та внутрішньоукраїнських
заробітчан із глибинок — вони втратили шматок хліба). Компанія з автоматизації
кафе, ресторанів і магазинів Poster провела дослідження й визначила, що
найважчим місяцем для закладів громадського харчування став квітень: виручка
становила лише 26% від лютневої. За чотири тижні квітня — травня падіння обігу
у невеликих ресторанів середнього і невисокого сегмента сягнуло в середньому
58%, у барів — 53%. Закусочні й кафе втратили 45% і 43% відповідно, кав’ярні —
12%. Найменші збитки в закладів, які й до карантину працювали тільки на
доставку, — всього на 4% (але такі в основному зосереджені у великих містах).
Водночас зазначається, що після послаблення карантину, в другій половині
травня, змогли повернутися до роботи 70% закладів громадського харчування.
Поки що негусто ЧитатиПРОТЯГОМ першого тижня літа банки-партнери
державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», покликаної допомагати
підприємцям, видали 51 нову позику на загальну суму 32,6 млн грн. Фінустанови
приймають заявки на нові інструменти програми, запроваджені урядом під час
карантину (рефінансування, обігові, інвестиційні кредити виробникам медичного
обладнання). Загалом уже видано 605 кредитів на суму 381,05 млн грн. Першим,
хто отримав кошти на розвиток свого бізнесу, став екопідприємець із
Хмельницького.
|