|
Версія для друку На головну На догоду МВФ Олена КОЩЕНКО. Напередодні
засідання виконавчої ради директорів Міжнародного валютного фонду із
затвердження нової програми фінансування Stand-by для України в уряді зробили
термінову заяву про те, що у державі стартує упровадження накопичувальної
пенсійної системи. ЯК ВІДОМО,
для одержання позички в сумі 5 мільярдів доларів од МВФ наша країна має
виконати ряд умов кредитора. Зокрема, продовжити пенсійну реформу, розпочату
2017 року. Як запевнив очільник Кабміну, в Україні поки що не підвищуватимуть
пенсійного віку. Зрозуміло, що це соціально вибухонебезпечний крок. Надто
тепер, коли народ доведений до крайнощів злиднями і безробіттям, а тривалість
життя в нас — чи не найнижча у Європі. Проте вирішили ще більш «подоїти» людей
шляхом упровадження накопичувальних пенсій. Вочевидь, до
такої законодавчої новації вже готові й парламентарі. «Сьогоднішня солідарна
пенсійна система не гарантує гідного життя, — заявила голова Комітету
соціальної політики Галина Третьякова. — Із 2030 року пенсію за нинішньою
формулою в Україні зможуть отримувати лише менш як 40% населення. Решта матиме
мінімальні соціальні виплати, бо їм не вистачатиме страхового стажу. Тож кризу
солідарної системи треба терміново вирішувати». Також вона наголосила, що нині
рівень пенсійних внесків з доходів працюючих покриває лише 20% ПФУ. Тож влада
готує вже з жовтня швидкий запуск другого рівня накопичувальної системи, яка
має хоч якось утримати на плаву ситуацію із виплатами пенсій в Україні. Згідно
із законопроєктом, оприлюдненим Мінсоцполітики, українці, що трудяться, а також
їхні роботодавці почнуть примусово сплачувати ще й страхові пенсійні внески (по
суті, йдеться про впровадження нового пенсійного податку). ПФУ скеровуватиме їх
до недержавних пенсійних фондів і страхових компаній, авторизованих Нацкомісією
з цінних паперів та фондового ринку. Єдине добровільне право, яке працюючі при
цьому матимуть, — вибрати, куди саме робити відрахування. На
початковому етапі це нововведення стосуватиметься тільки громадян України віком
не старше 35 років, які входять до списку претендентів на пільгові пенсії. До
цієї категорії належать ті, хто трудиться на шкідливих і важких виробництвах
(шахтарі, металурги, енергетики, працівники хімпрому тощо). Втім, дуже скоро і
решті працюючих доведеться робити додаткові відрахування. В уряді таку
реформу хвалять. Кажуть, що після накопичення всіх виплат у пенсіонера буде
вибір: узяти всі гроші відразу, розподілити терміни видачі на 5-10 років чи
мати пожиттєве забезпечення завдяки цій виплаті. До того ж додаткові пенсійні
активи можна буде успадкувати. Словом, суцільні тобі переваги. Тим часом
незалежні експерти вказують на ризики упровадження в Україні накопичувальної
пенсійної системи такого формату. Їхні аргументи такі. Накопичувальні
пенсійні системи успішно діють лише у країнах зі стабільною і багатою
економікою. У такій слабкій, як наша, заощадження знецінюватимуться швидше, ніж
працюючі встигатимуть заробити дохід. Це може призвести до банкрутств пенсійних
фондів і страхових компаній. Скажімо, якщо припустити, що таку систему в нас
було введено 1995-го, коли запровадили гривню, то відтоді гіпотетичні
накопичувальні внески знецінилися б у понад 27 разів. Настільки здевальвувала
гривня. А де
гарантії від держави тим, хто в нинішніх нестабільних економічних умовах
платитиме внески до недержавних пенсійних фондів і страхових компаній? Он
скільки збанкрутіло останніми роками банків, які також мали ліцензію НБУ.
Приблизно таким же чином працюватиме і накопичувальна система. Різниця лише в
тому, що коли ви вкладаєте гроші в банк, то щороку (навіть частіше) маєте змогу
переглядати депозитну угоду, тоді як інвестуючи в якісь незрозумілу
«накопичувальну систему», матимете доступ до неї, вже аж виходячи на пенсію. Зрештою,
така пенсійна система є додатковим навантаженням і на бізнес, роботодавців… «Де тут
логіка здорового економічного глузду для платників страхових внесків?» —
резонно запитують фахівці. Й для прикладу наводять Росію, яка свого часу з
великою помпою і щедрими обіцянками народу запровадила таку систему. Згодом
вона у них збанкрутіла і від неї відмовилися, а гроші людям, які вони
відраховували, ніхто не повернув. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Отримали гроші Читати10 ЧЕРВНЯ виконавча рада МВФ затвердила
програму Stand-by для нашої держави з фінансуванням близько 5 млрд доларів.
Перший транш у розмірі 2,1 млрд доларів уже одержано. Це на 200 млн дол.
більше, ніж планувалося спочатку. Нова програма покликана допомогти Україні
розв’язати проблеми, спричинені COVID-19, шляхом підтримки платіжного балансу
та бюджету і просування ключових структурних реформ. Заходи для стабілізації
економіки, які вживалися в останні п’ять років, були сильними, підкреслили в МВФ.
Водночас Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз падіння нашого ВВП з
передбачуваних раніше 7,7% до 8,2%. Крім того, був оновлений прогноз
відновлення української економіки наступного року з 3,6% до 1,1%, зі
збільшенням до 3% у 2022-му.
Європа теж підкинула ЧитатиЄВРОКОМІСІЯ надала нашій країні другий
транш обсягом 500 млн євро в рамках четвертої програми макрофінансової
допомоги. Виплата другого, останнього, траншу здійснена завдяки виконанню
Україною дванадцяти політичних дій, узгоджених із Євросоюзом. У переліку —
важливі заходи в площині боротьби з корупцією та відмиванням грошей, управління
державними фінансами, в банківському секторі, енергетиці, у сферах охорони
здоров’я та соцполітики.
Загроза не минула ЧитатиКАРАНТИН послаблено, Україна, хоч і не
скрізь, поступово повертається до колишнього життя. Однак це не означає, що
небезпека зникла. За свіжою інформацією Центру громадського здоров’я, впродовж
доби, 10 червня, коронавірус діагностували у 689 громадян — це фактично
антирекорд, 372 пацієнти одужали, а 21 людина не змогла побороти хворобу. Тим
часом МОЗ оприлюднило статистику приросту кількості захворювань на COVID-19 у
регіонах за два місяці — станом на 8 квітня, 8 травня та 8 червня. Найбільше
число випадків — на Буковині, 273, 2097 і 3698 відповідно, зростання — у 14
разів. Далі з таким же приростом іде столиця — 256, 1721 і 3490 заражень. Третя
Львівщина — 36, 660 та 2167, однак тут динаміка взяла гору: збільшення аж у 60
разів. На четвертому місці за кількістю — Рівненщина (44, 855 і 2071) із
приростом у 47 разів.
Вимоги послаблено ЧитатиДОСІ критерієм для виписки хворих із
COVID-19 зі стаціонарів були відсутність клінічних симптомів, а також два
поспіль негативні ПЛР-тести. Однак Міністерство охорони здоров’я змінило підхід
до зняття діагнозу. Теперішні критерії — не проявляються клінічні симптоми,
один негативний ПЛР-тест. Таким чином, число людей, котрих офіційно вважатимуть
такими, що побороли хворобу, може зрости.
Пакують валізи. Назавжди ЧитатиЄВРОСОЮЗ планує 1 липня повноцінно відкрити
кордони. Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування,
аналізуючи тенденції серед українців, прогнозує у найближчому майбутньому нову
хвилю міграції. Адже люди з огляду на стан розвитку вітчизняної економіки
починають замислюватися, де будуть працювати, жити, де і як житимуть їхні діти
та внуки. Тому, ймовірно, відбуватиметься не просто трудова міграція, щоб
заробити грошей: українці шукатимуть можливості виїхати з країни, вивезти свої
сім’ї і лишитися за кордоном назавжди.
Дороги чи врожай? Читати1 ЧЕРВНЯ «Укравтодор» заборонив рух
великовагового транспорту (маса понад 24 тонни і навантаження на вісь понад 7
тонн) автошляхами загальнодержавного значення в денну пору доби за температури
понад 28°С. Цей захід, як пояснили в держагентстві, покликаний зберегти
покриття доріг. Однак Українська зернова асоціація б’є на сполох: заборона
поширюється, зокрема, й на транспортування техніки, призначеної для проведення
сільгоспробіт та збору врожаю. Аграрії фактично не мають права транспортувати
комбайни як у світлу, так і в темну пору доби! Які це матиме наслідки для збору
збіжжя, пояснювати не треба.... Асоціація звернулася до уряду з проханням
скасувати цю заборону транспортним засобам, які здійснюють перевезення
сільгосптехніки та мають відповідний дозвіл.
Найважчим був квітень ЧитатиКАРАНТИН, мабуть, найбільше підкосив сферу
розваг і харчування — закрилися ресторани, торговельно-розважальні центри тощо
(де працюють, зокрема, багато приїжджих студентів та внутрішньоукраїнських
заробітчан із глибинок — вони втратили шматок хліба). Компанія з автоматизації
кафе, ресторанів і магазинів Poster провела дослідження й визначила, що
найважчим місяцем для закладів громадського харчування став квітень: виручка
становила лише 26% від лютневої. За чотири тижні квітня — травня падіння обігу
у невеликих ресторанів середнього і невисокого сегмента сягнуло в середньому
58%, у барів — 53%. Закусочні й кафе втратили 45% і 43% відповідно, кав’ярні —
12%. Найменші збитки в закладів, які й до карантину працювали тільки на
доставку, — всього на 4% (але такі в основному зосереджені у великих містах).
Водночас зазначається, що після послаблення карантину, в другій половині
травня, змогли повернутися до роботи 70% закладів громадського харчування.
Поки що негусто ЧитатиПРОТЯГОМ першого тижня літа банки-партнери
державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», покликаної допомагати
підприємцям, видали 51 нову позику на загальну суму 32,6 млн грн. Фінустанови
приймають заявки на нові інструменти програми, запроваджені урядом під час
карантину (рефінансування, обігові, інвестиційні кредити виробникам медичного
обладнання). Загалом уже видано 605 кредитів на суму 381,05 млн грн. Першим,
хто отримав кошти на розвиток свого бізнесу, став екопідприємець із
Хмельницького.
|