|
Версія для друку На головну Компроміс можливий Людмила СТЕЛЬМАХ
(Кучеренко). Полтавська область.
Цього
року в українських річках зафіксовано найнижчий рівень води за останні майже
сто років. Можливі навіть проблеми з водопостачанням у містах, а також у селах
— через практично пересохлі колодязі. МОЇ ЗНАЙОМІ з Великих Сорочинців розповідають, що у квітні
повноводий колись Псел нагадував такий собі струмок посередині річища. А Олег
Кавун, орендар найбільшого в Миргородському районі ставка у селі Остапівка,
показує фото, на яких видно, що поверхня плеса в ньому впала на 50% порівняно з
2018 роком, воно відступило на десятки метрів. Рибі нема де нереститися, а
качкам і лебедям — де гніздуватися. Особливо постраждала хвостова частина
трикілометрового ставка, що знаходиться на території Комишнянської сільської
ради. Остапівська
водойма — улюблене місце відпочинку та риболовлі не лише жителів Миргородського,
й інших районів Полтавщини. Сюди майже цілий рік приїздять рибалки з Києва,
Сумської, Харківської та інших областей. Адже тут практично завжди можна
розраховувати на гарний улов. Чисто, нема сміття на берегах, як зазвичай біля
інших «безгоспних» ставків та озер. Тут проводяться змагання зі спортивної
риболовлі. До речі, «Сільські вісті» розповідали, як рибалки дружно долучились
до порятунку риби від задухи, який організував минулої зими орендар Олег Кавун.
Урятували! А на інших водоймах Полтавської області риба загинула у великій
кількості. Одне слово, в Остапівці є спільнота цивілізованих рибалок, котрі
навіть організували почергову охорону ставка від браконьєрів, які виходять на
промисел з електровудками та сітками. Утім, уже
два роки і місцеві, й приїжджі рибалки занепокоєні тим, що агрохолдинг, який
орендує землі біля Остапівського водосховища, збудував насосну станцію, одержав
спеціальний дозвіл на водокористування й бере воду з нього для поливу. Потужна
техніка поглиблювала дно ставка, прокладала на поля труби півметрового
діаметру. Нині (дякувати травневим дощам) зрошувальних установок ще не
запускали. Але, поза сумнівом, як тільки стане спекотно, ТОВ «Агротех-Гарантія»
качатиме ставкову воду на повну проєктну потужність. По суті,
виник конфлікт: один орендар хоче розводити рибу в ставку й для цього потрібно
якнайбільше води в ньому, а інший користувач здійснює з нього зрошення для
отримання високих урожаїв і збереженням рибних ресурсів, будемо відверті,
зовсім не переймається. І якщо торік рівень води в Остапівській водоймі сяк-так
примирював аграріїв і рибалок, то цього року ситуація зовсім інша. І останні не
певні, що керівництво агрохолдингу сумлінно дотримуватиметься п.8-го ст.17-ї
Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних
біоресурсів», якою передбачено, що рівень води в рибогосподарських водних
об’єктах має бути достатнім для забезпечення природного відтворення та
життєдіяльності гідробіонтів. Однак
компроміс знайти можна. Була б на те добра воля! Ставок створено
ще в радянські часи. Тоді дамбою перегородили русло маленької річечки Озниця в
глибокій балці у селі Остапівка, що майже на межі Миргородського, Лохвицького й
Гадяцького районів. Джерела, які живлять річечку, знаходяться у хвостовій
частині ставка, неподалік насосної станції. І якщо їх почистити, поглибити сам
ставок, то у виграші були б усі: природа, рибалки і сільгоспвиробник. Зрозуміло,
проте, що у Олега Кавуна й рибалок-любителів катма коштів на такі роботи. Тому
колектив рибалок надіслав рекомендованого листа керівництву й засновникам ТОВ
«Агротех-Гарантія» щодо критичного стану Остапівського водосховища та ймовірних
незворотних екологічних наслідків забору води для поливу земель товариства. «Остапівське
водосховище, — йдеться у листі рибалок директору та засновникам ТОВ
«Агротех-Гарантія», — фактично для товариства має стратегічне значення, однак у
вас відсутня зацікавленість у максимальному наповненні його протягом року та
збереженні рибних запасів водойми. Утім, ми звертаємося до вас не лише як до
людей, економічно зацікавлених у прибутках, а й як до відповідальних і
небайдужих до збереження довкілля. Тож просимо вас долучитися до заходів з
поглиблення русла річки Озниці, ставка та чищення водойми. Абсолютно впевнені,
— закінчується лист, — що спільними зусиллями ми можемо запобігти перетворенню
Остапівського водосховища на болото, а наші нащадки нами пишатимуться…» Однак
рекомендований лист повернувся відправникам, позаяк збіг термін зберігання на
поштовому відділенні, а адресат так його і не одержав. Прикро… Але
сподіваємося, що сторони все-таки врахують взаємну аргументацію і дійдуть
згоди. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Статистика погіршилась ЧитатиКАРАНТИН послаблено, але коронавірус нікуди
не подівся. За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ та РНБО, впродовж
доби, 8 червня, COVID-19 підтвердили у 394 українців, одужали 217 осіб, 13
пацієнтів померли. Загалом за весь час коронавірус виявили у 26 999 громадян,
із них 1932 дитини та 5050 медпрацівників. 12 412 пацієнтів одужали, 810, на
жаль, не змогли побороти хворобу. Всього в Україні досліджено 424 046 зразків
методом ПЛР та 43 444 — методом ІФА. При цьому міністр охорони здоров’я М. Степанов
зауважив: «Війну з COVID-19 ми ще не виграли». Статистика заражень
коронавірусом навіть погіршується, що вказує на загрозу другої хвилі.
На ринках стало вільніше ЧитатиМІНІСТЕРСТВО охорони здоров’я пом’якшило
протиепідемічні норми роботи ринків в умовах карантину. В новій постанові
залишилися ключові правила: допуск на територію після вимірювання температури і
виключно в масці; на вході повинні бути облаштовані місця для обробки рук
антисептиками та дошки з інформацією про профілактику COVID-19; на 10
квадратних метрів площі має бути один відвідувач; регулярна дезінфекція
поверхонь. Водночас у тексті постанови нема вимог щодо відстані між робочими
місцями продавців не менше 3 метрів та розміщення захисних екранів між
продавцями і покупцями, крім того, обов’язковий температурний скринінг при вході
на ринок передбачений лише для працівників, а не для відвідувачів, як було
раніше.
«Стіна»-довгобуд ЧитатиПРОЄКТ «Європейський вал» на кордоні з РФ,
започаткований за часів урядування А. Яценюка, дістав свого часу широкий
резонанс. Останніми роками в інформпросторі про нього призабули. Однак
експертна організація StateWatch тримає руку на пульсі й надсилає запити
Держприкордонслужбі. Згідно з відповідями на них, проєкт реалізується з 2015
року як комплекс захисту від агресії Російської Федерації. За п’ять років на
нього витратили 1,7 млрд грн. Програмою передбачено ще 400 млн грн нинішнього
року, з яких станом на 1 червня витрачено 53 млн грн. Станом на кінець травня
рівень готовності становить 40%. Спочатку передбачалося, що зведення завершать
ще позаторік, однак пізніше здавання об’єкта «в експлуатацію» перенесли на 2021
рік. Нині ж Держприкордонслужба заявляє, що фінансування було зменшене,
вартість робіт зросла, відтак з’явилася потреба у відтермінуванні реалізації
«Європейського валу» на 2025 рік.
В основному орієнтир на Захід ЧитатиЗГІДНО з результатами опитування
Київського міжнародного інституту соціології, 46,1% респондентів вважають, що
Україна має рухатись у напрямку вступу до Євросоюзу, а 41,9% — що наша держава
повинна прагнути стати членом НАТО. Щодо нейтральності висловилися 28,3% і
34,7% опитаних відповідно. Водночас 13,1% хочуть вступу до Євразійського
економічного союзу, а 12% опитаних бачать нашу державу в Організації договору
про колективну безпеку, куди входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан,
Таджикистан, Вірменія.
Карантин і безробіття ЧитатиЗА ДАНИМИ Федерації роботодавців України,
документи для оформ-лення допомоги через часткове безробіття на час карантину
для співробітників подали понад 14,69 тис. роботодавців. 10,86 тис. отримали
позитивні рішення для виплати зарплати 110,2 тис. своїм працівникам на загальну
суму 231 млн грн. «Програма діє фактично місяць, і на сьогодні ми можемо
говорити про її ефективність. Держава допомогла виплатити зарплати майже 100
тис. співробітників, роботодавці яких були змушені зупинити/скоротити свою
діяльність через карантин», — раніше зазначив міністр розвитку економіки,
торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко. Найактивнішими учасниками
програми є представники сфери торгівлі, пасажирських перевезень, громадського
харчування, готелів та промислового виробництва.
Борються зі страшною недугою Читати7 ЧЕРВНЯ — Міжнародний день людей, які
перехворіли на рак. У Центрі громадського здоров’я МОЗ повідомили, що наша
держава, на жаль, посідає друге місце в Європі за темпами онкозахворюваності. В
Україні на обліку стоять майже мільйон громадян з пухлинною патологією, які
успішно пройшли лікування і перебувають у стані ремісії. Отож, кажуть у ЦГЗ, із
року в рік збільшується число тих, хто повертається до життя після лікування.
Але небезпека для них залишається: зберігається високий ризик розвитку ще
одного злоякісного новоутворення, серцево-судинних захворювань, діабету й остеопорозу.
ЦГЗ закликає людей, які хворіли на рак, дотримуватися рекомендації стосовно
планових обстежень.
«Дія» не скрізь діє ЧитатиНАПРИКІНЦІ квітня Мінцифри заявило, що в
спеціальному мобільному додатку «Дія» доступна електронна версія паспорта.
Мовляв, можна не носити з собою книжечку чи картку з витягами до неї — усе це є
в телефоні, і це дуже зручно під час подорожі, для підтвердження віку, особи в
правоохоронних органах, для банківських операцій тощо. Українці, особливо
спрагла до технологій та поїздок молодь, радісно кинулися встановлювати
додаток, а низка ЗМІ поширила інформацію, буцімто електронний паспорт можна
подавати й для виїзду за кордон. Однак Державна прикордонна служба спростувала
цю заяву. Як і раніше, виїхати за межі країни можна лише за наявності
необхідних паспортних документів, тобто закордонного та паспорта громадянина
України, які визначені законодавством. «Дією» можна користуватися виключно в
межах країни.
|