Добрий господар

Боротися з моніліозом ніколи не пізно

ЦЯ ХВОРОБА уражує вишню звичайну та повстисту, черешню, абрикос, сливу, мигдаль, аличу, персик — тобто всі кісточкові культури. Потерпають і яблуня та груша, хоча й дещо менше.

Найперші прояви грізної недуги саду — моніліозу могли проявитися під час цвітіння. При сильному її розповсюдженні потерпають усі квітконосні пагони і навіть товсті гілки. Дерева стоять, неначе обпалені вогнем.

Влітку на фруктових сприятливі умови для поширення хвороби створюють в основному шкідники: яблунева плодожерка, казарка, яблуневий плодовий пильщик тощо. Спричиняє розповсюдження моніліозу парша. Вносять свою частку птахи. Ушкоджує плоди град. Якщо на такий плід потрапляють принесені вітром спори, вони проростають і заражають плодовою гниллю здорові насадження. Ось такий симбіоз шкідників, хвороб та природних умов спричиняє розвиток захворювання.

В окремі сприятливі для моніліозу роки хвороба може знищити увесь урожай.

Збудник хвороби — гриб. Шляхів його проникнення в наші садки чимало. Якщо навесні, у період цвітіння, спори потрапили на приймочку й пиляки — чекай великої халепи. Квіточки й листочки спочатку буріють, потім в’януть і всихають. У такому стані вони залишаються на дереві.

Влітку, особливо у вологу погоду, хвороба продовжує розвиватися на плодах, але вже у вигляді сірої гнилі.

Серед літа потрібно пильнувати за плодами. Спершу на них з’являються невеличкі плями бурого кольору. Поступово вони збільшуються, охоплюють більшу частину плода. Затим стає помітна велика кількість подушечок (їх ще можна назвати пухирцями) сірого кольору, розміщених своєрідними концентричними колами. Тут і знаходиться основний інкубатор напасті, бо ці подушечки-пухирці є скупченням спор гриба. А далі справі допомагає вітер.

Уражені плоди: і ті, що пообпадали, і ті, що залишилися на кущах, стають джерелом поширення плодової гнилі вже наступного року. Отже, грибниця зимує в уражених плодах. Але не тільки. Добре вона почувається взимку й у тканинах гілочок та пагонів.

Як боротися з цією хворобою? Неприпустимо, щоб уражені гілочки залишалися на деревах і кущах. Щойно помітили ознаки захворювання, потрібно видалити «потерпілі» частини рослини.

Влітку необхідно збирати та знищувати ушкоджені плоди; безупинно боротися зі шкідниками. Слід пам’ятати, що хвороба дуже підступна і вже наступної весни може проявитися з ще більшою силою. Тож рано навесні наступного року варто зробити омолоджувальне обрізування дерев. При цьому необхідно пам’ятати про дезінфекцію інструменту. Після цвітіння і ще через два тижні обприскайте насадження однопроцентною бордоською рідиною (100 г мідного купоросу, 100—150 г вапна на 10 л води). Добрий ефект дають також оздоровчі підживлення органічними та мінеральними добривами й особливо мікроелементами, що містять цинк, мідь, марганець, бор.