Добрий господар

Моя прекрасна троянда

НЕ МАЮЧИ на меті образити любителів наших милих «простих» квітів, усе ж стверджуємо: мало яка з них може зрівнятися красою і неймовірним ароматом із трояндою. Ця квітка радує людство з дуже давніх часів, і відтоді багато ботаніків попрацювали, схрещуючи між собою різні види і з дикими формами, щоб домогтися тієї пишності сортів, які сучасні квітникарі вирощують повсюдно.

Нині троянда набуває все більшої популярності в Україні, зокрема і в селах. Колись, пригадуєте, де-не-де в палісадниках можна було побачити простеньку форму з блідо-рожевими квітками і дрібними листочками, яка давала багато порості, тому її воліли позбутись. Нині ж господиньки, особливо молоді, прагнуть перетворити свої обійстя на трояндовий рай, замовляючи для цього саджанці через Інтернет. Одначе, як і у всякому ділі, тут потрібен системний підхід. Перш ніж замовляти, визначтеся, які види (не сорти, тут усе залежить від уподобань) хочете мати. Отже, трохи зорієнтуємо вас, шановні.

Королева всіх груп, звичайно, — чайна троянда. Відзначається напрочуд сильним ароматом, що нагадує запах гарного китайського чаю. Чайні троянди можуть сягати значної висоти — до 2 м (зазвичай до такої доростають виткі сорти). Краса квітів неймовірна. Бутони мають характерну гостру бокалоподібну форму, а стебла сильні й потужні, що дозволяє робити зрізку на букети. Зважаючи на розмір, кущі рекомендується садити або поодиноко, або в квітнику на задній лінії, щоб вони не притінювали інших видів.

Чайно-гібридні троянди називають іще великоквітковими. Були виведені від схрещування чайної троянди і ремонтантної (що повторно і навіть багатократно цвіте). Висота кущів варіюється від 60 см до 1 м. Діаметр квітки — 14—16 см. Розрізняють напівмахрові, махрові, густомахрові різновиди. Годяться на зрізку. Набагато краще пристосовані до наших зимових умов, ніж сорти чайної групи. Стануть окрасою в поодинокій посадці, скажімо, там і сям розкидані по садку, а також у складі груп. У горідчику їх варто висаджувати на середній лінії, по центру.

Виткі троянди, посаджені біля високих стін, здатні за один рік закрити непрезентабельний вигляд господарських будівель, облагородити альтанки, ліхтарі та забезпечити мереживну тінь при посадці на перголах (це така садова конструкція, накриття від палючого сонця, яке легко виготовити самому з дерев’яних секцій, з’єднаних поперечними брусами, або з металу, як багато хто робить для винограду). Виростають виткі сорти заввишки до 5 м; квіти дрібні, без запаху; стебла з малою кількістю колючок. Цвітуть рясно один раз на рік, зазвичай у весняну пору на пагонах минулого року. В різновидів троянд, що плетуться, є, окрім інших, великий плюс: їх дуже просто розмножувати живцями. Зрозуміло, що в квітнику їх слід садити на задній лінії біля опори чи спеціально ставити опору для них.

Флорибунда — це троянди, виведені вмілими руками. Себто в природі їх не існує, вся ця група почалася з одного сорту, отриманого після схрещування чайно-гібридних культиварів із сортами поліантових (багато­квіткові, квіти не поодинокі, а в суцвіттях) троянд. Результат перевершив усі очікування: одержана рослина вирізнялася вишуканою красою, великими розмірами кетяга і високою стійкістю до морозів. 1952-й вважається роком народження троянд флорибунда. Квіти в таких сортів завжди розташовуються на кінцях пагонів букетами, тобто одночасно можуть бути відкритими кілька дивовижних квіток діаметром близько 10 см. Флорибунда включає практично весь спектр забарвлень. Кущі стійкі до грибка і добре переносять зиму. З мінусів — майже цілковита відсутність аромату, висока вимогливість до світла (погано ростуть у тіні) і поливу. З огляду на це, а також на те, що кущі досить пишні, їх висаджують у квітнику на передостанній лінії.

Мініатюрні (карликові) троянди виростають заввишки від 20 до 50 см, вони вкриті дрібними яскравими квітами. Їх можна розміщувати в кашпо й у вазонах, і, звичайно, вони незамінні для декорування клумб у вигляді бордюру, себто це троянди першої лінії. Незважаючи на свою начебто беззахисність, ці малюки дуже стійкі: не дуже уражуються грибковими інфекціями і після омолоджувальної обрізки здатні наростити нові пагони і буйно квітнути другою хвилею; пристосовані до зимівлі у відкритому ґрунті. Розмноження проводиться звичайним живцюванням із високою приживлюваністю.

Ну, і справді царський вид — штамбові троянди. Це дерево з троянд, які розкриваються одна за одною, справжній «букет на ніжці». Композиція рукотворна, а тому дуже дорога. Створюється із живців чайно-гібридних, мініатюрних або поліантових троянд, які прищеплюють на єдине стебло. Щеплення виконується з великим мистецтвом, оскільки трояндове дерево повинне мати бездоганну форму.

Штамбові троянди дуже вибагливі, для їх успішного росту потрібно вибрати сонячну ділянку, захищену від постійного вітру. Цей прямостійний кущ необхідно вкривати на зиму, а виконати таку роботу нелегко. Для збереження декоративності слід щороку обрізати крону. Але хто заведе в себе такий діамант, то, повірте, збігатимуться сусіди, аби лиш глянути.

Отже, підбиваємо підсумки. При вирощуванні троянд на одній клумбі дуже важливо висаджувати рослини з урахуванням їх росту, адже неправильна посадка не тільки зменшує декоративність, а й негативно позначається на розвиткові більш низьких сортів, які потрапили в тінь своїх високих побратимів. Створюючи багаторівневу клумбу, слід дотримуватися правила — з країв висаджуються нижчі сорти, і далі по зросту.

Троянди мають чудовий вигляд при висадженні поодиноко на газоні в садку, хай це буде і несправжній газон. Їхня краса тільки підкреслюється монотонною зеленню стриженої трави.