Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Бувальщинка

Рябко і комунізм

Петро ОЛЕКСІЙЧУК.

с. Липляни

Малинського району

Житомирської області.

Ще в ті роки, коли існував «союз нерушимий», в одне поліське село завітав іноземець, який трохи вмів розмовляти російською. І от він у супроводі районного службовця поважно закрокував вулицею села. Йде й до всього уважно придивляється: як кучерявляться садки, як на людських городах зеленіють жито і пшениця, яке на в’язі гарне гніздо збудували лелеки...

Незабаром побачив здоровенний магазин товарів повсякденного попиту. А над дверима висів довгий фанерний щит, на якому метровими буквами було написано: «Нинішнє покоління житиме при комунізмі». Хотів іноземець зайти у приміщення торговельного закладу, а там черга така, що й кінця їй не видно.

— За чим це люди стоять? — запитав він крайнього із пишними вусами дядька. А той бачив, як іноземець довго і прискіпливо оглядав розписаного щита, і жартівливо відповів:

— Стоїмо за квитками до комунізму.

— Ага, я все зрозумів, — чемно сказав іноземець.

Непомітно промайнуло півтора десятка років. І знову, вже на початку буремних 1990-х, у це село прибув той самий уже трішечки посивілий іноземець.

Цього разу він вільно завітав до магазину і не побачив там жодного покупця. Бо й прилавки у тому торговельному закладі були геть порожні.

Вийшов іноземець із магазину і відразу примітив навпроти через дорогу у дворі місцевого жителя велику фанерну собачу будку, на якій красувався вже знайомий йому напис: «...покоління житиме при комунізмі».

Завітав тоді іноземець у двір, і, як виявилось згодом, потрапив до того самого вусатого господаря, що колись весело жартував із ним у черзі.

— Я бачу, що не тільки люди одержали квитки до комунізму... — приголомшено констатував іноземний гість.

— Еге ж, — із посмішкою підтакнув йому господар із добре вже посивілими вусами, — як бачите, не тільки люди, а й Рябко мій одержав квиток до комунізму. Он лежить, горопашний, на соковитій травичці біля будки, на травневому сонечку безтурботно ніжиться. Це ж не кожному таке щастя за життя випаде... А лише за комунізму!..