Міністерська чехарда, або Логіка «тику»

Михайло ГУБАШ.

Колаж Світлани Урбанської.

Днями Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів. Нове відомство виокремили з Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Останнє своєю чергою було утворене торік у серпні (коли Кабмін очолив Олексій Гончарук) шляхом об’єднання Міністерства екології та природних ресурсів і Міністерства енергетики та вугільної промисловості, які під цими назвами існували з 9 грудня 2010 року.

ВИ ЩЕ не заплутались у цих чиновницько-міністерських викрутасах? Якщо простіше, то все можна пояснити двома рядками: уряд Олексія Гончарука об’єднав Міненерго і Мінекології, а його наступник Денис Шмигаль повернув усе, як було. Ото «рехворма»!

За кілька днів до розділення гончаруківського Мінекоенерго новий Прем’єр-міністр пояснив, чому здав назад: «Для мене було дивним, коли я потрапив на перші засідання Кабінету Міністрів, коли міністр енергетики спочатку доповідав про стан справ у атомній енергетиці, потім — вугільна галузь, а потім — про червонокнижних рослин і вилов мотиля. З тих пір я став прихильником того, що екологією повинен займатися професійний еколог, якому це близько і який цим живе».

О! Дев’ять місяців знадобилося новим молодим і зеленим, щоб зрозуміти таку просту річ. Дев’ять! Місяців! Хоча могли б і роками цього доходити… Втім, заради справедливості треба зауважити, що до керманича «зеленої» команди «дійшло» раніше. Ще у січні Володимир Зеленський на особистій зустрічі з прем’єром Гончаруком зазначив: «У нас з вами було об’єднання деяких міністерств. Я думаю, що з самого початку це було правильне рішення (! — Ред.), тому що у нас, ми і з вами говорили про те, що у нас професійний кадровий голод. І у нас не дуже великий бюджет. Але мені здається, час показав, що деякі міністерства повинні бути розділені».

Зеленський зазначив, що, «напевно», є питання до Міністерства економіки, яке займається і сільським господарством, а також, «можливо», це стосується і Міністерства культури, і Міністерства ветеранів. «Мені здається, що потрібен новий концепт і новий підхід», — резюмував Глава держави і доручив тодішньому прем’єру внести відповідні пропозиції.

Знав, кому доручати — людині, яка, за його ж власним зізнанням, є «профаном в економіці». Та хіба тільки в ній? Ось як свого часу Гончарук пояснив логіку об’єднання Міненерго і Мінекології: «У світі є тренд, щоб небо було чистим. Наша енергетика традиційно є найбільшим забруднювачем повітря. Тобто вектор не тільки в тому, щоб зробити електроенергію більш доступною і дешевою, але в тому, щоб при цьому шкодити навколишньому середовищу мінімально». І додав, що коли не вийде, то можна буде повернутися до попереднього стану речей. Тобто важливе, державного рівня, рішення було ухвалене не на основі управлінсько-виробничого аналізу і наукових розрахунків, а методом «тику»: вдасться — не вдасться. Або ж узагалі «по приколу». Мовляв, є у світі ось такий «тренд»…

Ну і що ж? Минув час. Недовгий. Повернули, як було. Хто б сумнівався. Те ж саме, вочевидь, станеться й з іншими «реформованими» торік міністерствами, які нова влада об’єднала за тільки їй відомими прин-ципами чи навіть асоціаціями.

Наприклад, раніше існували Мінветеранів і МінТОТ (тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб). Останнє опікувалося проблемами реінтеграції Донбасу. Але ж обидва відомства були створені попередниками — при Порошенкові!

А так не годиться, вирішили нові й зелені. Тому об’єднали два в одне, утворивши єдине Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Якою логікою при цьому керувалися? Мабуть, такою: маємо ветеранів АТО—ООС, вони воювали на тимчасово окупованому Донбасі, тож можна об’єднати. Неначе нема вже в Україні ветеранів Другої світової, ОУН-УПА, Афганістану, «чорнобильців» тощо. Зате «по-новому»!

Та ж історія і з Мінкультури, яке Зе-команда поєднала з Мінмолодьспорту. Чому раніше молодь завжди поєднували зі спортом, зрозуміло без будь-яких пояснень. А людина в поважному віці активним спортом не займатиметься, хіба що фізкультурою. «О! — вигукнули новатори-реформатори. — Еврика!» Бо що таке фізкультура? Це фізична культура! І ключове тут слово «культура». Тож і можна об’єднати ці два міністерства. Неначе старші люди на відміну від молоді культурою не цікавляться...

Що вже казати про логіку створення такого гібриду, як Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства! Майже у всіх високорозвинених (і індустріальних!) країнах є окремі аграрні міністерства. А у чорноземної сільськогосподарської «годувальниці Європи» — агов?! Зате — «по-новому»!

Втім, зараз, як бачимо, недолугі реформатори з числа «слуг народу» змушені під тиском логіки повертатися до усталеного порядку. Все, як казав експрем’єр Гончарук, тобто метод «тику» не пройшов.

«Тренди», «бренди», «вектори», «концепти», «кейси» — ну дуже розумні й «наукові» слова. І звучать вони з вуст Зе-командирів гарно-прегарно. От тільки чомусь здається, що жодного змісту в них нема, так — стрясання повітря, пшик. Що життя і показує. На жаль.

Тож навіть найоптимістичнішим оптимістам і прихильникам стає дедалі зрозуміліше, що грати президента в кіно або на сцені набагато легше, ніж бути ним у реальному житті. Тут «по приколу» не завжди виходить.