• Точка зору

«Вірус не зацікавлений у смерті людини...»

Влад АБРАМОВ.

УНІАН.

Третього березня у Чернівецькій області був офіційно зафіксований перший випадок COVІD-19 в Україні. Минуло майже три місяці. Маємо понад 20 тисяч хворих, більш як 600 померлих. Країна пережила кілька тижнів суворого карантину, сьогодні звикає жити у послабленому його режимі. Світова картина розповсюдження вірусу також постійно змінюється. У «лідери» вийшли Південна та Північна Америка, а тим часом у Європі низка держав знімає карантинні обмеження і поступово відкриває кордони. А Чорногорія заявила, що повністю вийшла з пандемії — в країні немає хворих на COVІD-19.

Що ж буде з епідемією найближчі місяці й роки? Кому боятися вірусу передовсім? Своїми думками з цього приводу поділилася старший науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України кандидат біологічних наук Надія ЖОЛОБАК.

— Скажіть, чи очікували вірусологи, що коронавірус поширюватиметься такими швидкими темпами?

— Це стандартні темпи поширення. Міграція населення в світі дуже велика, ми за години перебираємося з материка на материк. І така мобільність має зворотний бік.

Із моменту виникнення вірусології як науки — а це вже понад 100 років — ученими детально вивчені механізми розмноження вірусів, закономірності їхньої взаємодії з чутливою клітиною, особливості імунної відповіді організму саме на інфекційний процес, викликаний вірусом, а не мікробом. Відповідь організму на коронавірусну інфекцію відповідає всім відомим закономірностям.

Але ми знаємо також, що будь-який вірус при багаторазовому послідовному інфікуванні, що має місце під час епідемічного спалаху, поступово втрачає свою активність, відбувається зменшення його агресивності щодо об’єкта, який він атакує. Свого часу була паніка з приводу SARS, MERS (спалахи захворювань на ці коронавіруси були відповідно в 2002 і 2015 роках). А зараз про них згадали тільки тому, що COVІD-19 з цієї ж родини вірусів і теж викликав епідемічний процес. Як сталося зі збудниками SARS, MERS, точно так само знизиться інфекційність COVІD-19, а епідемія має зійти нанівець.

Класичним прикладом, який ілюструє стратегію поведінки вірусів у людській популяції, є захворювання, що викликається вірусом герпесу. Інфікуючи людину в ранньому, постнатальному, періоді, вірус живе в наших нервових клітинах усе життя, псує іноді їхню якість, але у переважної більшості людей не виявляє себе. Бо вірус не зацікавлений у смерті людини, його завдання не вбити, а максимально довго існувати в середовищі.

— Як скоро COVID-19 перетвориться на «герпес»?

— Складно відповісти як скоро. Взагалі зниження патогенності COVID-19 відбувається вже зараз, але коронавірус продовжить циркулювати. І ми повинні розуміти, що є певні закономірності взаємодії вірусу і організму. Немає вірусу, який на всіх діє. Захворювання в кожному індивідуальному випадку протікає по-різному, залежно від віку, стану імунної системи, на характер перебігу впливатимуть препарати, які людина приймає, інші хвороби.

ВООЗ заявила, що захворювання, викликані COVID-19, діагностуватимуть також улітку. Втім, усі коронавірусні інфекції, а їх понад 40, постійно циркулюють, ми просто на них не звертаємо уваги (хоча хтось стикався, наприклад, із «кишковим грипом»). Коронавірус нікуди не зникне, адже він і не взявся нізвідки. Він існував трохи в іншій формі. Потім відбулася його зміна — еволюційний стрибок (яким саме чином — це предмет детального вивчення фахівців: вірусологів, молекулярних біологів).

— Можна говорити про сезонність? Чи знизиться кількість захворювань улітку?

— Пік захворювань — осінь і весна. Це пов’язано з тим, що в цей період більша скупченість населення: період навчання, тоді як влітку студенти на канікулах, більшість працюючих теж беруть відпустки саме в літній період, а потім повертаються в міста, де і запускається колективний інфекційний процес. Влітку коронавірусна інфекція однозначно піде на спад, ще й тому, що коронавірус не стійкий до ультрафіолетового випромінювання. Якщо літо буде спекотне, то ймовірність збереження коронавірусу в довкіллі дуже невелика.

Завжди потрібно пам’ятати, що ми живемо в світі вірусів, на «планеті вірусів». Тому будуть постійно з’являтися і знову поширюватися різноманітні нові-старі їхні форми. Людство завжди жило, живе і житиме в такому оточенні: ми всі сформовані. Головне не панікувати. Вважаю, що страхи з приводу епідемії перебільшені і введення тотального карантину не зовсім адекватна реакція. Адже тоді такий же карантин потрібно вводити при кожному спалаху грипу або ГРЗ. Можна запитати: «Чи потрібно рубати руку, якщо її можна просто помити?». Крім того, варто пам’ятати, що в умовах соціального шоку різко зростає формування індивідуального стресового стану, пригнічується робота імунної системи, і це теж призводить до хвороб.

— Чи правда, що можна повторно захворіти на коронавірус?

— Повернення інфекції — звичайне явище. Люди, які недоїдають (уживають мало білка), недосипають, перебувають у стресі, можуть хворіти повторно неодноразово.

У ситуації з COVID-19 головне — регулярно мити руки, не чіпати обличчя, очі, рот руками. Це звичайні вимоги, які виконуються будь-якими освіченими культурними людьми. Постійне носіння масок не виправдане: їх потрібно надягати хворій людині, щоб не заразити оточення, або ж здоровій на короткий час у приміщенні, в місцях масового скупчення людей, якщо хочете частково зменшити контакт із дрібнодисперсними краплями, що є в повітрі і, можливо, містять частинки якогось збудника. Якщо ж не знімати її годинами, то така поведінка тільки збільшує ймовірність зараження.

— Наскільки правильне твердження, що COVID-19 небезпечний тільки для літніх людей?

— Не зовсім, але проблема людей похилого віку, котрі контактують з COVID-19, в тому, що дуже багато з них приймають певний клас препаратів, які знижують тиск. А їхня дія полегшує проникнення вірусу всередину клітини. Тобто у таких груп населення, а це, звичайно, не тільки люди похилого віку (у Великобританії, наприклад, людей, які приймають ангіотензивні препарати цього класу, — 10%), сприйнятливість до захворювання більша.

Крім того, люди похилого віку зазвичай мають букет хронічних захворювань: компенсовані або не дуже зміни в серці, судинах, печінці, нирках, цукровий діабет. Відповідно різка щораз більша навантаженість на ці органи в умовах вірусної інфекції є небажаною. У важчій формі хворіють — незалежно від віку — курці, пацієнти з хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів, астмою. Проте аналогічно на стан організму впливають як грип, так і інші респіраторні захворювання.