|
Версія для друку На головну Двічі в одну річку Микола НЕЧИПОРЕНКО. Дніпропетровська область. На
початку травня на Дніпропетровщину нарешті завітали дощі. За прогнозами
місцевих синоптиків, опади, найвірогідніше, сягнуть місячної норми, та це
навряд чи зарадить ситуації, яка склалась у регіоні з водою. ЧИ ДІЙСНО становище настільки критичне? Зателефонувавши у
кілька сіл області, донедавна не бідних на воду, скрізь почув одне й те ж: якщо
в колодязях вода ще не зовсім зникла, то до цього йде. «Два-три відра витягнеш,
— повідомив із Маломихайлівки Сергій Плєхов, — а третє вже буде з мулом і
характерним запахом». Цього року з
ранньої весни навіть на таких чималих річках області, як Оріль та Самара, а
також побіля Монастирського і Зеленого островів Дніпра дружно заходилися
будувати свої греблі бобри. В дикій природі все закономірно: бобри нутром
відчувають, що з водою буде сутужно, тому й мостять загати, аби вони
затримували життєдайні потоки. Більшість
науковців Інституту проблем природокористування та екології, а також кількох
місцевих університетів, активісти численних природозахисних громадських
організацій і формувань закликають не сидіти склавши руки, а починати очищувати
засмічені річки, ставки, озера та інші водні об’єкти області. Тонни побутового
непотребу й будівельних відходів, звезені на узбережжя, потрапляють у русла
річок, у ставки та озера, перекривають балки, рівчаки і схили. Ще недавно
чотири річки регіону: Кільчень, Татарка, Мокра Сура і Берестова — вселяли
гордість. Нині вони засмічені горами мотлоху і твердих відходів. Науковці
Дніпропетровщини закликають створювати якомога більше штучних
котлованів-резервуарів і басейнів, куди збігала б і де затримувалася б прісна
дощова вода. Зрозуміло, такі водосховища наповнюватимуться літніми опадами
насамперед у низинах. Але їх варто створювати і на пагорбах. Адже головна мета
подібних споруд — поповнення ґрунтових вод. Це цілком прийнятна та реальна
програма. Противники
цієї ідеї, насамперед Регіональне управління водних ресурсів області,
категорично відкидають пропозиції вчених, називаючи їх абсурдними. Натомість
керівництво цієї владної установи пропонує перегородити Оріль від витоку до
впадання у Дніпро кількома десятками так званих перекатів. Як пояснює заступник
начальника управління Ігор Потапенко, «ми виймаємо пісок із дна, ґрунт, який є
поруч, лаштуємо у невеличкі дамби, і вода залишатиметься у заглибленнях». За
словами чиновників, цей «грандіозний» намір, утілений у проєкті «Відновлення
гідрологічного режиму та санітарного стану русла річки Оріль» вартістю не менше
112 мільйонів гривень, порятує тутешні малі й середні річки. Насправді ж, на
думку більшості учених та активістів, за цим криється підступний задум
керівників Регіонального офісу водних ресурсів Дніпра щодо видобутку піску з
річки. Інститут
проблем природокористування та екології однозначно оголосив цей проєкт таким,
що не відповідає сучасним науковим і законодавчим вимогам. Категоричним є і
висновок професора кафедри гідротехнічних споруд Національного університету
водного господарства України Дмитра Стефанишина: «Після локального добування
третини мільйона кубів піску з дна Орелі її водність не збільшиться». Попереднє
Міністерство екології і захисту довкілля не тільки рішуче відхилило проєкт
водників із Дніпра, а й звинуватило їх у навмисному підтасуванні фальшивих
оцінок впливу «планової діяльності на гідрологічний стан річки Оріль». Здавалося б,
усе зрозуміло. Але тільки не місцевим чиновникам: вони вирішили спробувати ще
раз зайти в одну і ту ж Оріль. Як відомо, нова влада «слуг народу» ліквідувала
колишнє Міністерство екології, перетворивши його на доважок Міністерства
енергетики. До нього й завітали гості з Дніпра із вищезгаданим проєктом. І
дістали схвалення на його втілення! Як таке могло статись, в обласному центрі
ніхто не втямить. Може, спрацювала давня схема: обіцянка щедро поділитися
коштами від реалізації річкового піску? А
найприкріше те, що у бурхливому вирі цього конфлікту ніхто не переймається
долею інших річок області, котра, як і вся країна, гостро потерпає від браку
води. Таке враження, що ніхто з її чільників не збирається тут жити далі... Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Пацієнт скоріш живий ЧитатиКАРАНТИН послабили, отже, бізнес потихеньку
оживає. Але не весь. За результатами опитування, проведеного Європейською
бізнес-асоціацією, третина підприємців заявила про 50-75% втрат від колишніх
доходів, ще 44% — про 50% втрат. Крім того, компанії повідомляють про значне
зростання дебіторської заборгованості, а 7% їх розглядають варіант закриття… Не
відбулося жодних змін у роботі або ж навіть зріс дохід лише у 14%. 48% компаній
вдалося зберегти заробітну плату персоналу в незмінному вигляді, але 29%
змушені скоротити суму оплати праці, а ще 19% відправили працівників у
неоплачувану відпустку. Водночас зберегли кадри у незмінному складі 59%
підприємств. До скорочення вдалися 33% компаній, а 6% нині шукають нових
працівників. Загалом бізнес готовий повертатися до роботи: 54% опитаних компаній
заявляють, що цілком відновлюють діяльність, але 60% думають над можливістю
повного чи часткового переходу на віддалений режим роботи.
Продовжуємо хворіти, одужувати ЧитатиЗА СВІЖОЮ інформацією МОЗ, упродовж доби, 27
травня, на COVID-19 захворіли 477 українців (із них 32 дитини та 104
медпрацівники), було госпіталізовано 141 особу. 11 пацієнтів померли, 444 —
одужали. Станом на вечір 26 травня за кордоном від коронавірусу вилікувалися
вже 78 наших громадян, померли дев’ятеро, 18 985 осіб звернулися по допомогу до
дипломатичних установ у рамках системи «Захист». Загалом в Україні методом ПЛР
досліджено 312 532 зразки.
Тенденція та сама ЧитатиНА ЖАЛЬ, так історично склалося (і досі не
«розклалося»), що українська мова хоч і є державною вже майже тридцять років,
але мова країни-агресора не втратила свого «модного» статусу. Позитивні
зрушення почалися після початку війни та посилювалися протягом «епохи
бідності», але за рік правління «зеленої» влади справджуються песимістичні
прогнози активістів-патріотів та інтелігенції. Останній моніторинг Нацради з
питань телебачення та радіомовлення засвідчив, що виконання засобами теле- та
радіомовлення встановлених законодавством вимог щодо мовних квот відбувається у
мінімальному відсотковому співвідношенні (тобто трохи й українською поговоримо,
аби не чіплялися). Регулятор надіслав листи керівникам теле- та
радіоорганізацій, у яких просить пояснити редакційну політику стосовно
обов’язкової частки звучання в ефірі української мови. У Нацраді наголосили, що
стурбовані такою ситуацією і бачать потенційний ризик порушення чинних норм, а також
ускладнень при виконанні їх у майбутньому.
Початок року не вдався ЧитатиЯК ІНФОРМУЮТЬ у Держстаті, впродовж
січня—березня фінансовий результат щодо оподаткування великих та середніх
підприємств — 4,9 млрд грн збитку (для порівняння: торік — 111,1 млрд грн
прибутку). Загалом збитків допущено на суму 204,8 мільярда (495% від
минулорічного показника). Прибуток підприємств становив 199,9 млрд грн — 131,1%
порівняно з торішнім січнем—березнем. Частка збиткових підприємств сягнула
40,8% (торік — 27,2%).
Стимулюють на папері ЧитатиЕКОНОМІКА — болюча тема. Звісно, світова
криза через коронавірус — зручне і логічне виправдання (хоч «економіка
спіткнулась і ризикує проїхатись обличчям по землі», як сказав Президент В. Зеленський
ще до всіх цих подій), але щось робити треба… Відповідно уряд репрезентував
«держпрограму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків,
спричинених COVID-19». Як зазначається, це дорожня карта, сформована за
пропозиціями міністерств, регіонів, аналітичних центрів, асоціацій, бізнесу та
провідних експертів. Розроблено заходи для шести секторів: промисловість,
сільське господарство, енергетика, транспорт та інфраструктура,
інформаційно-комунікаційні технології, сфера послуг. Програма ще не
доопрацьована, повну версію обіцяють оприлюднити за кілька днів.
Ще один тест ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Центру громадського здоров’я
МОЗ, розпочато тестування методом ІФА, який дає змогу виявити в організмі
людини антитіла, що виробляються, коли організм уражений вірусом. Тестують
жителів у Вінницькій, Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській,
Харківській, Херсонській областях та в столиці. Ключова відмінність
ІФА-тестування від ПЛР — воно виявляє імунну реакцію на вірус, тобто рівень
антитіл, а ПЛР-тестування — сам вірус в організмі.
Наживалися на страхах ЧитатиCOVID-19
— досі не відома хвороба, яка неабияк налякала всю планету. Занедужати не хоче
ніхто, тому люди вживають усіх, на їхню думку, дієвих засобів, аби уникнути
небезпеки. І хоча офіційна інформація стосовно вірусу, лікування хвороби, ним
спричиненої (нагадуємо, спеціальних ліків від неї нема, часник, цибуля,
алкоголь, імбир, вітаміни не справляють профілактичної дії, а вберегтися можна
шляхом обмеження соціальних контактів), є у вільному доступі, люди продовжують
вірити в дива та відверті обмани. На чому, певна річ, наживаються шахраї.
Кіберфахівці СБУ викрили масштабний продаж несертифікованих біодобавок через
Інтернет. Продавці наголошували саме на властивостях препаратів, які нібито
посилюють захисні можливості організму від коронавірусу, вводячи людей в оману
і наживаючись на їхніх страхах. Під час обшуків вилучено документи та
інструкції, які підтверджують протиправну діяльність, а також понад 1,1
мільйона доларів. Крім того, зловмисники ухилялися від сплати податків та
зборів, чим завдали збитків держбюджету на понад 80 мільйонів гривень. Триває
слідство.
|