Архів
П’ятниця,
29 травня 2020 року

№ 39 (19787)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Закон і дишло

Гуманізація криміналізації

Валерій ДЕМЧЕНКО.

м. Київ.

Кримінальну державу ми вже збудували. Факт! А юридично і соціально захистити носіїв цієї «державності» поки що не можемо. Де гуманні закони, де, зрештою, наш гуманний суд?

Якщо вже йти в Європу, то з найгуманнішим судом у світі. На цьому наполягають і деякі єврокомісари. Кажете, що у них самих там не все о’кей, що не їм нас учити? Так вони ж уже в Європі, а нам туди ще треба дійти!

Та хіба ж могли українські суди стати найгуманнішими, якщо у нас до цього часу закони були не дуже гуманними? Тепер Верховна Рада частково усунула хиби — «декриміналізувала» правопорушення у сфері господарської та службової діяльності. Нарешті круті бізнесмени та VIP-чиновники можуть полегшено зітхнути — красти стало набагато безпечніше. За махінації з банкрутством, приватизаційними паперами, виробництво контрафактної продукції, контрабанду тощо нікого вже до в’язниці не потягнуть. Будуть тільки накладати штрафи. Можливо, навіть великі. А хіба це гуманно?

У виявленні гуманізму законодавці могли б бути й послідовнішими. Передбачити, наприклад, у відповідній статті за сумнівне «привласнення»:

— першого мільйона — затаврувати вигуками «Ганьба!»;

— десяти мільйонів — поставити у куток;

— ста мільйонів — поставити навколішки на китайську гречку, бо свою геть усю продали за кордон за валюту.

Можна запровадити і матеріальне відшкодування:

— за кожний украдений мільйон — штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати, за мільярд — дві мінімальні зарплати.

На практиці, кажуть, воно так і буде. Отже, гуманним європейцям за долю наших бізнесменів-чиновників непокоїтись не варто.

А от сумнозвісна стаття 365-та, яка передбачає тільки політичну відповідальність, залишилась поки що без змін. Хоч як світочі вітчизняної демократії і намагались її скасувати. Держслужбовців та політиків при владі будуть і надалі лякати (на щастя, лише лякати!) буцегарнею. А це негативно позначатиметься на їхньому психічному здоров’ї.

Для зняття стресу в цієї категорії громадян пропоную запровадити дитяче покарання: зняти штани і відшмагати паском... Пардон, пропозицію відкликаю. Це теж негуманно. Європейським співтовариством буде засуджено однозначно.

А тому залишається найгуманніше європокарання: взяти на поруки і відправити на перевиховання до Ради Європи. Хай там уже ними наші благодійники — високоповажні тьоті й дяді — опікуються, годуючи з ложечки та співаючи перед сном колискові про невідворотність покарання за вчинені на батьківщині злочини...

Версія для друку          До списку статтей

Народний імунітет

Мартин ПАНДЕМІН,

фольклорист

«Веселої світлиці».

Було колись в Україні… співали вільні козаки про народного улюбленця Байду. А тепер хоч на яке політичне шоу не поткнись, тільки й чуєш «Пісню про Байдена та його заокеанських холуїв». О часи, о звичаї!

 

Мал. В. Солонька.

— Лікарю, я чув, що ви хотіли вулик із бджолами купити.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове