![]() |
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
Версія для друку На головну
Бджіл морять, а влада мовчить Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область.
Срібнянський, Ніжинський, Ріпкинський, Борзнянський, Прилуцький, Новгород-Сіверський — це тільки частина районів, де проблема масової загибелі бджіл вийшла на рівень публічної дискусії. Щоправда, точиться вона не у владних кабінетах, а серед населення. Пасічники б’ють на сполох: їхніх комах труять невідомими хімікатами агрофірми, що орендують селянські паї. Рахунок постраждалих бджолосімей іде навіть не на сотні, а на тисячі. Загинули льотні комахи Масовий мор на пасіках не припиняється від початку квітня. Подекуди гинуть не тільки комахи, а й свійські тварини. Нещодавно здійняли тривогу пасічники Борзнянського району, зокрема в селі Хороше Озеро, де їх понад два десятки. У Станіслава Кантура 40 бджолосімей. Свою пасіку чоловік збирав п’ять років. Каже, що третій рік поспіль у нього мруть бджоли, однак такого жаху, як нині, ще не було. Мор золотокрилок він та його земляки пов’язують із діяльністю агрохолдингу СТОВ «Дружба Нова», яке вносить хімію на голу землю. — Почалося це на Вербну неділю. Як зараз пам’ятаю, тоді було вітряно. І в таку погоду «Дружба Нова» вносила добриво! — розповідає пасічник. — Увечері я помітив, що з бджолами щось не те. Наступного дня пасічник відрами вигрібав із вуликів мертвих комах. «Уся льотна бджола, яка повинна обігрівати вулик, приносити нектар, пилок, воду, — вона пропала. Матка вже насіяла необхідну кількість «молодняку», тепер навіть не знаю, як бути», — бідкається Станіслав. «Стрекоза» проти золотокрилок БРАТИ Іван та Микола Стрижаки із села Остер упродовж місяця дістають мертвих комах із вуликів. Село з двох боків оборане орендарями, посіви — за кілька метрів од хат. І всі ниви періодично протруюються. «Це триває вже місяць, — стверджує Іван. — «Дружба Нова» почала повторну обробку, і знову ця «стрекоза» проїхала по полях, поливаючи землю якимись хімікатами. В підсумку бджоли мруть». Чоловік каже, що телефонував представникам агрохолдингу і пропонував зустрітись, однак розмови не вийшло. — Є такий Давидов — куратор по нашому району. Він відмовився приїжджати, сказав, що треба аналіз. Але не просто аналіз, а щоб там було прописано, від яких саме хімікатів загинула бджола. А коли я прийду з тим висновком, вони відкараскаються, що цього не застосовували, — обурюється пасічник. — Телефонував із цього приводу і в Держекоінспекцію, але там відповіли, що це не їхня компетенція. Як це? Власники господарств застосовують незрозумілі препарати, гинуть тварини і комахи, а органам державної влади не до цього... Микола скрушно додає: «Загинула льотна бджола. Ми б і раді кудись втекти з пасікою, але вся заплава Остра розорана нелегалами, в лісі навіть пні повикорчовували і заорали». Вимагають ефективного контролю ПОДІБНА біда і в інших районах області. За повідомленням голови громадського об’єднання «Спілка бджолярів Ніжинщини» Петра Балаша, тут вимерла понад тисяча бджолосімей. Також постарались латифундисти зі СТОВ «Дружба Нова». Як розповів місцевий пасічник Сергій Євдокименко, у селі Яблуневе загинуло 150 бджолосімей — 90 відсотків усіх пасік! Подібна ситуація поблизу Ніжина — у мікрорайонах Круча та Мигалівка не стало 200. Днями забили на сполох бджолярі Ріпкинського району. Голова Любецької ОТГ Сергій Пінчук говорить, що триває мор на пасіках у тих селах, де землі орендує вже згадуване СТОВ «Дружба Нова». Громада має намір створити комісію та передати на експертизу мертвих комах. Більшість пасічників висловлюють підозру, що агрохолдинг порушує правила поводження з хімікатами, що шкодить довкіллю. Станіслав Кантур, скажімо, сам колишній працівник агрофірми, тому добре розуміє і навіть переконаний у тому, що загибель комах напряму пов’язана із застосуванням КАСу — карбамідно-азотної суміші. — Цей препарат треба вносити в землю. Це дає змогу заощаджувати близько 70% добрива, при цьому без шкоди для навколишнього середовища. Але його ллють на землю через обприскувач! — дивується такій безповідальності агрономів та безкарності холдингу чоловік. — Потім вітер здіймає пилюку і відносить її на рослини… Цим хлопцям здається, що простіше і швидше використати «стрекозу», ніж вкладати гроші в технології. Однак така стратегія — гроші на вітер у прямому сенсі слова для них і лихо для нас. Застосування аграріями препаратів має контролювати держава. Таким чином, байдужість та безхребетність влади породили безкарність і масову загибель комах. Бджолярі кажуть, що нинішнього року держава обіцяла їм доплату — по 200 гривень на кожну бджолосім’ю. Вони пропонують натомість пустити ці гроші на створення сучасних лабораторій та органів контролю за використанням хімікатів. P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що на нараді в ОДА з участю Держпродспоживслужби, правоохоронців, бджолярів та підприємців було ухвалено рішення посилити контроль за діяльністю сільгосппідприємств. Власники пасік мають паспортизувати їх у філіях державних лікарень ветмедицини і, в разі отримання повідомлення про хімічну обробку сільгоспугідь, ізолювати бджіл. Аграрії перед проведенням відповідних робіт зобов’язані інформувати про це пасічників, голів громад та відповідні ради не пізніше, ніж за три доби. Які саме хімікати застосовувало на своїх полях СТОВ «Дружба Нова», досі не ясно. Залишається сподіватись на експертизу загиблих бджіл, яку замовили бджолярі. Втім, юридичних наслідків для латифундистів ця експертиза не матиме. Версія для друку На головну |
Цифри стабільно коливаютьсяЧитатиОчікують на спадЧитатиДошкільнята поки що побудуть удомаЧитатиДізнатися долю ріднихЧитатиШукатимуть правди в ООНЧитатиРегіони — дисциплінованіЧитати |