|
Версія для друку На головну Дика троянда — квітка надії Підготував Григорій РУДЬ.  |
Фото із сайту USAID Україна. |
Ветеран
АТО Геннадій Попелюський із Костянтинівки отримав два гектари землі і заклав
першу в Донецькій області плантацію шипшини. Землю здавав для аналізу в
лабораторію, щоб переконатися, що вона підходить для вирощування такої
культури. «СПОЧАТКУ хотів вирощувати горіхи, але
після консультацій відмовився від цієї ідеї. Мій знайомий підприємець порадив
посадити шипшину — земля і клімат Сходу України для цього ідеально підходять»,
— розповідає Геннадій. Іще під час
служби у 72-й окремій механізованій бригаді почав думати, чим займатися далі.
Познайомився з підприємцем з Одещини, який вирощує шипшину і горіхи. Читав
багато історій про ветеранів АТО, про їхні успішні бізнеси. Це і надихнуло
чоловіка зайнятися власною справою. Після демобілізації у січні 2020 року
придбав мотоблок, розчистив хащі, які були біля його ділянки, згодом виорав
поле, яке понад 20 років ніхто не обробляв. Майже два
роки ветеран АТО витратив на вивчення цієї теми. Дізнавався, де і які саджанці
купити, читав тематичну літературу, питав поради у тих, хто має такий досвід
вирощування дикорослої троянди. Замовив майже сім тисяч однорічних саджанців.
За них Геннадій заплатив 100 000 гривень. Сорти «Клубний» і «Глобус» привіз із
Одещини. Придбав їх у підприємця, який уже вирощує шипшину і експортує її до
Європи. Садити саджанці допомагала уся родина Геннадія і побратими громадського
формування «Гайдамаки». «Зараз
важливо, щоб кущі прижилися. У нас тут буде крапельний полив. Перші квіти і
плоди чекаємо наступного року», — каже чоловік. У лютому
Геннадій взяв участь у тренінгу, який для ветеранів АТО був організований у
Краматорську. Разом із бізнес-тренером порахував прибуток, можливі ризики,
основні і додаткові витрати, їхню окупність. Також дізнався про те, як можна
розвивати цю справу. «Хочу, щоб
моя історія була прикладом для інших. Багато ветеранів АТО отримують землю і
продають її. Я теж так хотів зробити, навіть виставив на продаж. Але передумав.
Моя дружина Катерина підтримала ідею працювати на своїй землі. Я вирішив
вкладати свій час, працю і талант у садівництво», — говорить Геннадій. Урожай
шипшини ветеран АТО планує продавати до Європи. Каже, що має попередні
домовленості зі знайомим фермером і кооперативом. Також разом із побратимами
збільшуватиме шипшинові поля. Друг Геннадія Андрій Балан допомагав садити
шипшину. На своїх двох гектарах, які отримав поряд, садитиме наступного року. Геннадій
став першим ветераном АТО, який отримав землю у Костянтинівці. Ці два гектари
неподалік від міста, поряд — річка Кривий Торець. «Я полюбив
цю ділянку, наодинці з природою. Люблю тут бути і один, і з родиною. Сьогодні,
коли усі допомагають мені засадити цю землю, я щасливий, вона віддячить мені»,
— каже чоловік. Також
Геннадій хоче створити на Донеччині кооператив, до якого зможуть увійти
ветерани АТО, які займаються фермерською справою. Люди
почали вживати плоди шипшини ще в кінці льодовикового періоду. Кислуваті і
терпкі на смак, зараз вони широко застосовуються для виготовлення корисних
настоїв, квасу, пастили, мармеладу, джему, цукерок, киселю тощо. У китайській
кулінарії часто використовують пелюстки шипшини. Молоді гілки і пагони деяких
видів цих рослин на Кавказі вживали замість овочів. Плоди часто додають у вина
і наливки для надання їм особливого смаку. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Убивча посуха ЧитатиОДЕЩИНА потерпає від погодних умов:
тамтешні фермери заявили, що такої посухи тут не було від часів голодомору 1947
року. Голова ОДА М. Куций б’є на сполох: область перебуває на межі загибелі
півмільйона гектарів озимих, а це понад 50% усіх посівів у регіоні. Торік
змогли зібрати 3,7 млн тонн урожаю, але нинішній, за прогнозами, може становити
лише 1,2 млн тонн. Облдержадміністрація звернулася до банківських установ із
проханням відстрочили погашення кредитів або надати пільгові умови для
сільгоспвиробників, які постраждали від посухи.
Вперше позитивна динаміка ЧитатиЗА ДОБУ, 13 травня, на COVID-19 занедужали
422 особи, з них 42 дитини та 70 медпрацівників, госпіталізували 136 пацієнтів,
померли 17 хворих. При цьому, за словами міністра охорони здоров’я М.
Степанова, вперше за весь перебіг коронавірусу в Україні кількість осіб, які
його побороли, — 427 — перевищила число інфікованих. Загалом від моменту
виявлення першого пацієнта перехворіли 16 847 осіб, із них 1172 дитини та 3278
медпрацівників. Змогли одужати 4143 українці, померли 456 (із них 24 — медики).
Найбільше коронавірус «пройшовся» по Буковині: за весь час там зафіксовано 2516
інфікованих осіб.
Про Україну без України... ЧитатиУ СЕРЕДУ в Берліні представники РФ та
Німеччини обговорили війну на Донбасі. За підсумками зустрічі було заявлено, що
все пройшло конструктивно, досягнуто угод про взаємні подальші дії. Переговори
відбулися без участі українців.
Впоралася лише одна ЧитатиУРЯД свого часу запровадив доплати в
розмірі 300% зарплатні медпрацівникам, які лікують хворих на коронавірус. Але з
реалізацією цього рішення виникли проблеми. Місцева влада перекладає
відповідальність на центральну, і навпаки… Тим часом знайшлася область, яка
змогла впоратися з таким, як виявилося, тягарем, — Полтавська. Тут у повному
обсязі здійснили виплати за березень — у середньому кожний задіяний у турботі
про пацієнтів із коронавірусом медичний працівник одержав близько 21 тисячі
гривень.
Криза молочної галузі ЧитатиЗА ДАНИМИ Асоціації виробників молока, за
перші чотири місяці року було імпортовано молокопродукції на загальну суму 88,7
млн дол. — на 156% більше, ніж торік. Втрати від скорочення експорту наших
товарів сягнули 22,7 млн дол., від’ємне торговельне сальдо — 24 млн дол.
Найбільше ввезли з-за кордону вершкового масла (хоча й менше, ніж у попередні
місяці) — +992% (4,1 тис. т), групи молока і вершків незгущених — +664% (4 тис.
т) та казеїну — +415% (67 т). Натомість експортовано товарів на 64,7 млн дол.,
що на 26% менше, ніж торік. Найбільше втратило наше вершкове масло: мінус 45,5%
(продано за кордон лише 4,1 тис. т), також триває зменшення продажів групи
товарів молока та вершків згущених — мінус 34% (6,5 тис. т).
Ходитимуть електрички Читати«УКРЗАЛІЗНИЦЯ» розробила план виходу із
транспортного карантину. Коли послаблять чи скасують усеукраїнські обмеження,
спершу на колії повернуться 745 електричок для забезпечення підвозу до місць
роботи в «години пік», потім почне ходити ще 571 поїзд. При цьому компанія
нагадує про збитковість цього виду транспорту через постійну недокомпенсацію
місцевими органами влади поїздок пільговиків і просить це виправити.
Видають себе за держоргани ЧитатиНАЦІОНАЛЬНЕ агентство з питань
запобігання корупції заявило, що почастішали випадки, коли невідомі телефонують
суб’єктам декларування від імені співробітників НАЗК і намагаються чинити на
них тиск в інтересах колекторських компаній. Справжні працівники НАЗК
звертаються до суб’єктів через офіційну електронну пошту, що закінчується на
@nazk.gov.ua, через стаціонарні телефони, що починаються на 044, або шляхом
поштових відправлень. Все інше — ознаки шахрайства, про які попросили
повідомляти.
У Білорусь — за закордонним ЧитатиЗ 1 ВЕРЕСНЯ почнуть діяти нові правила
перетину кордону з сусідньою країною. Аби поїхати в Білорусь, буде потрібен
закордонний паспорт (натомість в’їхати в Україну звідти можна й за внутрішнім
паспортом). Причин кілька: низький ступінь захисту наших «книжечок», що
призводить до зростання кількості підробок; відсутність у звичайному паспорті інформації
про особу латиницею унеможливлює автоматичне зчитування інформації при
здійсненні прикордонного контролю; якщо людина загубила внутрішній паспорт на
території Білорусі, то його відновлення дипломатичними установами є складним і
тривалим. Використання під час поїздок у сусідню країну закордонних паспортів,
сподіваються в уряді, зменшить термін проходження прикордонного контролю кожним
громадянином та підвищить зручність цієї процедури.
|