|
Версія для друку На головну Тріски летять, пилові бурі несуться Микола ЯСЕНЬ. Дніпропетровська область. Чи
не складається у вас враження, що Україну окупували лісоруби? Бо якщо гадаєте,
що тільки Карпати та Полісся вирубують-випилюють під корінь у прямому сенсі
слова, а потім ще й випалюють дотла все, що після нещадних «санітарних» рубок
залишається, то дуже помиляєтесь. Регіони, лісистість яких вдвічі-втричі й так
далі менша від вищезгаданих, також потерпають від цієї навали. НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ, яка належить до степової зони,
лісові насадження нині становлять 5,8 відсотка її території, хоча кілька років
тому перед місцевими лісгоспами було поставлено завдання довести тут заліснення
мінімум до 8 відсотків. Насправді робилось і робиться геть протилежне. Повсюдно
і нещадно. Всупереч бадьорим рапортам лісівників, що площі вирубки повсякчас
скорочуються, екологи стверджують, що за останні чотири роки лісових насаджень
на Придніпров’ї зникло у дев’ять разів більше, ніж була природна потреба. У
2016-му на Дніпропетровщині вирубали дерев більш ніж на 4 тисячах гектарів, у
наступному — «лише» на 3,6 тисячі гектарів, а у 2018-му та 2019 роках — на 3 і
2,7 тисячі га відповідно. При цьому торік площа нових лісових насаджень в
області ледве сягнула 327 гектарів! Підрахуйте: посадили практично у дев’ять
разів менше, ніж вирубали. Тобто придніпровська зона впевнено взяла курс на
перетворення на суцільну пустелю. І стараються всі: з одного боку, браконьєри —
чорні лісоруби, а з іншого — лісничі зі своїми узаконеними нібито санітарними
вирубками. А тим часом
на території області у квітні через пилові бурі було нічим дихати. До того ж
щодня в місцевих екосистемах на голих степових просторах фіксувалося до 13
локальних займань решток торішньої рослинності. За відсутності лісових
насаджень вітри розносили попіл разом із курявою та задушливим запахом згарищ
на величезні відстані. Обласний центр екологічного моніторингу і Державний
регіональний центр з гідрометеорології «заспокоювали», що «така ситуація
пов’язана з високим атмосферним тиском, поривчастими вітрами і підвищенням
температури у приземному шарі». Це, мовляв, «спричинює накопичення забруднених
речовин ближче до поверхні землі, які потім піднімаються вище і розносяться
далі повітряними потоками». Немов після тривалої сплячки, у містах і районах
попрокидалися екологічні служби при органах влади і навперебій повідомляли, що
«надмірна концентрація дрібнодисперсного пилу, знову ж таки, через суху погоду
і сильні вітри становить загрозу здоров’ю населення, тому варто берегтися». Тож
людей у зв’язку з епідемією коронавірусу не тільки заганяли сидіти вдома і
надвір носа не показувати, а ще й закликали не відчиняти кватирок і не
провітрювати жилих помешкань. Як таке можна витримати? У зв’язку з
цим екологи та спеціалісти аграрної галузі в один голос заявили, що в умовах
кліматично-погодних змін у бік потепління незабаром область постійно
потерпатиме від пилових бур і знесення поверхневого родючого шару чорнозему
разом із гумусом, який просто на вагу золота. І причина цього — безжально більш
як наполовину знищені практично нічийні полезахисні лісосмуги та нещадна вирубка
і без того поодиноких лісів. Тож краянам або доведеться звикати до забрудненого
пилом та час від часу продуктами горіння повітря, або боротися не просто за
збереження лісистості краю, а й за її нарощення бодай у три-п’ять разів. Інакше
вже у наш час і за наших поколінь розпочнеться перетворення степової зони
України на еродовану, неродючу, пилоутворюючу пустелю. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Убивча посуха ЧитатиОДЕЩИНА потерпає від погодних умов:
тамтешні фермери заявили, що такої посухи тут не було від часів голодомору 1947
року. Голова ОДА М. Куций б’є на сполох: область перебуває на межі загибелі
півмільйона гектарів озимих, а це понад 50% усіх посівів у регіоні. Торік
змогли зібрати 3,7 млн тонн урожаю, але нинішній, за прогнозами, може становити
лише 1,2 млн тонн. Облдержадміністрація звернулася до банківських установ із
проханням відстрочили погашення кредитів або надати пільгові умови для
сільгоспвиробників, які постраждали від посухи.
Вперше позитивна динаміка ЧитатиЗА ДОБУ, 13 травня, на COVID-19 занедужали
422 особи, з них 42 дитини та 70 медпрацівників, госпіталізували 136 пацієнтів,
померли 17 хворих. При цьому, за словами міністра охорони здоров’я М.
Степанова, вперше за весь перебіг коронавірусу в Україні кількість осіб, які
його побороли, — 427 — перевищила число інфікованих. Загалом від моменту
виявлення першого пацієнта перехворіли 16 847 осіб, із них 1172 дитини та 3278
медпрацівників. Змогли одужати 4143 українці, померли 456 (із них 24 — медики).
Найбільше коронавірус «пройшовся» по Буковині: за весь час там зафіксовано 2516
інфікованих осіб.
Про Україну без України... ЧитатиУ СЕРЕДУ в Берліні представники РФ та
Німеччини обговорили війну на Донбасі. За підсумками зустрічі було заявлено, що
все пройшло конструктивно, досягнуто угод про взаємні подальші дії. Переговори
відбулися без участі українців.
Впоралася лише одна ЧитатиУРЯД свого часу запровадив доплати в
розмірі 300% зарплатні медпрацівникам, які лікують хворих на коронавірус. Але з
реалізацією цього рішення виникли проблеми. Місцева влада перекладає
відповідальність на центральну, і навпаки… Тим часом знайшлася область, яка
змогла впоратися з таким, як виявилося, тягарем, — Полтавська. Тут у повному
обсязі здійснили виплати за березень — у середньому кожний задіяний у турботі
про пацієнтів із коронавірусом медичний працівник одержав близько 21 тисячі
гривень.
Криза молочної галузі ЧитатиЗА ДАНИМИ Асоціації виробників молока, за
перші чотири місяці року було імпортовано молокопродукції на загальну суму 88,7
млн дол. — на 156% більше, ніж торік. Втрати від скорочення експорту наших
товарів сягнули 22,7 млн дол., від’ємне торговельне сальдо — 24 млн дол.
Найбільше ввезли з-за кордону вершкового масла (хоча й менше, ніж у попередні
місяці) — +992% (4,1 тис. т), групи молока і вершків незгущених — +664% (4 тис.
т) та казеїну — +415% (67 т). Натомість експортовано товарів на 64,7 млн дол.,
що на 26% менше, ніж торік. Найбільше втратило наше вершкове масло: мінус 45,5%
(продано за кордон лише 4,1 тис. т), також триває зменшення продажів групи
товарів молока та вершків згущених — мінус 34% (6,5 тис. т).
Ходитимуть електрички Читати«УКРЗАЛІЗНИЦЯ» розробила план виходу із
транспортного карантину. Коли послаблять чи скасують усеукраїнські обмеження,
спершу на колії повернуться 745 електричок для забезпечення підвозу до місць
роботи в «години пік», потім почне ходити ще 571 поїзд. При цьому компанія
нагадує про збитковість цього виду транспорту через постійну недокомпенсацію
місцевими органами влади поїздок пільговиків і просить це виправити.
Видають себе за держоргани ЧитатиНАЦІОНАЛЬНЕ агентство з питань
запобігання корупції заявило, що почастішали випадки, коли невідомі телефонують
суб’єктам декларування від імені співробітників НАЗК і намагаються чинити на
них тиск в інтересах колекторських компаній. Справжні працівники НАЗК
звертаються до суб’єктів через офіційну електронну пошту, що закінчується на
@nazk.gov.ua, через стаціонарні телефони, що починаються на 044, або шляхом
поштових відправлень. Все інше — ознаки шахрайства, про які попросили
повідомляти.
У Білорусь — за закордонним ЧитатиЗ 1 ВЕРЕСНЯ почнуть діяти нові правила
перетину кордону з сусідньою країною. Аби поїхати в Білорусь, буде потрібен
закордонний паспорт (натомість в’їхати в Україну звідти можна й за внутрішнім
паспортом). Причин кілька: низький ступінь захисту наших «книжечок», що
призводить до зростання кількості підробок; відсутність у звичайному паспорті інформації
про особу латиницею унеможливлює автоматичне зчитування інформації при
здійсненні прикордонного контролю; якщо людина загубила внутрішній паспорт на
території Білорусі, то його відновлення дипломатичними установами є складним і
тривалим. Використання під час поїздок у сусідню країну закордонних паспортів,
сподіваються в уряді, зменшить термін проходження прикордонного контролю кожним
громадянином та підвищить зручність цієї процедури.
|