Пост здоров’я

Cторінку підготував
Микола ЮРЧИШИН.

• Варто пам’ятати

Тренуйте свій мозок

Олександр ВАЙСЕРМАН,

геронтолог.

Зберегти добру пам’ять і свіжість думки до глибокої старості вдається аж ніяк не всім. За повідомленнями МОЗ України, нині від вікових змін у мозку — деменції — потерпає 63 тисячі осіб. Пігулок для запобігання патології чи її лікування, на жаль, немає. Проте віковим змінам мозку можна запобігти.

ЧИ ПОВ’ЯЗАНІ між собою деменція і старість? Є два підвиди деменції: суто стареча і деменція альцгеймерівського типу (хвороба Альцгеймера). Перший варіант — наслідок, як правило, вікових судинних патологій. І найпровокативнішим чинником тут справді є вік.

Другий підвид розвивається внаслідок ураження сірої речовини мозку і зумовлений, як досліджено, накопиченням у ній продуктів розпаду певного білка. Зважаючи на статистику, хвороба Альцгеймера уражає одного з 20 людей віком понад 65 років. Водночас перші симптоми цієї патології можуть з’явитися вже після 45 років, дуже агресивно наростаючи. А стареча деменція розвивається зазвичай, поступово. І вибірково: багато людей на дев’ятому десятку життя не мають проблем із пам’яттю і мисленням. Тож деменція і старість — не синоніми.

Які ж перші тривожні сигнали, що свідчать про розвиток деменції? Скажімо, людина вкотре забуває, куди поклала ручку, окуляри, ключі, парасольку. Або ж, вийшовши з дому, не може згадати, чи вимкнула праску, світло, газ. Зустрівши давнього знайомого, не знає, як до нього звернутися. Хтось може нагадати, що таке буває чи не з кожним. Так, через втому і заклопотаність. Проте систематична забудькуватість — тривожний симптом.

Ознакою деменції є погіршення пам’яті, коли забуваються передусім поточні події. Натомість події дитячих чи молодих років постійно спливають у пам’яті. Процес прогресує, людині важко зосередитися на будь-якій справі, незрозумілим стає значення раніше добре відомих слів (так зване порушення семантичної пам’яті), погіршується слух...

Одним із найстійкіших діагностичних симптомів деменції є апатія. Геронтологи не раз зауважували: люди депресивні, песимістичні загалом старіють стрімкіше, а ось оптимісти — навпаки.

Чи допомагає щось принаймні зменшити ризик розвитку деменції або хоча б відтягнути її прихід? Деякі дослідження показують, що здорова дієта, фізична і розумова активність (вивчення нових мов, запам’ятовування віршів, читання) справді можуть запобігати розвитку хвороби.

Хто більше ризикує на старості втратити пам’ять: людина інтелектуальної праці чи фізичної? На деменцію може хворіти і геніальний учений, і людина без будь-якої освіти. Але повсюдно діє закономірність: певним захистом від деменції є повсякденна посильна робота, що й змушує розвивати пам’ять.