Наша пошта

• Точка зору

Викорінюймо лихе у зародку

Любов МИРОНЕНКО.

 Київська область.

ДУША болить за наше майбутнє, яке ось у ці дні котиться хтозна-куди. Бо ж, як пише економіст Борис Кушнірук («СВ» за 30.04 ц.р.), у вищих інстанціях — злодійство. Пролізло туди, на жаль, чимало негідників. Звідси й численні злочини в державі: шахрайство, підступність, заздрість, фактично знущання з населення. Живий щит стоїть на сході держави, щоб не пройшов зайда, а тут…

Не можу спокійно дивитись і на обклеєні «бізнесовими» оголошеннями стовпи, дерева, паркани в людних місцях, входи до будинків, ліфтів, засмічені вулиці, двори... А скільки на слуху матюччя! Причому скрізь і, як кажуть, без докорів сумління. Ніби це норма. Тож через газету, яку читаю і шаную, звертаюся до вас, батьки і діти: вчіться бути культурними, порядними, чемними в громадських місцях і не тільки, поважати людей і природу.

Часто бачу на молоді та й на старших людях одяг із різними написами. Серед них бувають такі, що язик не повертається промовити вголос їхній переклад. Знаючи мови англійську та німецьку, часом запитую в людей, чи відомо їм, що написано на їхній одежині? І коли озвучую переклад написаного, то нерідко наражаюсь на неповагу. Одного разу не стерпіла і спитала гицеля років 20, чи знає він значення вживаного ним слова «чувак»? Він попросив пояснити. А я й кажу, що таке слово є в наших словниках — то абревіатура вислову «человек, уважающий американскую культуру».

Так і закричала б на всю Україну: «Не забувайте, люди, що школа із вашими шибайголовами не зможе впоратись. І в майбутнє життя чимало негідників ідуть вже зі шкільної парти. Тож пряма відповідальність батьків, щоб їхні діти такими не стали». Почуйте мене. За свої 79 років я ніколи нікого не образила, але натерпілась чимало.