Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Куточок мовознавця

Олігарх на гелікоптері

Віктор СЕМЕНЯКА.

м. Полтава.

Раніше українську мову забруднювали русизми. Сьогодні до них додалося безліч слів іншомовного походження, зовсім не зрозумілі нашому посполитому громадянину. Отож усі речі потрібно називати своїми, українськими, іменами. Наша багата і співуча мова дає змогу дохідливо змалювати будь-яку «картину маслом».

Невідомо звідки з’явилася назва «земельний олігарх». І хто це такий? Молитись на нього чи проклинати?

А чому не сказати коротко і ясно, українською, — куркуль.

І все стає на місця. Тепер кожному зрозуміло, хто є хто і кого будемо розкуркулювати найближчими роками.

Інша зараза у нашій мові — малий бізнес. Дрібний бізнес. Середній. Крутий бізнес. Точніше, щось купив, десь продав. Із речей вітчизняного виробництва на ринку можна знайти лише держаки до лопати, ручку до коси і молоток. Усе решта — купив за бугром і продав. Ну, ще останню свою свитину, для того щоб купити буханець хліба. Оце тобі й увесь малий бізнес.

Таких «дрібних» бізнесменів, які мерзнуть на вулиці з відром картоплі, сіткою буряків, породила сама держава, яка залишила людей без роботи і без заробітної плати. Отож кожен змушений іти у такий бізнес, який гірше від каторги.

Для всіх інших слово «бізнес» має точне українське визначення — спекулянт. А спекулянти бувають і малі, і великі. Й усі наживаються за рахунок праці інших.

Спитайте у селі, що таке гелікоптер або гвинтокрил, ніхто не дасть точної відповіді. А саме в селі живе більша частина українців, які годують хлібом гелікоптерників. І комусь же зайшло в голову втиснути це західне слівце в рідну мову. Ну є ж нормальне слово «вертоліт» від слів «літати» і «вертіти». Так по-нашому — ні! Якщо так і далі піде, то з нашими професорами-мовниками народові доведеться спілкуватися з перекладачем-англійцем, французом чи німцем.

Отож краще давайте по-нашому, по-українському.

«Сільський продавець під мухою», «один стіл — три стільці» українською передається точно — забігайлівка. Генделик — стіл на вулиці, два стільці, в асортименті — прокисле пиво і позеленіла ковбаса.

Супермаркет, мінімаркет — продовольчий чи промисловий магазин. Усе вкупі — універсальна лавка.

Офіс — кабінет, де зібралися люди з метою наживи.

Холдинг — великий колгосп із відділками по областях України.

Спікер — звичайний голова зборів, який ні за що не відповідає, або регулювальник словесних потоків.

Віцепрезидент компанії — заступник голови, якого призначили на цю посаду для карної відповідальності і щоб ніхто не заважав президенту відпочивати за кордоном.

Пільги — борги, які держава недодала народу за минулі роки.

Політичний блок — об’єднання людей і партій, які поодинці не варті й мідної копійки.

Референдум — опитування людей з метою сфальсифікувати результати і реалізувати свої ганебні плани.

Або візьміть наші будь-які нескінченні політичні шоу. Під якими б красивими назвами вони не з’являлись на телеекранах мало не щодня, то все одна дешева мильна опера із набридлими акторами, котрі не змогли себе реалізувати на театральних підмостках.

...Оце вам, браття, і вся хуторянсько-іноземна лінгвістика. Із нашим — о’кей!..