|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей Сміх не завада для всіх! Валентина БУГРІЙ. м. Долинська Кіровоградської області. — Що вас турбує, колего? — Тільки те, що в час карантину в мене вже нема грошей... — Не розумію, як вас може турбувати те, чого нема?.. * * * — Взагалі-то медики радять пити на день по два літри... — Ну води ж, а не пива... — Слухай, ти що — лікар?! * * * А ще медики кажуть, що наші дороги — найкращі у світі: і грижу вправлять, і камені з нирок витрусять, і коронавірус розженуть... * * * Чоловік скаржиться своєму приятелеві, що в період карантину думав відіспатися, а воно щось зовсім не спиться. Уже й книжку читав, і загадки розгадував, а це й до таблиці множення добрався... Правда, коли множить 6 на 6, то постійно збивається. — Ну і правильно, — каже приятель. — Я вчора сам дійшов до 7 на 9... І «завис» на результаті, мов комп’ютер. — І що ж ти зробив? — Довелося вставати і брати калькулятор... * * * Чоловік запитує в лікаря: — Якщо я вип’ю горілки, коньяку чи вина, то судини в мене розширяться? — Так! — відповідає лікар. — Тобто тиск знизиться? — Звичайно! — Це саме те, що мені потрібно... — Але ж, послухайте, потім вони знову звузяться... — А ось цього, лікарю, я вже не допущу... * * * Лікар звертається до чоловіка хворої дружини: — Невроз вашої дружини не є небезпечним для неї. З ним вона доживе до ста років... — А я?.. — запитує чоловік... * * * — Здається, у мене проблеми із зором. Заходжу в магазин, очі розбігаються; дивлюсь на ціни — на лоба лізуть, заглядаю в гаманець — нічого не бачу... * * * — Від мене пішла дружина, залишила мене без копійки... — У мене ще гірше! Моя теж залишила мене без копійки, але не пішла, клята душа. * * * Було колись поряд два монастирі — чоловічий і жіночий. Одного разу при зустрічі жаліється ігуменя ігумену: — Кінець світу настає. — Чому? — Ваші ченці бігають за моїми черницями. — Що ви таке кажете? — Сьогодні я на власні очі бачила, як ваш чернець доганяв мою черницю! — Догнав? — Слава богу, ні. — То не мій чернець! * * * — Що це ви робите, дядьку? — Сітку в’яжу, хлопче. — Навчіть і мене. — Це дуже просто. Береш жменю дірок, зшиваєш — і маєш готову сітку. * * * Чоловік продає на базарі шапку, неголосно промовляючи: — Ондатра, ондатра, візьму недорого. — Яка ж це ондатра, це ж собака?! — Собаку Ондатрою звали! * * * Пішов чоловік на ярмарок купувати корову. Купив, а потім запитує у хазяїна: — І скільки ж ваша корова дає молока? — Та молока вона дає багато. Біда в тім, що під час доїння б’ється, — відповів хазяїн. — Ну, це не біда! Корову не я дою, а жінка. * * * — Дядьку, підвезіть! — Я вже одну підвіз, а вона й досі на мені їздить... Версія для друку До списку статтей | Кожне сільце має своє слівце Тетяна КРИКУН. смт Степанівка Сумського району Сумської області. Такий язик, що й на припоні не вдержиш. Ти йому в очі плюй, а він каже — дощ іде. Ти йому про діло, а він тобі про козу білу. Торохтить, як вітряк. У вічі — як лис, а позаочі — як біс. У вола язик довгий, та говорити не вміє. Дурного солов’я дурна й пісня. Хліб їж, а правду ріж. Хто багато обіцяє, той рідко слова тримає. Чисто бреше, що й віяти не треба.
|