| |
Версія для друку На головну Дерев’яна святиня, що не пережила більшовизму Святослав ЖОЛУДЬ. Чернігівська область.  | |
Храм
Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Фото 1932 р. з архіву
Стефана Таранущенка надане Ігорем Карпенком. |
Село
Хороше Озеро, що на Борзнянщині, розташоване у мальовничій місцевості, котра за
часів козацтва входила до Ніжинського магістрату. Багато місцевих помилково
пов’язують походження назви села з легендою про московську імператрицю
Катерину, котра, будучи в захваті від тутешньої природи, так нарекла поселення.
Втім, факти свідчать, що німкеня-імператриця, яка була у цих краях лише
проїздом, жодного стосунку до місцевої топоніміки не має. УРОДЖЕНЕЦЬ
Хорошого Озера краєзнавець Ігор Карпенко дослідив, що село почало
розбудовуватися у другій половині 20-х років XVII століття. «У земельному акті
від 1624 ревізор польського короля Сигізмунда ІІІ Ієронім Цеханович окреслив
значну площу землі, що відходила під юрисдикцію Ніжинського магістрату, —
розповідає дослідник. — На сході ця межа закінчувалась річкою-озером під назвою
Рибець, де водилося дуже багато риби. Вихідці з Ніжина, котрі стали поселятися
на цих прекрасних землях, стали називати озеро Хорошим. Звідси й пішла назва
села. Пізніше гетьман Богдан Хмельницький своїм універсалом закріпив
підпорядкування цього поселення Ніжинській ратуші, а місцеві козаки входили до
ніжинського полку». У сучасному
Хорошому Озері є одна мурована церква. Але мало хто з місцевих жителів знає про
те, що колись у селі стояла одна із найгарніших будівель Чернігівщини часів
дерев’яного зодчества — Храм Воздвиження Чесного і Живо-творного Хреста
Господнього. На жаль, до наших часів він не дожив. До речі,
людська цивілізація на цих землях існувала давно, про що свідчить наявність
курганів (Вовча Гора, Годилова Могила, Зелена Могила та ін.) епохи бронзи (ІІ
тисячоліття до нашої ери). Традиція подібних поховань вказує на віру наших
предків у продовження життя після смерті. Зрештою, походження курганів і
поховання ще належить дослідити. Звісно, якщо залишиться що досліджувати, бо ж,
як не прикро, латифундисти продовжують нещадно розорювати те, що зуміло уціліти
навіть за безбожних «совєтів». Церкву ж
Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, за словами Ігоря
Карпенка, збудували з дерева у 1781-му році. На жаль, майстер цього чудового
архітектурного ансамблю не відомий. Видатний
український мистецтвознавець Стефан Андрійович Таранущенко відніс цю церкву до
монументальної архітектури українського Лівобережжя, дослідивши і провівши її
заміри 1932-го. Тоді він так описав храм в Хорошому Озері: «Церква — триверха,
зроблена з соснового брусу, в стилі українського бароко… Висота центральної
частини церкви 16 метрів сім сантиметрів. Значну увагу майстер приділив вікнам
як одному з важливих ритмових елементів композиції. Їх багато, в зрубах стін,
вони, може, трохи непропорційно завеликі, розміщено їх високо, близько до
карниза. Дах вівтаря зберіг іще довгі дерев’яні видовбані відливи-водостоки.
Вони свідчать, що первісно храм був вкритий деревом (ґонтом)...» Матеріалу
для будівництва за тих часів вистачало. У давнину Україна була дуже багата на
ліси із цінними породами дерев, із Лівобережжя деревина навіть експортувалася
до Європи. «Зазвичай,
перш ніж будувати нову церкву, громада підписувала контракт із майстром, де
описувалась її будова: розміри, план, архітектурні форми, — пояснює краєзнавець
Ігор Карпенко. — Найчастіше, як свідчать збережені договори, нова церква
будувалася на зразок якоїсь уже існуючої, добре відомої і громаді, і майстру.
Народні майстри запозичали за своєю уподобою ті чи інші елементи мурованої
барокової, рококо чи класицистичної архітектури. Творчо опрацьовували ці
елементи в дусі народної естетики». Та, на жаль,
у дерев’яних храмів попри їхню витончену красу був суттєвий недолік — вони
часто горіли, їх руйнували бурі. Можливо, через це у 1895 році в селі Хороше
Озеро біля дерев’яної церкви було побудовано вже муровану, яка стоїть і досі. А
от давній дерев’яний храм не вцілів: у 1936 році, в роки бездуховності та
більшовицького панування, дерев’яна церква Воздвиження Чесного і Животворного
Хреста Господнього згоріла. Як стверджують старожили, її підпалили місцеві
більшовицькі активісти. Мурована ж, хоч і не була знищена, довгий час
виконувала роль то колгоспної комори, то спорт-залу. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Нові зараження ЧитатиЗА ОПЕРАТИВНИМИ даними МОЗ, протягом
останньої доби, 28 квітня, коронавірус зафіксовано у 456 осіб (із них 33 дитини
та 133 медпрацівники), найбільше у Чернівецькій (60), Тернопільській (44)
областях та у Києві (43). Госпіталізовано 113 чоловік, померли 11 занедужалих,
у 111 хвороба минулася. Загалом від початку епідемії в Україні лабораторно
підтверджено 9866 випадків COVID-19, із них 250 летальні, 1103 пацієнти (серед
яких 237 медиків) одужали. Хвороба уразила 672 дітей та 1976 медиків, на
амбулаторному лікуванні перебувають 6773 пацієнти (536 дітей та 1643
медпрацівники). Усього потребували госпіталізації 3093 осіб, із них 136 дітей
та 333 медики, до апаратів штучної вентиляції легень підключено 129 чоловік, у
тому числі одна дитина та вісім працівників медзакладів. За віковою структурою
85% усіх померлих — особи старше 50 років, 71% мали супутні серцево-судинні
захворювання, цукровий діабет, новоутворення, захворювання нирок, легень тощо.
237 медиків подолали інфекцію. Проведено 104 544 тестування методом ПЛР (за останню
добу — 5825).
Крок до розпродажу ЧитатиБЕЗ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ, історичний
момент — Президент В. Зеленський підписав закон, який запроваджує ринок землі.
Ним, нагадаємо, передбачено дозвіл на торгівлю ділянками з 1 липня 2021 року:
сільгоспугіддя площею до 100 га можуть купувати виключно фізичні особи —
українці. З 1 січня 2024 року таку змогу дістануть юридичні особи, власниками
яких є громадяни України (обмеження — до 10 тисяч га). Продаж державних і
комунальних земель заборонено, а питання про допуск іноземців до ринку
вирішуватиметься на референдумі. Цей закон, безперечно, змінить Україну. Та які
будуть ці зміни — на краще чи на гірше, побачимо, як завше, по якомусь часі.
Переказуєш гроші — покажись ЧитатиІЗ 28 КВІТНЯ, згідно із законом про
протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, заборонено анонімне
поповнення платіжної картки на суму понад п’ять тисяч гривень. У Національному
банку пояснили, що такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою
паспорт, або через платіжний термінал (ПТКС), де здійснюється верифікація
платника (зчитуються дані з картки). Водночас безготівкові платежі з картки на
картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких
обмежень. Новий закон про фінмоніторинг, кажуть експерти, не позначиться на
оплаті комунальних послуг, поповненні мобільних телефонів, переказах і оплаті
карткою, а зміни зачеплять роботу небанківських фінустанов і перекази готівкою.
Водночас, як пояснюють юристи, ніхто картки блокувати не буде, підтверджувати
джерела походження грошей теж не потрібно, кошти, які надійшли на рахунок,
податками не обкладатимуться.
Справу злито ЧитатиСЛУЖБА безпеки України повідомила, що на
три місяці раніше завершила досудове розслідування у справі про вбивство К.
Гандзюк і що кінцевий замовник — голова Херсонської облради В. Мангер. Однак
активісти, батько загиблої жінки Віктор, ба навіть колишній генпрокурор Р.
Рябошапка (котрий після свого звільнення заявив, що побачив нещирість у В.
Зеленському) вважають, що це може бути ознакою «злиття провадження». Вони б’ють
на сполох: слідчі дії та негласні слідчі дії не завершені, передача справи до
суду «як є» (без збору додаткових доказів) — це те, про що вже дуже довго просять
адвокати одного із замовників убивства, В. Мангера, розраховуючи таким чином на
виправдувальний вирок, а організатор злочину О. Левін так і не дав свідчень і
заявив про відмову співпраці зі слідством. В. Гандзюк звинувачує генпрокурора
І. Венедіктову в руйнуванні справи про вбивство його дочки і закликав В.
Зеленського втрутитися.
Народ рівний, але його «слуги» рівніші ЧитатиПОКИ власники та працівники невеликих
кав’ярень і ресторанчиків затягують паски, бо ж карантин і працювати
заборонено, дехто не вельми переймається дотриманням вимог. Ресурс «Бігус інфо»
простежив за «слугою народу» ресторатором М. Тищенком (котрий на посаді
депутата встиг прославитися довгим нерозумним язиком, як-от привітав українців
із «великим святом — трагедією на Чорнобильській АЕС») і з’ясував, що його
дорогий ресторан «Велюр» у центрі Києва працює. Там помічені народні депутати,
бізнесмени, «кварталівці» та партнери І. Коломойського (А. Яценко, О. Кабанов,
В. Кисіль та інші). Усі фігуранти, звісно, заявили, що або в той час сиділи вдома,
або просто «заходили до Колі», а останній повідав: у його ресторані відкрито
«штаб», там проходять «особисті зустрічі», а гості сидять голодні. Поліція
навідалась до закладу, адміністратор написав пояснення і зобов’язання щодо
прийому відвідувачів у період карантину.
Втрачають роботу ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ платформи «Опендатабот», у
зв’язку із карантинними обмеженнями заборонена діяльність 277 тисяч фізичних
осіб — підприємців. У сфері планової медицини та стоматології без роботи
залишилися 14 774 ФОПи, освіти — 13 684 ФОПів, розваг — 10 412, туризму — 8370,
спорту — 8434, на ринках — 211 302, у галузі транспорту — 1791.
|