• Допекло

В облозі сонячних батарей і курячого посліду

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

До нових віх нашої держави належить розвиток сонячної енергетики. Дніпропетровщині є чим пишатися в цьому напрямі: діють кілька потужних панельних електростанцій, які відчутно допомагають регіону з виробництвом електрики. На жаль, через деяких ділків районного масштабу цей утішний факт має зворотний бік.

ОДИН із перших полігонів сонячних батарей з’явивсь у Новомосковському районі поблизу села Миколаївка. І через це, за словами заступника голови РДА Антона Шеремета, населений пункт перетворюється на промислову зону, де панелі, немов хмари сарани, захоплюють усе більше навколишніх земель. Люди, чиї присадибні ділянки і земельні паї межують зі спорудами енергетиків, не можуть ніяким транспортом заїхати на свої городи. Виробники сонячної енергії залізли не тільки на приватні території, а вже й у прибережний очерет. І роблять це, нехтуючи всіма нормами і правилами.

Наприклад, як з’ясувала робоча група РДА, у Миколаївці чималі масиви, зайняті панелями, попередньо були розбиті на ділянки, котрі свого часу надавалися під індивідуальну забудову. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в цьому селі з’явилися будиночки-«близнюки» на 22 або 33 квадратні метри, споруджені до 1991 року та зареєстровані за адресами з позначками-літерами: А, Б, В, Г. Наприклад, за номером 62 їх близько десяти. Розміри будівель-домоволодінь, їхня кількість, схожість за технічною документацією викликають подив, а документи реєстрації — сумніви, бо мають ознаки підробок.

За словами заступника голови РДА Назара Гончарова, жодної капітальної житлової споруди там нема — лише сонячні панелі, тісне сусідство з якими для селян дуже й дуже незручне. Їх побудували в обхід законодавства. Шахрайство вищої проби! У цю ситуацію вже втрутилися правоохоронні органи, які обіцяють покласти край незаконному захопленню землі в межах села та її нецільовому використанню.

ЩЕ ГІРШЕ жителям відразу кількох сіл Новоолександрівської ОТГ — Новоолександрівки, Братського, Волоського, Ракшівки і Майорки. В небезпеці також річки Дніпро та Мокра Сура, котра тут у нього впадає.

Мешканці сьогодні успішної громади живуть по сусідству з очисними спорудами і станцією аерації, куди зливаються каналізаційні стоки з усієї правобережної частини обласного центру. Те й інше побудоване ще за радянських часів, коли не було заведено ні питати дозволу в людей на спорудження «проблемних» об’єктів, ні попереджати їх та просити вибачення за неминучі незручності.

Донедавна станція аерації не завдавала місцевим жителям відчутних неприємностей, але нещодавно за сто метрів од крайніх будинків Новоолександрівки почали зведення унікальної, як пояснили людям, споруди. Тільки згодом з’ясувалося, що це біогазова станція, котра з каналізаційних стоків «добуватиме» дефіцитний газ, тому й будують її поруч станції аерації дніпровських нечистот. Ось, мовляв, прогресивне рішення ледь не світового рівня, яке дає змогу не тільки знешкоджувати небезпечні відходи, а й отримувати з них газ. Хто наважиться виступити проти?

— А ми наважилися, бо що лишається робити? — коментує ситуацію староста Волоського округу Новоолександрівської ОТГ Андрій Пінчук. — Нас обдурили. Фірма, яка взялася споруджувати біогазові потужності, навіть не обмовилася про те, що попутно перероблятиме ще й курячий послід. Без нього виробництво газу нібито не буде продуктивним і вигідним. Але ж курячий послід токсичний!

Як відомо, відходи навіть невеликих птахофабрик потрібно відповідним чином утилізовувати. Хоча для біогазових установок вони справді бажані й прийнятні. Але з якого боку не заходь, твердять спеціалісти, а поводження з такими відходами, як курячий послід, має бути особливим. Якщо переробляти останній на біогаз, то мінімум за кілометр від крайніх вулиць населених пунктів і якомога далі від річок.

— Тепер будівельники біогазової станції не приховують від нас ні того, що використовуватимуть курячий послід, ні того, що станція «дихатиме» у повітря, — гнівається житель Новоолександрівки Дмитро Журавльов. — Поставили три залізобетонні «відра» без «кришок» заввишки під 17 метрів, де все й кипітиме! Про свіже повітря мусимо забути…

Люди збентежені: біогазова станція — це міна під села громади. Нюанс ще й у тому, що зводиться об’єкт за рішенням і на замовлення міськради Дніпра на території ОТГ, для якої він як п’яте колесо до воза. Згоду на будівництво дали кілька обласних служб, департаментів та управлінь, «забувши» спитати дозволу в господарів території — Новоолександрівської громади. Чи таке гарантувала децентралізація?

Миритися з цим сільський люд не хоче. Аби зупинити шкідливе будівництво, селяни зібрали понад три тисячі підписів та ще й зареєстрували в соціальних мережах відповідну петицію, адресовану обласній адміністрації. Вимога людей припинити «газову атаку» набрала необхідну підтримку за рекордно короткий термін — добу. І будова завмерла.

Поки що керівники проєкту не ухвалили ніякого рішення. Мабуть, не знаходять у собі сміливості зізнатися, що знехтували суспільною думкою і прорахувалися. Не обдурять вони людей, не виживуть зі своїх сіл!