|
Версія для друку На головну Без ризику каші не звариш У Північному Причорномор’ї розпочали сіяти рис Василь ПІДДУБНЯК. ПОПРИ складні погодні й карантинні сьогорічні умови перший етап сівби
білого зерна завершили механізатори державного підприємства «Дослідне
господарство Інституту рису НААН». Уже кілька років поспіль у провідному
рисосійному господарстві країни заробляють у ґрунт насіння цінної продовольчої
культури за технологією сівби ранніх зернових — на кілька тижнів раніше
звичайних строків. — Саме така
технологія дає змогу значно економити воду на вирощуванні цієї вологолюбної
культури, — пояснює заступник директора дослідного господарства кандидат
сільськогосподарських наук Олексій Уманський. — Чому? Насіння рису сходить за
рахунок природної вологи, і до фази трьох-чотирьох листків посіви не
затоплюються, як це робилося десятиліттями. І рис саме за такої технології
розвивається як традиційна для України зернова культура, ті ж пшениця чи
ячмінь. Проте як тільки рис досягає названої фази трьох-чотирьох листків, ми
відразу затоплюємо чеки водою і культура розвивається у звичному для неї
водному середовищі. — За цією
вже випробуваною нами технологією ми посіяли півтораста гектарів — четверту
частину від усього рисового клину, — розповідає директор унікального
сільгосппідприємства Валентина Уманська. — Технологія ця, як і будь-яка інша у
сільському господарстві, певна річ, ризикована, бо не знаємо, як поведе себе
нинішня вкрай примхлива погода, чи одержимо сходи. Але будемо оптимістами.
Зараз замовляємо воду для затоплення чеків. А основні площі, відведені під рис,
почнемо засівати вже на початку травня — в оптимальні для культури строки. …І тут знову
постає питання: чи здатна Україна з огляду на глобальне потепління споживати
власний рис, який нічим не поступається японському, не кажучи вже про ті
сурогатні поставки, що окупували вітчизняний ринок білого зерна? Пригадується
не така вже давня розмова із науковцями, що відбулася на полях дослідного
господарства, знаного у «рисовому світі» — далеко за межами нашої держави. — Рис — це
єдина культура, яка з точки зору сортових ресурсів має повний контроль
вітчизняної аграрної науки щодо пропозицій на даному ринку послуг, — упевнено
наголосив член президії НААНУ академік Василь Петриченко. — А стосовно
географії вирощування цінної продовольчої культури, то у нас уже був досвід
плекання рису не лише в Криму, на Одещині та Херсонщині. Біля Вознесенська, що
на Миколаївщині, існувала свого часу навіть рисова станція. І, можливо, ті ж
крапельні технології дадуть змогу бачити рис не тільки на Кіровоградщині та
Миколаївщині, а й на Вінниччині, де вже чітко відчувається подих південного
степу. Гадаю, що всі ми разом можемо сформувати ще одне стратегічне завдання,
адже держава ставить за мету й позицію імпортозаміщення. І отих 80 тисяч тонн
рису, які ми купуємо на зовнішньому ринку, ми можемо вирощувати в Україні. Можемо, та
ніяк не спроможемося. Поки що нас «виручають» Пакистан, Індія та Китай. Тому не
питайте, чому замість набагато смачнішого й екологічно чистішого рису українці
змушені вдовольнятися чужим сарацинським просом. І це при тому, що в нашій
державі створені й випробувані високоврожайні сорти цінної продовольчої
культури. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Життя
в нових умовах ЧитатиУряд
продовжив чинність обмежувальних заходів у зв’язку з пандемією коронавірусу до
11 травня. Прем’єр Д. Шмигаль пояснив, що це було зроблено на основі
розрахунків Національної академії наук України, згідно з якими очікуються ще
два піки захворюваності: один — орієнтовно наприкінці квітня, другий — між 3-м
і 8 травня. Водночас планується й певне пом’якшення — наприклад, умов
обов’язкової обсервації. Крім того, розглядають дві-три сфери, яких може
стосуватися карантинне послаблення. Однак, за словами глави уряду, в українців
«не повинно бути ілюзій, що в травні закінчився карантин — і ми всі вийшли і
все забули». Адже, за даними ВООЗ, наступні два роки світ усе ще боротиметься з
коронавірусом, тому «потрібно вчитися жити в нових умовах».
На
зламі епох ЧитатиКІНЕЦЬ
«епохи бідності», про який бадьоро рапортували зелені бігборди в період
передвиборчої агітації нинішнього Президента В. Зеленського, таки настав. Але
змінилась вона зовсім не на заможність. Під час шоу (по-іншому це назвати не
повертається язик) на стадіоні В. Зеленський запитував тодішнього главу держави
П. Порошенка: «Чому ваше «жити по-новому» перетворилося на наше «виживати»?». А
вже за рік керівництва країною на одному з телеефірів прорік: «Наша задача не
комфорт зараз, скажу відверто, — вижити». Звісно, В. Зеленський мав на увазі
коронавірусну кризу, що спіткала всі країни, проте й до початку пандемії ознак
економічного дива, якого так очікувала більшість українських виборців, не було
помітно, натомість спостерігалося падіння і в промисловості, і в економіці. А
за досягнення нині видається доплата людям, старше 80 років, до пенсії «аж» 500
грн і по тисячі решті незаможних пенсіонерів одноразово. Несолодкий післясмак
нездійсненних ілюзій…
Шукають
диверсантів ЧитатиПОЖЕЖІ
у Чорнобильській зоні тривають із 4 квітня. Міністерство внутрішніх справ
запідозрило, що це може бути наслідком не «побутового» підпалу чи недбалості, а
дечого більш зловісного. У понеділок було створено спеціальну групу для
протидії підпалам, Нацгвардія розпочала антидиверсійну операцію. Екіпажі
застосування безпілотних авіаційних комплексів цілодобово проводять
аеророзвідку зони відчуження та прилеглої території Київської і Житомирської
областей задля виявлення нових осередків займання, розповсюдження пожеж та
пошуку диверсійних груп. До операції також залучили бійців окремого загону
спецпризначення «Омега» Північного Київського територіального управління
Нацгвардії та кінологів І Президентської бригади оперативного призначення імені
гетьмана Петра Дорошенка.
Виплати
— за графіком ЧитатиУ ПЕНСІЙНОМУ фонді повідомили, що від
початку квітня профінансовано пенсій на суму 29,5 млрд грн — усе йде за планом,
затримок нема. Також фонд закликав людей похилого віку не виходити з дому без
нагальної потреби, не ризикувати своїм здоров’ям і життям, запевнивши, що
виплати проведуть в установленому порядку (пенсію буде зараховано на рахунок у
банку, а тим, хто одержує гроші через «Укрпошту», їх традиційно доставлять
листоноші додому).
Треба
рятувати медиків ЧитатиДУЖЕ
багато говориться про те, що лікарям слід платити гідну зарплату, аби сфера
медичних послуг змінилася в ліпший бік. Із оплатою праці персоналу маємо таку
ситуацію. Міністр охорони здоров’я М. Степанов повідомив, що збільшення
заробітної плати медпрацівникам можливе лише в тих закладах, де немає дефіциту
фінансування. Решті оплату праці можуть, навпаки, знизити. Лікарень із
дефіцитом, за результатами аудиту медичних закладів, проведеного Національною
службою здоров’я, — 984. У зоні особливого ризику — протитуберкульозна служба,
психіатричні лікарні, екстрена медична допомога та спеціалізовані медичні
напрями. Як наслідок, у міністерстві прогнозують скорочення бригад «швидкої»,
звільнення працівників, а також збільшення часу очікування на приїзд.
|