• Гаряча тема

Цінові сюрпризи так і сиплються

Олена БЕГМА.

До кінця місяця в Україні можуть подорожчати буханці нашого насущного продукту.

НА КАРАНТИНІ гаманці громадян зазнали нищівного цінового «артобстрілу». Істотно піднялися в ціні медикаменти, харчі, в тому числі першої необхідності. Так, від початку кризи вартість картоплі у супермаркетах підвищилась на 52%, буряків — на 55, капусти — на 80, моркви — на 104, цибулі — на 109, лимонів — на 400, часнику — на 101%... Проте, виявляється, це далеко не всі цінові сюрпризи.

Іще наприкінці березня заговорили про здорожчання своєї продукції борошномели та пекарі. Кажуть, причина у збільшенні вартості зерна, яке нині масово йде на експорт. «Через підвищений попит на українське збіжжя за кордоном ціна на нього підскочила й на внутрішньому ринку. А в собівартості борошна 90% — це ціна зерна», — попередив Родіон Рибчинський, голова спілки «Борошномели України». Про це ж ідеться і в заяві Всеукраїнської асоціації пекарів: «Подорожчання хліба напряму пов’язане з ростом цін на борошно… Оскільки у собівартості хліба воно становить 40%, то підвищення ціни на цей продукт першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом».

Услід за борошномелами і пекарями дуже швидко «зорієнтувалися» в потрібному напрямі й торговельні мережі. Наприклад, у розкиданих по всій столиці фірмових павільйонах «Київ­хліб» під цінниками на булки і буханці соціальних сортів заздалегідь виставили таблички з попередженням: «Ціна дійсна до 28.04.2020». Певно, щоб покупці потім не псували нервів продавцям розпитуваннями та обуренням, а поступово підготувалися до нової цінової атаки. Адже, судячи із заяв борошномелів і пекарів, після цієї дати за 450-грамовий батон доведеться викласти вже 14,72 гривні замість теперішніх 12,8, за житній український — 21,16 замість 18,4, а за пшеничний — 16,33 замість 14,2 гривні.

Продавці хліба так само пояснюють здорожчання своєї продукції зростанням цін на зерно, яке нині потоком тече на експорт. За словами керівника одного з підприємств, од різкого стрибка цін поки що рятують стабілізація курсу гривні та постачання борошна з державних запасів за фіксованими цінами.

Тим часом експерти продовольчого ринку майже одностайно називають наміри вітчизняних власників підприємств для випікання хліба підвищити ціни на продукт номер один мародерством. «Українські пекарі, на жаль, хочуть скористатися ситуацією з коронавірусом, для того щоби більше заробити грошей, — так прокоментував ситуацію президент асоціації «Клуб аграрного бізнесу». — Хоча мали б сьогодні забути про свої надприбутки і продавати хліб із мінімальною маржею, аби українці мали доступ до основного продукту».

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства заявили, якщо, мовляв, подорожчання і може бути, то аж ніяк не на 20%, а максимум на 10-12%. Бо саме на стільки знецінилася гривня. Решта — то нажива в пору кризи. Обіцяють, що ціни на соціальні харчі, серед яких і хліб, контролюватиме й уряд, і Антимонопольний комітет. Проте поки що не помітно, щоб чиновникам вдалося притлумити апетити виробників і продавців.

А в Мінекономіки не втомлюються запевняти — продовольча криза країні не загрожує, бо нині в засіках Україна має у два з половиною рази більше зерна, ніж його могло б знадобитися для споживання до самого нового врожаю. Про це на брифінгу заявив очільник міністерства Ігор Петрашко. За його словами, жадобу експортерів уряд уже обмежив: минулого тижня із ними був підписаний Меморандум про взаєморозуміння, в якому погоджено обсяги залишків зерна пшениці, зменшувати які зась. Згідно з цим документом, станом на липень 2020 року, перед новим урожаєм, рештки збіжжя будуть удвічі перевищувати торішні показники.

На жаль, простим українцям від усіх отих запевнень і обіцянок живеться не легше. Адже і за старими цінами на продукти першої необхідності далеко не всі могли дозволити собі купувати їх удосталь. А коли ще й злетять ціни на хліб… Один мій знайомий гірко зауважив на це: «Дожилися, вже й на хліб скоро доведеться гроші збирати».