Архів
П’ятниця,
24 квітня 2020 року

№ 30 (19778)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей

Ллється слово, а по нім розмова...

Степан ГРИГОРЧУК.

смт Ланівці

Тернопільської області.

Чоловік із сусідом сидять на веранді і попивають пиво. Раптом забігає дружина і кричить:

— Порося голодне, а ти сидиш тут і пиво п’єш!

— Звідки ти взяла, що воно голодне?

— Вищить на весь двір, а ти не чуєш?

— Коли ти кричиш на всю хату, то це ще не значить, що ти голодна.

* * *

Перед виборами в село приїхав співак із обласної філармонії.

— Яке у вас враження про наш клуб? — запитує його голова сільради.

— Усе добре. Приміщення хороше, багато наочної агітації, от тільки резонансу немає.

— Невже?

— На жаль.

— А торік був?

— Здається, був.

— Я так і знав. Казав же я Івану Дем’яновичу, щоб повісив замок, а то неодмінно що-небудь украдуть!

* * *

1960-ті роки минулого століття. У сільськогосподарському вузі йде лекція про видатного вченого Мічуріна і його досягнення.

— Ви знаєте, — говорить професор, — що він на груші виростив яблука, на березі — кавуни, а на липі — помідори?

— А це правда, — запитує студент, — що він помер від трагічного випадку?

— Авжеж!.. — докинув хтось із «гальорки». — З берези впав кавун вагою понад 15 кілограмів і прямісінько вченому на голову.

* * *

Приходить сусід до сусіда і запитує:

— Миколо, поясни мені, як це твоя корова за добу дає 100 літрів молока?

Микола відповідає:

— Вся справа у переконанні. Заходжу до неї в сарай і ласкаво кажу: «Що у нас сьогодні — молоко чи яловичина?»

* * *

Біля відділення освіти в райцентрі висить оголошення: «В село Іванівка потрібен учитель. Надається хата, велосипед, собака, два літри молока на день безкоштовно. У школі сім учнів. Перевага надається викладачам етики, психології, італійської мови та інформатики».

* * *

На автовокзалі чоловік підходить до водія автобуса і запитує:

— Скажіть, квитки купувати у вас чи у касі?

— Хто візьме квитки в касі, той піде пішки по трасі.

* * *

Жінка скаржиться подрузі:

— Що за чоловік у мене? Як зробила собі нову зачіску, так він і не помітив. А як бампер на його машині пошкодила, то він у самих трусах вибіг зустрічати.

* * *

Хлопчик прийшов до сусіда:

— Мати просила, щоб ви позичили нам десяток яєць, які вона хоче підкласти під курку.

— Наскільки я знаю, у вас немає курей.

— Не турбуйтесь, брат пішов до іншого сусіда, щоб позичити курку.

* * *

Фермер прийшов на свій ставок порибалити. Коли дивиться, а там голяка купаються дівчата. Вгледівши чоловіка, ті заверещали: «Йдіть геть, ми не виліземо з води, доки не підете!» — «Потрібні ви мені... Я хотів тільки погодувати свого крокодила...»

* * *

Приходить чоловік додому геть п’яний і кричить на дружину:

— Ти чого скотину не погодувала?

— А ти що, сам поїсти не можеш? — відповіла дружина.

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Марія СКОПЧАК.

смт Копайгород

Барського району

Вінницької області.

Змастив лавку дьогтем, та й сісти довелося.

Свято наближається, а півню не співається.

Голові весело, а ноги мають скакати.

Краще перемогти свою хворобу, аніж чужу злобу.

Кусає, немов чужа, що між своїми замішалася.

Якщо нічого продати, то й Рябко товар.

 

— Діду, є підозра, що ви з 1917 року займаєтесь земельним рейдерством.

Мал. А. Василенка.

— Погадай, бабцю!.. Може, хоч ти назвеш мені точну дату, коли вже той коронавірусний карантин скінчиться?!

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове