• Освітня панорама

_{Підписано закон про середню освіту}

Олена КОЩЕНКО.

«ПРО ПОВНУ загальну середню освіту» — такий закон, ухвалений парламентом іще 16 січня нинішнього року, підписав Президент Володимир Зеленський. Відтак документ набув чинності й має стати дорого-вказом для всіх освітян.

Зокрема, ним надається автономія вчителям у створенні програм, розробці систем оцінювання, відкриваються ширші можливості для підвищення кваліфікації та зростання їхньої зарплати. Школярі дістають змогу будувати індивідуальні освітні траєкторії, обирати навчальні предмети та мати чималі права для учнівського самоврядування. Водночас з’явилося більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Закон також встановлює нові підходи до призначення директорів шкіл, надає ширші можливості для підсилення шкіл викладачами та запроваджує педагогічну інтернатуру для молодих учителів.

Батькам учнів закон гарантує безпечніше середовище для дітей, зокрема захист від булінгу, а також право ініціювати позаплановий інституційний аудит у школі…

_{Замовили слово про опорні школи}

НИНІ у державі налічується 856 опорних шкіл. Але така кількість, на жаль, не покриває потреб країни. Для того, щоб гарантовано створити належні умови навчання для всіх школярів, необхідно, щоб на теренах країни діяли як мінімум 2100 опорних шкіл. Отже, нам критично не вистачає 1244 таких закладів середньої освіти. Таку інформацію містять коментарі на сайті Кабінету Міністрів, де було представлено спеціальну карту України із нанесеною на ній всією наявною на цей день інфраструктурою держави. Кожне міністерство розробило стандарти забезпечення громадян належною інфраструктурою, тож карта ще й показує, де і чого саме бракує…

Все це добре. Проте інформацію про опорні школи все ж не можна назвати коректною. Чому? Бо кожна четверта опорна школа в Україні (це дані МОН) взагалі не відповідає заявленим вимогам. І не лише через відсутність належних під’їзних доріг, а й через їхнє слабке матеріальне оснащення та брак висококваліфікованих викладацьких кадрів.

_{Реєстрація на ЗНО}

ЗАВЕРШИЛАСЬ реєстрація на Зовнішнє незалежне оцінювання 2020 року. Тим часом іще до 17 березня керівники загальноосвітніх закладів надіслали до Українського центру оцінювання якості освіти комплекти реєстраційних документів учнів для проходження державної підсумкової атестації з трьох предметів. Вона, як відомо, відбувається теж у формі ЗНО.

Тим часом майбутні учасники тестування, які вже подали реєстраційні документи, мають змогу перевірити всі записи, внесені у своїх реєстраційних документах, на сайті УЦОЯО. Перестрахуватися не завадить, адже з року в рік вже на етапі проходження оцінювання виявляються прикрі невідповідності, які часом фактично зводять нанівець складання іспиту.

_{Мистецтво висловити думку}

ЯК ВІДОМО, далеко не з кожного видатного спортсмена виходить геніальний тренер. Як і з напрочуд ерудованого вченого — хороший шкільний учитель. Бо для останнього вкрай важливо вміти просто і дохідливо пояснити тему, навіть найскладнішу… Загалом кожна людина має висловлювати власну думку так, щоб її «почули» оточуючі — аргументовано й емоційно коректно (є такий термін у психологічній науці).

На жаль, досі в українських школах не проводять занять, на яких учнів навчали б цього мистецтва — дохідливо висловлюватися. Хіба що доводиться писати твори на різні теми. Та й то нерідко педагог оцінює не щирість думки, а радше грамотність та більш-менш повний переказ якогось твору. А тим часом відкрите тестове завдання з розгорнутою відповіддю у вигляді власного висловлення — чи не найважливіше завдання у тесті ЗНО з української мови та літератури. Поки що МОН схвалило розробку відповідного посібника для школярів. А у майбутньому Нова українська школа передбачає оцінювання вищезгаданого вміння учнів.

_{Вселенські канікули}

У ЗВ’ЯЗКУ з пандемією коронавірусу 900 мільйонів молодих людей не відвідують школи та університети. Як повідомила Організація Об’єднаних Націй, а саме її підрозділ з питань освіти, науки і культури, 109 країн світу закрили всі школи на карантин і ще у дванадцяти навчальні заклади зачинено в окремих регіонах.

Масштаб і швидкість закриття шкіл і університетів стали безпрецедентною проблемою для сектору освіти. Країни у всьому світі прагнуть заповнити вакуум, що утворився, рішеннями, що уможливлюють дистанційне навчання, але невизначена тривалість закриття навчальних закладів ускладнює їхні зусилля. Робота варіюється в діапазоні від високотехнологічної альтернативи, такої, як відеоуроки в режимі реального часу, до менш технологічних варіантів, скажімо, освітніх програм на радіо й телебаченні. Зокрема, і в Україні на каналі «Рада» Міносвіти почало транслювати уроки для підготовки школярів до ЗНО в умовах карантину. Тим часом ЮНЕСКО заснувала цільову групу з питань COVID-19 для надання консультативної і технічної допомоги урядам, які практикують дистанційну освіту для молоді.