• Конфлікт

Чому лихоманить Любецьку громаду?

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Другий рік поспіль у прикордонній із Білоруссю Любецькій ОТГ на Чернігівщині не стихає протистояння між частиною депутатського корпусу та керівництвом. Що ж відбувається в громаді?

_{«Ми потопаємо у смітті!»}

МИНУЛИЙ рік видався не вельми успішним для голови ОТГ Сергія Пінчука. З найгучнішого — спроба відкликання його з посади з народної ініціативи. Про неї розповідає житель села Сергій Заліський (на фото):

— Позаторік, коли Пінчук звітував про свою діяльність, майже всі присутні на зборах ухвалили рішення визнати роботу селищної ради незадовільною і надумали ініціювати процедуру відкликання голови. Той подав позов в адмінсуд про визнання цих дій незаконними. В результаті і перша інстанція, й апеляція відмовили йому. Але відтоді для нас нічого не змінилося.

С. Заліський говорить про грубі порушення селищною радою екологічного законодавства: «Наша громада потопає в стихійних сміттєзвалищах. Після перевірки Держекоінспекції у більш ніж 11 пунктах приписів щодо організації вивезення сміття нічого не було зроблено. Крім того, на території селищної ради за сумнівними ордерами видалили близько 2 тисяч дерев, а на запити громадськості та депутатів голова так і не відповів».

Депутат селищної ради Олександр Максименко також нарікає на погіршення стану довкілля: «У громаді є два трактори, але до цього часу роботу з вивозу сміття не було налагоджено. Звалище на околиці Любеча вже впритул підступає до самого селища. Я на кожній сесії говорю про екологію. Голова нас слухає, але не чує».

Чоловік додає, що Держекоінспекція вже тричі штрафувала Пінчука за порушення норм екологічного законодавства, але для нього це копійки при зарплаті 26-30 тисяч гривень. Депутати хотіли позбавити його премії, та нічого не вийшло. При цьому він не один такий — старости одержують приблизно 18 тисяч гривень, бухгалтери — близько 15 тисяч.

_{Земля, бюджет, гранти...}

У РУКАХ у Сергія Заліського — стос документів.

— За результатами перевірки Держ-аудитслужби загальний обсяг втрат позаторік — 4 мільйони 903 тисячі гривень, — розповідає активіст. — Крім того, селищний голова мав захистити інтереси громади, подавши до суду на неплатників ще на суму 4172 тисячі гривень, але цього не було зроблено. Я так розумію, що є домовленості: він не подає позов, минає три роки позовної давності, і всі борги списуються. Також КП «Любецьке» завищує розцінки на водопостачання і водовідведення…

Активіст пояснює: свого часу селищний голова вирішив створити комунальне підприємство. До того забезпечувала населення водою та її відведення приватна фірма — теж за високими тарифами. Рішенням сесії було дозволено застосувати попередні розцінки, які досі ніхто не обґрунтував. «Люди обурюються — депутати завищили тарифи, — не витримує член селищної ради Сергій Білорус. — Та це не ми, а виконком, у якому поголовно сидять люди Сергія Пінчука. Ми не почули до сьогодні жодного обґрунтування. Вартість куба води — 100 гривень! Що стосується депутатів, то більшість була опозиційна, але багатьох він купив посадами».

«Найбільше «досягнення» Пінчука — закрита лікарня, — із сарказмом каже Сергій Заліський. — На одному зі сходів громадян він зобов’язався, що створить КП «Любецька лікарня», але цього не було зроблено. Я проаналізував, що за 2018 рік понад 6 мільйонів гривень було витрачено на утримання відділу освіти та Ріпкинської райлікарні». «А тепер ще збираються й амбулаторію закрити, — додає місцевий житель Борис Хвостик. — Треба везти аналізи в Ріпки і платити 320 гривень. Ніхто про людей не думає. Ми йому хочемо щось підказати, а він своє гне».

Нарікання стосувалися й ініціативи голови перевести вторинну ланку медицини на обслуговування в Славутич, а не в Чернігів, і небажання розвивати місцевий спорт, деякі депутати скаржилися на непрозорість у земельних питаннях. «Голосування відбувається без рішення комісій, по списках, багато поданих заяв узагалі не розглядаються, — констатує Сергій Білорус. — Землю роздає, кому вважає за потрібне».

Депутат селищної ради Марія Репех, яка є членом бюджетної комісії, обурена витратами бюджету. «Торік трохи більше 4 мільйонів гривень було передбачено на видатки споживання при бюджеті 26,6 мільйона гривень із субвенціями, а власних надходжень — 18,6 мільйона гривень, — зазначає жінка. — Нинішнього року закладають уже 7,5 мільйона гривень на утримання адмінапарату. Ще одне болюче питання: на території нашої громади соціальний захист забезпечували з райцентру. Так, торік ОТГ перерахувала Ріпкам майже 800 тисяч гривень, а цього року в бюджет заклали 1,77 мільйона гривень, причому 770 тисяч — на 13 соцпрацівників, а ще один мільйон — на апарат. Оце так ми створили свій соцзахист! То що ж ми виграли?»

Сергій Заліський вказує на нецільові витрати при затвердженні містобудівної документації, також депутати ремствують на відсутність роботи селищної ради з грантовими проєктами Мінрегіонбуду та ігнорування екологічних проєктів, кошти на які погоджувався надати обласний бюджет. Дійшло до того, що серед людей уже цілком серйозно ходить думка про те, що нинішній голова ОТГ прийшов у Любеч, аби розвалити громаду і приєднати її до Ріпок.

_{«Я неугодний латифундистам»}

НАСКІЛЬКИ слушними є звинувачення в бік селищного голови і чому він не може знайти порозуміння з деякими депутатами та жителями, ми поцікавилися в самого Сергія Пінчука:

— Відверто кажучи, мені складно в цій ситуації будь-що коментувати. Все сказане депутатами — не більше, ніж вигадка. Приміром, Держаудитслужбу викликав особисто я, і якби вони знайшли ті витрати, про які говорилося, то я б тут з вами не розмовляв. Що стосується тарифів. Вищезгаданий Заліський тривалий час був директором того приватного підприємства, яке надавало послуги ЖКГ населенню і заробляло на цьому неабиякі гроші. Уявіть собі: в маленькому Любечі заробити на джип і приховувати це від громади! А коли прийшов я, то прикрив їм «лавочку», створивши КП. Більше того, ми хотіли зменшити тариф, але Антимонопольний комітет не дозволив нам цього зробити, бо обґрунтував у такому разі об’єктивну збитковість підприємства. Разом із тим за цей короткий період часу ми привели до ладу водне господарство, оновивши основні засоби. Мені немає перед ким виправдовуватися.

Сергій Пінчук коментує по пунктах: коли депутат Максименко говорить про сміття, то, мовляв, нехай розкаже, як Держекоінспекція наклала на нього штраф за несанкціоноване викидання. Сьогодні керівництво шукає вихід із ситуації зі сміттєзвалищем. Проблема справді існує, але там знайшли сибірську виразку, тож наразі руки зв’язані, хоча спроби вирішення не припиняються.

— Я, як голова селищної ради, неугодний деяким політсилам, які безуспішно намагалися скинути мене з посади, за яку я, до речі, не тримаюсь, — наголошує він. — Я неугодний латифундистам, які підігрівають інтереси окремих осіб, прагнучи за безцінь орендувати землю громади. Але всю цю ситуацію розігрує десяток людей, маючи на меті, зокрема, й власні інтереси: тому підприємство віддай, тому ставок вирий… Цього не буде, бо я прийшов працювати в інтересах усієї громади.

Сергій Пінчук публічно пообіцяв незабаром прозвітувати перед громадою. Мовляв, це в нього вже давно заплановано.