Карантин — не для посівної

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

На фото Сергія Череди: агрономи ПАОП «Промінь» Олександр Колесник та Володимир Тракун.

На фото автора: керівник СТОВ «Гусарівське» Віктор Вовченко.

На Слобожанщині сіють. Надівши маски, обприскуючи руки дезінфікуючими засобами. Область у статистиці Кабміну — серед лідерів весняних робіт. Цього року погода посприяла тому, що посівну кампанію на Харківщині розпочали на два тижні раніше, ніж торік.

_{Наче до живої істоти}

ПІСЛЯ Теплого Олекси, коли сонце припікало, похолодало.

— Сьогодні вранці у нас на градуснику було мінус сім, — говорить головний агроном ПАОП «Промінь», що у Красноградському районі, Володимир Мокрушин. — Озимі не критично, але прихопило.

Поля «Променя» — довкола села Кобзівка. Це 900 людських паїв, близько 5 тисяч гектарів родючого слобожанського чорнозему. У рослинництві господарство робить ставку на вирощування пшениці, ячменю, соняшнику, люцерни та багаторічних трав. Сіють і горох — не стільки задля економіки, скільки для покращання родючості ´рунтів. Ставлення до землі у «Промені» дуже бережливе. Люди розуміють просту істину: як саме будуть за нею доглядати, так вона їм і віддячить. Щороку підживлюють органікою з ферми близько 400 га, дотримуються сівозмін, на дальніх полях приорюють рослинні рештки — стерню й подрібнену солому, застосовують не якісь сумнівні, а тільки сертифіковані добрива і засоби захисту рослин.

Щоб правильно підбирати живлення для землі, спеціалісти «Променя» беруть час від часу пробу ґрунтів, аби з’ясувати склад тих чи інших мікроелементів: деякі аналізи роблять у власній мінілабораторії, решту здають у науково-дослідні інститути. Словом, ставляться до землі, як до живої істоти, а така краще збереже вологу, якої з дня на день усе менше.

У господарстві вже впорались із сівбою ранніх зернових і гороху, ближче до Великодня, який припадає на 19 квітня, сіятимуть кукурудзу і соняшник. Окрім того, лягло в землю зерно ячменю на експериментальному полі, на якому ростуть різні сорти озимих і ярих культур, аби потім визначити, який сорт краще родить в умовах господарства.

Коротко кажучи, зробили все, що могли, і тепер сподівання лише на Господа Бога.

_{Як покладеш у землю, то виросте}

У СТОВ «Гусарівське», що в Балаклійському районі, посівна, як кажуть, сягнула екватора. На полях господарства вже засіяли 800 га вівсом, 500 га — ячменем, котрі, як відомо, чим раніше вкинеш у землю, тим краще. Пригадуєте, «сій овес (ячмінь) у грязь, то будеш, як князь»? Щоправда, «грязі» цієї весни на полях катма, однак деяка волога ще тримається. Збираються в Гусарівці також посіяти 30 га цукрових буряків. Ні, не для цукрових заводів, у яких останніми роками сім п’ятниць на тиждень, а на корм худобі.

На лани, відведені під кукурудзу, сівачі вийдуть пізніше. З тисячі гектарів 200 передбачені на зерно, 800 — на силос. У господарстві чимала ферма з сучасними комп’ютеризованими доїльними залами, саме через неї, як кажуть, «пропускають» вирощене на полі.

Утім, за словами керівника господарства Віктора Вовченка, тваринництво, на яке держава махнула рукою вже давно, не дуже вигідна справа. Молоко хоч і не вельми, але прибуткове, а от виробництво м’яса тягне у мінус. А ферма ж — це не лише дійні корови, а ще й чималий шлейф худоби, зокрема телиць, на які витрачаються чималі кошти. Під час карантину закупівельна ціна на молоко впала майже на 30 копійок. Переробники пояснюють, що, мовляв, у містах люди менше стали купувати молокопродуктів. Однак Віктор Вовченко переконаний, що причина не тільки в купівельній спроможності населення, яке біднішає, а й у тому, що власники молокозаводів уже звично застосовують пальмову олію у виробництві. Дотацій як не було, так і немає. Одначе ж ферма — це робочі місця для села, порятунок для землі, на якій відбувається сівообіг культур.

— У часи епідемії доводиться проводити не тільки виробничі наради, а й говорити про дотримання санітарних норм у селі,— каже Віктор Миколайович. — У нас є різні люди, почали повертатися в Гусарівку заробітчани, та й «наливайка» працює… Утім, поки що тут усе спокійно. Щодо ферм і полів, то корівники, доїльні зали — території ізольовані, де працює одна-дві доярки, а механізатор — на сучасному тракторі.

_{Не привід байдикувати}

— КАРАНТИН не причина не виходити в поле,— уважають в агрокомпанії «AgroGeneration», до якої входить кілька агрофірм Харківщини.

Працюють у масках не лише офісні працівники агрокомпанії, а й механізатори та ремонтники господарств. Генеральний директор агрофірми «Подолівська», яка розташована на кордоні з Донецькою областю, Ігор Макаревич запевняє, що, за рекомендаціями лікарів, усі вони і в конторах, і на полі дотримуються «маскового» режиму.

— Хто може, той, певна річ, працює дистанційно, — говорить він, — але поле дистанційно не засієш.

Як і в благополучні роки, механізатори забезпечені гарячим харчуванням. Усі працівники їдалень працюють у засобах захисту. На період карантину агропідприємство закупило 20 000 одноразових захисних масок і 16 500 пар гумових рукавичок, в усіх підрозділах у достатній кількості є антисептик.

За словами керівника одного з підрозділів Ліни Миронової, вони соціально відповідальний бізнес, отож постачають разом із меценатами в районах, де вони орендують землю, у лікарні й амбулаторії сімейного лікаря найнеобхідніші матеріали, щоб протистояти епідемії.

Поля ж господарств агрокомпанії у доброму стані. Попри побоювання землеробів стосовно теплої зими, яка порушувала спокій рослин, озимина перезимувала майже на «відмінно».

_{Гаряча пора і для СБУ}

ВИЙШЛИ на посівну не лише хлібороби, а й спецслужби. В обласному управлінні СБУ провели нараду, на якій обговорили питання продовольчої безпеки регіону. Адже за нинішніх умов епідемії коронавірусу, вважають вони, украй важливо надати додаткову підтримку аграрному сектору, не допустити зриву посівної кампанії та будь-яких виявів рейдерства.

Під час переговорів представники нафтотрейдингових компаній відгукнулися на пропозицію аграріїв про встановлення гнучкішого та лояльнішого механізму розрахунків за пально-мастильні матеріали. Зокрема, сторони домовилися про постачання палива і мастил за зниженими цінами та з відтермінуванням платежу до збору врожаю. Також обговорили практичні й правові аспекти такої взаємодії.

Проте варто зазначити, що коли ціни на нафту на світових ринках упали до мінімуму, солярка має коштувати набагато дешевше, ніж зараз. Але це питання до Антимонопольного комітету.