ІЗ ДРУГОЇ спроби (після вмовлянь В. Зеленського) у парламенті набралося голосів для призначення міністрів фінансів та охорони здоров’я. Ними стали С. Марченко та М. Степанов відповідно. Утім, «слуги» більше 200 голосів за кадрові призначення не давали, тож решту докидали залежно від своїх симпатій фракції «ОПЗЖ», «Голос», обидві групи та позафракційні.

ЗГІДНО з соціологічними опитуваннями, 35% респондентів після запровадження обмежень продовжують працювати у звичному режимі, 29% перейшли на дистанційну роботу. При цьому 32% опитаних відправили у відпустку за власним бажанням, втратили ж роботу лише 4%. Утім, це навряд чи привід для оптимізму, адже кінець пандемії не близько, а 60% респондентів заявили, що їхніх заощаджень у разі припинення отримання доходів вистачить на три-чотири тижні. Майже 80% опитаних побоюються затяжної економічної кризи, яка загрожує настати, понад дві третини схвильовані через те, що не зможуть купити необхідних ліків, і майже половина — продуктів.

ЗА ДАНИМИ Мінрегіонбуду, від початку поточного року заборгованість населення за спожиті житлово-комунальні послуги (без урахування газу та електроенергії) зросла і становить 32,69 млрд гривень. Найменше боржників у Чернівецькій, Закарпатській, Волинській, Вінницькій областях (рівень розрахунків — 93,3%), а також Сумській (93,0%) та Львівській (92,8%). Дещо гірші показники на Херсонщині (74,5%), Луганщині (74,9%), Харківщині (75,3%) та Кіровоградщині (76,9%). При цьому найбільше завинили за комірне у «багатих» Києві, Дніпропетровській та Харківській областях. Мінрегіонбуд підкреслює, що хоча коронавірус і вніс фінансові корективи в життя людей і для допомоги їм заборонено в період карантину та протягом 30 днів після його закінчення нараховувати та стягувати штрафи і пеню за несвоєчасну сплату, це не означає, що можна за спожиті послуги забути. Загалом же цього року порівняно з двома минулими рівень оплати за компослуги в Україні підвищився до 84,1% проти 75,6 та 72,2% відповідно.

ПРЕЗИДЕНТ В. Зеленський на початку карантину пообіцяв пенсіонерам, котрі отримують менше 5 тис. грн (а таких левова частка), доплатити разово по тисячі гривень. Уже окреслився план для реалізації сказаного: глава уряду Д. Шмигаль заявив, що законодавчий механізм міститься у змінах до держбюджету-2020, до того ж доплата чекає ще деякі вразливі категорії осіб — загалом близько 10 млн громадян. Утім, аби обіцянки стали реальністю, необхідна допомога парламенту. Уряд очікує, що депутати зберуться наступного тижня.

КАРАНТИН так карантин: під час соціологічного дослідження 43% респондентів відповіли, що виходять на вулицю лише раз на кілька днів, а 7% намагаються постійно сидіти вдома. Дисциплінованіші жінки та літні люди. При цьому третина населення частково дотримується карантину, а кожний десятий його ігнорує. За умови запровадження заборони на вихід з дому 52% опитаних готові залишатися понад п’ять днів, 12% — чотири-п’ять днів, 20% — два-три дні, а 10% — не більше одного дня. При цьому майже 70% опитаних вважають карантин ефективним методом захисту, а 80% підтримують його продовження до 24 квітня, 49% не проти запровадження надзвичайного стану, 58% бачать позитив в оголошенні комендантської години в містах.

ЗА ДАНИМИ Євростату, позаторік близько 672300 осіб набули громадянства однієї з 27 держав — членів ЄС. Із них 15400 — вихідці з України, 55% із яких стали німцями, поляками та італійцями. Втім, наші колишні співвітчизники не в лідерах: вони на десятому місці, а найбільшою групою «новоєвропейців» стали марокканці — 67200, албанці — 47400 і турки — 28400 осіб. Всередині ЄС змінювали громадянство переважно румуни (21500 чоловік), поляки (13900) та італійці (8100 чоловік). Загалом же число виданих громадянств країн ЄС знижується третій рік поспіль (з 843900 — 2016-го).

ЕКСПОРТ агропродукції становить левову частку в структурі зовнішньої торгівлі України. За перші два місяці поточного року вторгували 3,7 мільярда доларів, що на 8% більше, ніж торік. Обсяг сільгосппродукції в структурі загального експорту сягнув 46%. Найбільше зросли продажі різних олій — на 31% (229 млн дол.). Вивезення за кордон молокопродукції скоротилося на 12% (на 23 млн дол.). Водночас агроімпорт зріс на 16%, сягнувши 1,1 млрд дол. На 16%, тобто на 58 млн дол., збільшилися закупівлі продукції рослинництва (цитрусові, картопля та банани), на 17%, 52 млн дол. — готових продуктів (шоколаду та товарів для годівлі тварин). Імпорт у продуктовому сегменті зріс на 27 млн дол. за рахунок закупівлі сирів, риби та вершкового масла.