• Екологічна панорама

_{Перероблять без шкоди для довкілля}

Олена БЕГМА.

ПІСЛЯ того, як на початку року на переробку до Польщі було вперше відправлено партію відпрацьованих батарейок, зібраних у Львові, ще 20 тонн таких же елементів живлення поїхали на екозавод — тільки вже до Румунії. До речі, румунська партія — це ледь 1% від обсягу батарейок, який щороку імпортують в Україну. Також днями стало відомо, що Київська міськдержадміністрація, яка налагодила збір батарейок у столиці, готується вивезти до переробників власну партію цих відходів у кількості 70 тонн… Оплачують транспортуванння і переробку без шкоди для довкіллля великі торговельні мережі, в яких продаються елементи живлення. Також до фінансування долучилися чимало компаній та організацій, йдеться у повідомленнні громадського руху «Батарейки, здавайтеся!».

За результатами досліджень, одна батарейка може забруднити важкими металами та солями близько до 16 кв. м ґрунту. В Україні немає жодного підприємства, що переробляє акумулятори. Єдине невелике експериментальне виробництво у Львові закрилося.

_{Відновлюймо ліси разом}

ЧЕРЕЗ карантин заплановану на 21 березня всеукраїнську акцію «Мільйон дерев за 24 години» перенесли поки що на квітень. Тож анонсований і розрекламований «український екорекорд», у досягненні якого виявили бажання взяти участь сотні шкіл з усіх регіонів країни та десятки тисяч волонтерів, відтерміновується.

 Всеукраїнський проєкт «Озеленення України» стартував 27 січня. Його організатори — Міністерство енергетики та захисту довкілля, а також Державне агентство лісових ресурсів. Планується, що в один день по всій країні буде висаджено приблизно мільйон дерев. Цією масштабною екологічною акцією природоохоронці хочуть привернути увагу до проблеми вирубки лісів та показати, що завжди є альтернатива знищенню. Кожен, хто до неї приєднається, зможе безпосередньо в лісі, прослухавши короткий інструктаж лісівників, висадити одно-дворічні саджанці. Восени з ініціативи України проєкт перейде на глобальний рівень, і в один день у кожній зі 100 країн світу буде висаджено від близько одного мільйона дерев.

Хороша ідея! Під неї в Україні розсадники вже заготовили відповідну кількість саджанців.

_{Можуть обмежити}

_{використання води}

ЗА ДАНИМИ гідрометеоцентру, зима 2019-2020 років стала найтеплішою в Україні за останні 120 років. Крім того, погода взимку була найсухішою за останні півтоліття. Через таку кліматичну аномалію нині на більшості українських річок спостерігається низька водність. Відповідно не варто очікувати настання традиційних весняних повеней. Більше того, застерігає Держагентство водних ресурсів, через маловоддя українцям можуть обмежити використання води. Для таких дій є законодавчі підстави. Зокрема, стаття 45-та Водного кодексу говорить, що у разі настанння маловоддя права водокористувачів можуть бути обмежені, зокрема й скиди води через греблі ГЕС. Щоправда, у разі вжиття обмежувальних заходів передусім задовольнятимуться потреби українців у питній воді, а також побутові…

Екологи бачать вихід у зміні умов водокористування. Воно має стати ощадливішим і в побуті, і в промисловості та житлово-комунальному господарстві.

_{Сонячні станції на обійстях}

В УКРАЇНІ 22 тисячі домогосподарств встановили сонячні панелі та користуються «чистою» електроенергією. За даними Держенергоефективності, сума інвестування сягає близько 450 млн євро, а загальна потужність встановлених сонячних електростанцій — понад 553 МВт.

Загалом найбільшу кількість сонячних панелей українці встановили у таких областях: Дніпропетровській — понад 2700, Тернопільській — більше 2000 та Київській — майже 1800. Наприклад, у 2014 році налічувалося лише близько 20 таких домогосподарств, а у 2019-му майже 15 тисяч родин перейшли на «зелену» електроенергію.

_{Як у Греції}

КЛІМАТ в Україні швидко змінюється у бік потепління. Зокрема, у деяких південних регіонах він уже наближається до грецького. Про це заявив директор Українського гідрометеоцентру Микола Кульбіда. За його словами, якщо взяти до уваги останні 25 років, то протягом 22 років із них температура була вище кліматичної норми. А приблизно у половині випадків — значно вище норми. Лише двічі (!) зимовий період був близьким до норми або й дещо за неї нижчим. «Перехідні сезони стали набагато коротшими, особливо весняний період, котрий може тривати один місяць замість трьох. Різкий перехід від зимових процесів до літніх стає характерним. А загальна тенденція до підвищення температури літнього періоду зберігається і підтверджується практично щороку. Тобто не спекотне літо у нас, певно, буде дуже рідко», — констатує головний метеоролог.

_{Пункт прийому харчових відходів}

У ЛЬВОВІ запрацював пункт прийому харчових та садових відходів. Їх збирають від населення,а потім переробляють на добриво. Як розповів начальник ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко, нині харчові (окрім кісток та супів) та садові відходи (листя, гілки тощо) мешканці можуть безоплатно здати на компостування. У підприємства є два контейнери, в яких відбувається цей процес. На виході за якийсь час, в залежності від температурного режиму, утворюється компост, який використовуватимуть як добриво для озеленення міста Лева. Механізована станція компостування здатна забезпечити переробку 30 тис. тонн харчових і садових відходів на рік.

_{Що поєднує моду та пластикові пляшки}

МАБУТЬ, важко уявити вишуканий одяг, матеріал якого виготовлено з умістом… перероблених уживаних пластикових пляшок. Втім, для сучасних світових технологій це вже реальність. Більше того, костюми, пальта, сукні та інші предмети гардеробу із таких тканин демонструють моделі на показах у світових столицях моди.

Зокрема, одну з таких колекцій представила й українська дизайнерка Світлана Бевза на Тижні моди у Нью-Йорку. Її особливістю стало використання інноваційних текстур із перероблених матеріалів. «Українська дизайнерка певна, що мода не має існувати ціною життя нашої планети, а майбутнє за відповідальним ставленням до природи та виробництва, — відгукнулась на її показ газета The New York Times. — Колекція сформована на поєднанні стилю, елегантності та етичного споживання. Скажімо, трикотажні сукні й топи виконані з поліестеру, виготовленого із перероблених пластикових пляшок».